Спілка українських підприємців не підтримує ініціативу зробити ПДВ обов’язковим для ФОП

Більше за темою:

Все для ФОП

Спілка українських підприємців (СУП) не підтримує більшість пропонованих змін податкових питань, що суттєво впливають на умови ведення бізнесу. В умовах повномасштабної війни, регулярних обстрілів, тривалих відключень електроенергії та нестабільної логістики український бізнес і без того працює на межі можливого. Додаткове фіскальне й адміністративне навантаження на прозорий бізнес у такий час – це удар по тих, хто платить податки, створює робочі місця та утримує економіку країни. 

Законопроєкт формально відповідає вимогам МВФ та ЄС, однак у поточній редакції ризикує перекласти надмірний тягар на малий бізнес і громадян, не вирішуючи при цьому системних проблем тіньової економіки. Нижче наводимо наші ключові позиції щодо кожного із запропонованих блоків змін.

Спілка не підтримує ініціативу зробити ПДВ обов’язковим для ФОП

Вважаємо це рішення передчасним і економічно невигідним. Адміністративні витрати на ведення ПДВ-обліку для одного ФОП становлять щонайменше 93 тис. грн на рік. Для ~300 тис. підприємців, яких торкнеться норма, це понад 22 млрд грн щорічних витрат, що значно перевищує прогнозований фіскальний ефект. Поряд з цим, діюча система адміністрування ПДВ залишається ризиковою: НАЗК у 2023 році зафіксувало корупційні ризики в системі зупинення реєстрації податкових накладних, а результати президентського аудиту досі не оприлюднені. Розширювати ПДВ-систему без усунення цих ризиків означає свідомо ставити малий бізнес під загрозу тиску з боку фіскальних органів.

Спілка не заперечує необхідності гармонізації митного законодавства з нормами ЄС у сфері e-commerce. Водночас запровадження ПДВ на всі міжнародні посилки та зниження порогу 150 євро є передчасним і не враховує реальний стан інфраструктури. А саме, митна служба України сьогодні опрацьовує близько 90 млн посилок на рік. Скасування порогу 150 євро без відповідної інфраструктури, IT-систем і кадрів призведе не до збільшення надходжень, а до колапсу митного оформлення та зростання корупційних ризиків. Також, якщо подивитися на практику ЄС, то з 2021 року там діє система IOSS (Import One-Stop Shop), яка дозволяє платформам і продавцям сплачувати ПДВ централізовано, без навантаження на кожен пункт пропуску. Впровадження аналогічного підходу в Україні вимагає окремої технічної, правової та кадрової підготовки.

Спілка підтримує запровадження прозорої звітності для цифрових платформ.

Водночас запропонована модель суттєво відхиляється від європейського стандарту DAC7 і є значно жорсткішою.

Директива ЄС DAC7 (імплементована з 2023 року) зобов’язує платформи лише збирати та передавати інформацію про доходи користувачів до податкових органів. Функція адміністрування та утримання податків залишається за самим платником. Законопроєкт пропонує перетворити платформи на повноцінних податкових агентів з утриманням та перерахуванням податків, а такої моделі немає в жодній країні ЄС. Штрафні санкції, передбачені законопроєктом, є непропорційними і ризикують змусити міжнародні платформи обмежити або призупинити роботу в Україні.

Компанії – члени СУП сплатили до бюджету 339 млрд грн у 2025 році та продовжують підтримувати обороноздатність країни. Ми розуміємо необхідність воєнного фінансування і не заперечуємо проти збереження військового збору. Водночас наполягаємо на двох принципових умовах. Підвищення збору для ФОП – єдинників першої, другої та четвертої груп потребує окремого обґрунтування. За оцінками «Case Україна», щорічні втрати бюджету від тіньової діяльності: контрабанда (380–540 млрд грн), зарплати «в конвертах» (230–460 млрд грн), конвертаційні центри (310 млрд грн) та ухилення від сплати податків (100 млрд грн). Ці суми в рази перевищують потенційний ефект від оподаткування мікробізнесу. Фіскальний тягар не може зростати для тих, хто платить, доки ті, хто не платить, залишаються поза увагою держави. Збір повинен мати чіткі строки або умови припинення. Перетворення тимчасового воєнного збору на постійний без прозорої логіки руйнує передбачуваність для бізнесу і знижує довіру до фіскальної системи.

Розширення права податкових органів на запит інформації по всіх рахунках фізичної особи без чітких правових підстав та судового контролю створює загрозу зловживань і тиску на бізнес. Запропонований механізм підриває довіру до банківської системи і суперечить принципам фінансової конфіденційності, яких дотримується більшість країн ЄС. Діючий механізм розкриття банківської таємниці за рішенням суду є достатнім і пропорційним інструментом.

Пропозиції СУП

Спілка просить розпочати обговорення запропонованих змін з бізнес-спільнотою та пропонує:

• зняти до закінчення воєнного стану питання додаткового фіскального тиску на спрощену систему оподаткування;
• опрацювати спільно з бізнесом окремі законопроекти про відміну пільг з оподаткування міжнародних посилок та оподаткування доходів отриманих від цифрових платформ;
• розглянути доцільність продовження сплати військового збору від мікробізнесу, з урахуванням системних втрат бюджету від контрабанди та інших схем ухилення від оподаткування.

Ми відкриті до діалогу з Міністерством фінансів і готові спільно працювати над заходами, які реально наповнять бюджет і врахують пропозиції українського бізнесу.

Спілка українських підприємців