Реструктуризація валютних кредитів: у чому підвох?

Незалежна асоціація банків України звернулась до Нацбанку України з ініціативою щодо прийняття Верховною Радою України законопроекту про реструктуризацію іпотечних кредитів громадян в іноземній валюті. Хто виграє від запропонованих змін та кому більше вони на руку – банкірам чи позичальникам – коментує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

«Однозначно позитивною є норма, за якою власникам кредитів пробачаються штрафні санкції, що могли бути нараховані від 1 січня 2014 року. Також із плюсів для громадян – пільговий трьохрічний період для виплати кредиту. Тобто, на суму заборгованості (яка тепер виплачуватиметься в гривні) буде встановлено відсоткову ставку,  що не перевищуватиме ту, яку зазначено в іпотечному договорі, і саме ця ставка діятиме протягом найближчих трьох років», – зазначає фахівець.

Потім громадяни вже платитимуть за відсотковою ставкою, що рівнозначна індексу ставок за депозитами фізичних осіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) плюс 3 % з правом перегляду раз на рік. «До речі, на суму прощення нараховуються відсотки, які сплачуються позичальником у розмірі 0,01 % річних. Ці відсотки мають бути сплачені наприкінці строку іпотечного договору», – додає він.

Законопроект передбачає деякі стимули для зменшення матеріального навантаження на позичальника. Так, розрахунок заборгованості може здійснюватися за меншим курсом; відсоткову ставку може бути зменшено – на противагу тій, що діяла в іпотечному договорі; строк кредитування може бути збільшено, а форму погашення – змінено.

«Щодо ризиків, то без них у договірних відносинах об’єктивно обійтися неможливо, але вони в цьому законі убезпечують у першу чергу інтереси банку, а не позичальника»,  – стверджує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський .

Так, якщо позичальник не виконав своїх зобов’язань за новим кредитним договором та якщо прострочив на 30 днів погашення своєї заборгованості, банк отримає право відмовити в реструктуризації; скасувати додаткові заохочувальні інструменти;  застосувати відсоткову ставку за депозитами для вкладів фізичних осіб у гривні плюс три відсотки. Тобто, фактично, якщо позичальник прострочив виплату, відсоткова ставка може сягнути сьогоднішніх 28 % річних.

«Приміром, позичальник мав суму заборгованості в   $ 50 тис. Ця сума до 300% девальвації гривні становила 400 тис. грн. Зараз же вона рівнозначна 1 млн 100 тис, із яких 25 % з доброї волі банкірів, НБУ та ВР України списуються. Залишається тіло кредиту – 825 тис. грн. Виходить, замість погашати 400 тис. грн, громадянин змушений виплачувати удвічі більшу суму. Навіть за умови надання пільгового періоду банкіри чітко розуміють, що за три роки основна маса позичальників реструктуризовану частку боргу погасити не зможе. Тому компенсувати свої умовні втрати банк зможе і по закінченні цього терміна, коли громадянин сплачуватиме ставку на рівні 10–15 %», – вказує Вігірінський.

Як значиться в пояснювальній записці, законопроект є соціально-орієнтованим і підхід до прощення чи списання боргу та майна позичальника буде диференційованим. Механізм передбачає пробачення не менше, ніж 25% від боргу, позичальникам із єдиним житлом та щонайменше 50 %, для позичальників із єдиним соціальним житлом (квартири до 60 кв. м, будинки – до 120 кв. м). Крім того, 50% та 70% боргу відповідно пробачать пільговій групі, куди належатимуть інваліди І групи,  учасники АТО, ветерани, багатодітні та сім’ї з дітьми-інвалідами І групи. Повністю спишуть заборгованість учасникам АТО, які отримали інвалідність І групи, та спадкоємцям учасників АТО.

Відсіє «зайвих» обмеження на можливість конвертації кредиту –  сума боргу не повинна перевищувати 2,5 млн грн за курсом на 1 січня 2015 року (15,8 грн/$). При цьому вимагається наявність прописки на проживання у взятому на кредитні кошти житлі станом на 1 січня 2014 року. До того ж, позичальники та члени їхньої сім’ї не повинні мати жодного іншого житла станом на 1 січня цього року.

«Проте найбільше нерозуміння викликає таке питання. Навіщо влітку було ухвалювати скандальний закон про реструктуризацію, який так і канув у лету, бо його не підписав Президента, якщо відповідна процедура була передбачена ще навесні цього року на державному рівні? Так, у Меморандумі співпраці з МВФ було чітко вказано, що вирішення цього питання має відбутися виключно на підставі погоджених дій фінансових установ та позичальників, виходячи з кодексу професійної поведінки банкіра, який мав затвердити НБУ. Тобто, вже тоді був запланований механізм реалізації такого Закону, його розроблення та внесення до ВРУ. Навіщо ж протягом літа було доводити ситуацію до конфліктної та мало не до соціального вибуху – згадайте фінансові майдани та інші мітинги й пікети громадян?  Питання риторичне»,  – констатує Гольдарб.

Джерело: http://socportal.info/2015/10/21/rest...