Запити на публічну інформацію: що потрібно знати - нагадування від Мін’юсту

Доступ до публічної інформації – це невід'ємний інструмент для розвитку громадянського суспільства та основа для конструктивного діалогу влади та громадян. 

Що таке публічна інформація?  

Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939).  

Хто може подавати запит?  

Запит можуть подавати:  

• фізичні особи; 
• юридичні особи; 
• об'єднання громадян без статусу юридичної особи.  

Суб'єкти владних повноважень не можуть подавати запит на доступ до публічної інформації.  

Як оформити запит?  

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою).  

Письмовий запит подається в довільній формі.  

При цьому обов'язково необхідно вказати: 

• ім'я (найменування) запитувача, адресу (поштову або електронну), а також номер телефону за наявності; 
• загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 
• підпис і дату (за умови подання запиту в письмовій формі). 

Чи необхідно платити за надання інформації?  

Інформація на запит надається безкоштовно.  

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. При наданні особі інформації про неї та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. 

Який строк розгляду запитів?  

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.  

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.  

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.  

Що робити, якщо розпорядник інформації надав відповідь не по суті запиту? 

Таку відповідь на запит Ви маєте право оскаржити.  

Відповідно до п.2 ст. 22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.  

Куди скаржитись, якщо порушено право на отримання публічної інформації:

• до керівника розпорядника інформації; 
• до вищого органу; 
• до суду; 
• до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. 

Південне МУ Міністерства юстиції