Продане чи передане за рішенням суду майно не підлягає витребуванню після його скасування – Верховний Суд

Більше за темою:

Як подати позов до господарського суду через «Електронний суд»?

Передане добросовісному набувачу майно в порядку виконання судового рішення не підлягає витребуванню навіть у разі подальшого скасування такого рішення. При застосуванні «віндикаційного імунітету» (абзац перший ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не має значення, чи відбулося вибуття майна з володіння власника за його волею, чи поза нею, оскільки відчужувачем є виконавець, а не власник майна.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

У справі, що переглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації та поновлення державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Позивачка зазначила, що право власності на її квартиру та підвальне приміщення було незаконно зареєстроване за стягувачкою на виконання рішення суду про стягнення з неї  боргу, яке пізніше скасовано. Власником спірного майна тепер є відповідач, якому стягувачка передала це майно на виконання вже своїх зобов’язань за договором позики.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив, зокрема витребував у відповідача спірне майно, посилаючись на те, що воно вибуло з володіння позивачки протиправно та всупереч її волі, оскільки рішення суду, на виконання якого було реалізовано це майно, пізніше скасовано та встановлено відсутність у позивачки боргових зобов’язань перед стягувачкою.

КЦС Верховного Суду скасував судові рішення, ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову, зробивши правовий висновок про відсутність правових підстав для витребування спірного майна в добросовісного набувача.   

Добросовісним набувачем є особа, яка в момент набуття майна не знає і не може знати, що отримує майно від особи, яка не має права на його відчуження.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Завдяки «віндикаційному імунітету», який передбачений парламентом для майна, проданого чи переданого в порядку виконання судового рішення, досягається охорона прав добросовісної особи, яка набула майно, що було відчужене чи передане на виконання судового рішення, і стабільність цивільного обороту. Якщо майно продається чи передається на виконання судового рішення, то таке рішення набрало законної сили. Виконання судового рішення відбувається відповідно до Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Відчужувачем є не власник майна (оскільки майно продається не з волі власника), а особа, уповноважена державою, тобто виконавець. Саме тому публічна складова відчуження (передання) майна власника має вирішальне значення і свідчить про те, що існують підстави для такого відчуження (передання), та, як наслідок, є підстави для набуття права власності на майно, відчужене чи передане в процесі виконання судового рішення.

При «віндикаційному імунітеті», що закріплений для майна, проданого чи переданого в порядку виконання судового рішення (абзац перший ч. 2 ст. 388 ЦК в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки не має, але й не може мати значення, чи відбулося вибуття майна з володіння власника з його волі, чи поза нею, оскільки відчужувачем є не власник майна, а виконавець.

Постанова КЦС Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 38/17112/21 (провадження № 61-8393св24).

«Судова влада України»