Виплати мобілізованим за рахунок роботодавця в 2016 році

Працівник підприємства був мобілізований. Які права він має, які виплати від роботодавця повинен отримувати?

За працівниками, покликаними на строкову військову службу, військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на термін до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві незалежно від підпорядкування і форми власності, зокрема, і у фізичних осіб − підприємців, в яких вони працювали на час призову. Отже, роботодавець повинен зберігати за працівником місце роботи (посада) і виплачувати середній заробіток, поки працівника не демобілізують.

Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, враховуючи виплати за останні два календарних місяці, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування середнього заробітку здійснюється за робочі дні, які повинен відпрацювати мобілізований працівник за графіком роботи підприємства або індивідуальним графіком роботи.

Якщо працівник після мобілізації не демобілізується, а продовжує служити за контрактом, − він отримує такі ж гарантії на строк укладеного контракту.

Гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби:

   отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) і перебувають на лікуванні в медичних установах − до дня, наступного за днем постановки на військовий облік у військових комісаріатах після звільнення з військової служби у разі закінчення лікування в медичних закладах незалежно від терміну лікування;

   потрапили в полон до дня повернення з полону;

   визнані безвісно відсутніми − до дня появи після визнання безвісно відсутніми або дня оголошення судом їх померлими.

У 2015 році виплата компенсацій здійснювалася в межах середнього заробітку за рахунок держбюджету. Законом України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України» від 24.12.2015 р. № 911-VII викладено в новій редакції ч. 3 і 4 ст. 119 Кзпп, з яких виключили норму про виплату таких компенсацій з бюджету за рахунок коштів Держбюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Як наслідок, з 01.01.2016 р. роботодавців позбавили можливості отримувати компенсації з бюджету в межах середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу в особливий період.

Крім того, оскільки компенсаційні виплати з бюджету роботодавці не отримують, то і не діє звільнення від оподаткування виплат, нарахованих у межах середнього заробітку таким працівникам.

Замість цього, залишили відповідальність для роботодавців у вигляді штрафу в розмірі 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, за яким не забезпечені гарантії, передбачені ч. 3 і 4 ст. 119 Кзпп.

Крім того, можлива адміністративна відповідальність. У відповідності зі ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за порушення встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», накладається адміністративний штраф від 850 до 1 700 грн.

Джерело: http://devisu.ua/