Попит на кредитування посилився, стійкість банків не викликає занепокоєння – звіт НБУ

Протягом 2024 року банки змогли забезпечити безперервне обслуговування бізнесу та населення і надавали дедалі більше ресурсів економіці для подолання наслідків війни. Ліквідність, платоспроможність та операційна стійкість банківської системи не викликають занепокоєнь. Про це йдеться в Звіті про фінансову стабільність.

Макроекономічні умови сприятливі для роботи фінансових установ

Економічне зростання триває, попри енергетичний терор росії. Стабільне надходження міжнародної допомоги дає змогу фінансувати значний «воєнний» бюджетний дефіцит і поповнювати міжнародні резерви та згладжує структурні вразливості української економіки внаслідок війни. За рахунок цього Національний банк має можливість забезпечувати стабільну роботу валютного ринку та згладжувати надмірні курсові коливання.

Зараз інфляція прискорилася, однак інфляційний тиск послабиться із середини наступного року після надходження на ринок продукції нового врожаю. Посилення Національним банком монетарних умов зупинить зниження комерційних ставок банків, що тривало понад рік.

Ключовим ризиком для фінансової стабільності залишається війна, що не створює негайних викликів для банків та небанківських фінансових установ, проте значно підвищує їхні витрати на здійснення операційної діяльності та стримує ризик-апетит до розвитку окремих ліній бізнесу.

Ліквідність банків комфортна для подальшого нарощення інвестицій та кредитування

Після нетривалого періоду сезонної волатильності обсяги вкладень бізнесу та населення в банках зростають. Це підтримує значний рівень ліквідності банківського сектору – банки із запасом виконують нормативи короткострокової та довгострокової ліквідності.

Підвищення Національним банком вимог до обов’язкових резервів та активніше інвестування банками коштів в ОВДП з одночасним скороченням частки депозитних сертифікатів у високоліквідних активах вимагатиме від банків активнішого управління ліквідністю, тож можна очікувати на привабливіші умови залучення клієнтських коштів.

Жваве кредитування триває в усіх сегментах внаслідок посилення попиту

Чистий гривневий кредитний портфель бізнесу збільшився за рік (станом на 1 листопада 2024 року до 1 листопада 2023 року) на понад 20 %, населення – на понад 30 %. В опитуванні про умови кредитування банки зазначають про зростання попиту на позикові кошти від клієнтів (за кредитами бізнесу – оцінки найвищі з 2021 року).

Корпоративний кредитний портфель зростає в банків усіх груп та підприємств різного розміру. Фінустанови активно кредитують підприємства сільського господарства, торгівлі та промисловості, докладаючись до їх зростання.

Покрокове виконання Стратегії з розвитку кредитування усуває наявні прогалини на ринку для поліпшення доступу до кредитних ресурсів. Укладений банками влітку меморандум сприяв фінансуванню відновлення енергетики на пільгових умовах.

У сегменті роздрібного незабезпеченого кредитування конкуренція ще сильніша, ніж у корпоративному. Незважаючи на зростання кредитів, їхній рівень залишається досить низьким відносно ВВП та доходів населення, що свідчить про значний простір для нарощення портфеля.

Роль державної підтримки в кредитуванні бізнесу надалі послаблюється. Надалі дизайн програм державної підтримки має забезпечувати домінування ринкових механізмів. Водночас посилюється роль гарантій уряду та міжнародних фінансових організацій для покриття кредитного ризику.

Тривале зниження ставок спонукало банки активніше управляти активами

Банки переважно змогли утримати дохідність активів, тож чиста процентна маржа залишилася високою, а рентабельність – значною, що дає змогу підтримувати високий рівень капіталу.

Вагомим несприятливим фактором для прибутковості банків стало повторне підвищення ставки податку на прибуток до 50 %. Практика ретроспективних податкових новацій значно ускладнює планування капіталу банків, а для деяких звужує можливості кредитування.

Банки успішно перейшли на нову трирівневу структуру регулятивного капіталу, почали враховувати в капіталі всі ключові ризики (кредитний, ринковий та операційний) і мають перші результати внутрішньої оцінки достатності капіталу в межах ICAAP. Разом це забезпечило значний поступ у приведенні вітчизняних банківських регуляцій до норм ЄС. Ця робота триватиме й надалі. 

Небанківські установи й надалі трансформуються під впливом оновлених регуляторних вимог

Триває адаптація гравців ринку до нового законодавства та пруденційних вимог. Зниження кількості учасників цього ринку не призвело до звуження доступу до фінансових послуг. Водночас активи небанківського фінансового сектору зростають, як і його стійкість до несприятливих подій. Це надалі сприятиме розвитку ринку небанківських фінансових послуг та підвищенню до нього довіри.

«Фінансова система працює як злагоджений механізм та довела свою здатність навіть під час повномасштабної війни слугувати надійною опорою для економіки, – зазначила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова. – Важливо не втратити цей потенціал і чітко рухатися визначеними пріоритетами, серед яких оновлення стратегії державних фінансових установ та подальша реалізація Стратегії з розвитку кредитування, зокрема в частині доступу до фінансових послуг на деокупованих і прифронтових територіях. Розроблений Національним банком законопроєкт очікує затвердження парламентом».

НБУ

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm