Витрати суб’єктів господарювання на дотримання податкового законодавства в 2024 році – дослідження

Дослідження витрат платників податків на дотримання податкового законодавства (податковий комплаєнс) в Україні (TCCS) дає уявлення про досвід платників податків під час подання документів і сплати податків та можливість оцінити їхні витрати, пов'язані з дотриманням адміністративних вимог і процедур ДПС, пов'язаних з податковим обліком, включаючи подання документів і сплату податків, роботу з податковими інспекторами та оскарження рішень ДПС. Методологія дослідження ґрунтувалась на стандартизованій методології дослідження витрат платників податків на дотримання податкового законодавства, розробленій Світовим банком. Результати дослідження забезпечують базовий рівень, згідно якого можна буде оцінювати майбутні зусилля з модернізації ДПС. 

Дослідження охоплювало всіх активних платників податків, зареєстрованих в ДПС, і проводилося у формі веб-опитування. Відповіді було отримано від 3 169 респондентів. З них 85,1 % склали власники бізнесу, 74,1 % – фізичні особи-підприємці, а 25,9 % відповідей надали представники юридичних осіб. 60,2 % опитуваних не мають найманих працівників, 37,2 % мають у штаті до 50 осіб, а 2,6 % – понад 50 працівників. 90 % підприємств працюють у сфері послуг, на промисловість та сільське господарство припадає 6,02 та 3,71 % відповідно.  

Респонденти походять з усіх регіонів України, окрім АР Крим. 

Українські підприємства витрачали в середньому 74,4 дні на рік на виконання податкових зобов'язань. Часові витрати на дотримання податкових зобов'язань залежать від розміру підприємства: підприємства без найманих працівників витрачали близько 26 робочих днів на рік, тоді як підприємства з більш ніж 50 працівниками – 400 днів.  

Респонденти зазначили, що найбільш трудомісткою частиною витрат на дотримання податкового законодавства було діловодство, пов’язане з податковим обліком. На це припадає майже 45 % загального витраченого часу середнього підприємства.  

Великі підприємства, як правило, витрачають більше часу на ведення податкового обліку в порівнянні з малими.  

Подання податкових документів, незважаючи на наявні електронні сервіси, вимагає значних витрат від підприємств незалежно від їхнього розміру. 

Витрати на дотримання податкового законодавства у грошовому еквіваленті в середньому становлять понад 100 тис. грн. на рік: 

• для малих підприємств з оборотом менше 1 млн грн витрати становили понад 31 тис. грн або щонайменше 3 % від обороту; 
• для великого бізнесу витрати склали майже 900 тис. грн, або до 1 % від обороту. 

Респонденти свідчать, що податкові перевірки все частіше зосереджуються на великих платниках податків. У той час як 13,8 % підприємств заявили про проходження податкових перевірок, 40,1 % компаній, які мають понад 50 працівників, повідомили про податкові перевірки. Середня тривалість податкової перевірки становила лише 6,2 години. 

Відповіді говорять про те, що не завжди виконуються адміністративні процедури податкових перевірок, причому їх дотримання є меншим у випадку малих підприємств. Респонденти повідомили, що податкові інспектори пред'являли офіційний наказ про проведення перевірки лише у 54,6 % випадків: 

• лише у 33 % випадків для підприємств без найманих працівників; 
• 81 % випадків – для великих підприємств. 

Платники податків були задоволені ввічливістю працівників ДПС і дистанційною взаємодією (включаючи електронні сервіси), але зазначили, що працівники ДПС іноді були недоступні для надання допомоги або їхня допомога не була ефективною. Ввічливість персоналу та дистанційна взаємодія з податковими органами отримали позитивну оцінку на рівні 63 % та 58,8 % відповідно. Майже 36 % респондентів оцінили готовність персоналу ДПС допомогти як погану або дуже погану. Загальна ефективність роботи податкових інспекторів отримала неоднозначні відгуки: 41,8 % респондентів оцінили її позитивно, 31 % - негативно, а 24,6 % не визначилися або відмовилися відповідати. 

Близько 75 % підприємств подавали податкову звітність в електронному вигляді через Електронний кабінет платника податків, але платники скаржилися на його незручність у користуванні та технічні збої: 

• понад 20 % респондентів поскаржилися на якість і своєчасність електронних повідомлень ДПС; 
• 17,1 % зазначили, що електронний кабінет не зберігає заповнені форми; 
• 15,2 % мали проблеми з отриманням довідок онлайн. 

Респонденти зазначили, що підприємства, подібні до їхнього, не декларують значну частку доходів та заробітної плати у податковій звітності. За оцінками респондентів, підприємства, подібні до їхнього, відображають у податковій звітності лише: 

• 61,1 % фактичного річного доходу; 
• 52,2 % заробітної плати. 

Відповіді свідчать, що вторгнення Росії в Україну мало руйнівний вплив на ділову активність. Кожне десяте підприємство повідомило, що воно перемістило свою діяльність та/або працівників. На Сході України майже половина підприємств повідомила про переміщення. Значна частина робочої сили переїхала. Особливо це стосується малих підприємств: 

• 42,1 % підприємств повідомили, що планують повністю повернутися на попереднє місце розташування після завершення вторгнення; 
• 46,3 % респондентів оцінили своє фінансово-економічне становище як погане. 

Малі підприємства та ті, що не мають найманих працівників, найбільш схильні вважати своє фінансове становище поганим. Більші підприємства частіше вважають своє фінансове становище задовільним або добрим. 

Вторгнення, що триває, змінило основні перешкоди, з якими стикався бізнес у період 2021-2023 років, але одними з ключових викликів залишаються корупція і складність дотримання податкового законодавства.  

Низька купівельна спроможність населення, проблеми з постачанням електроенергії та нестабільність тепер очолюють «першу десятку» перешкод у 2023 році, відтіснивши проблему «корупції в дозвільних органах» з першого на четверте місце. 

Респонденти визначили сфери, які потребують покращення з точки зору податкового адміністрування. Найчастіше згадуються такі сфери:  

• стабільність податкового законодавства;  
• вдосконалення електронних Кабінетів платників податків шляхом надання можливості надсилати автоматизовані повідомлення; покращення інтеграції податкової звітності з комерційними інструментами управління бізнесом; 
• поліпшення адміністративної підтримки з боку ДПС;  
• боротьба з корупцією та неофіційними платежами;  
• покращення доступу до підтримки для підприємств, що постраждали від вторгнення. 

ДПС

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm