Уряд розширив перелік товарів, які підлягатимуть локалізації під час публічних закупівель

Уряд розширив перелік товарів переробної промисловості, які підлягатимуть вимозі щодо мінімального ступеня локалізації під час публічних закупівель. Рішення ухвалено на підставі норми Закону від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922) та звернень українських виробників.

Вимога локалізації поширюватиметься на нові 25 видів товарів у таких категоріях:

• машинобудування – зокрема ліфти, трактори тощо;
• товари легкої промисловості, в тому числі спецодяг і військова форма;
• освітлювальні прилади, кабелі, світлофори;
• металоконструкції та труби великого діаметру.

Відтепер під час публічних закупівель цих товарів замовники будуть зобов’язані вимагати наявність місцевої складової в їхній собівартості. У 2025 році – не менше 25 %, у 2026 році – 30 %. Надалі вимога зростатиме на 5 % щороку, поки не досягне 40 %.

Це перше розширення переліку з моменту запуску політики локалізації. Раніше вимога застосовувалася до закупівель 103 видів товарів, зокрема залізничного транспорту, міського транспорту, комунальної техніки та енергетичного обладнання. Вимога локалізації діятиме для закупівель від 200 тис. грн.

«Україна має надзвичайно високий рівень проникнення імпорту в публічні закупівлі. До повномасштабного вторгнення він становив 38 %, тоді як середній показник у світі – менше 10 %. Маємо подолати дискримінацію українського виробника в українських публічних закупівлях. Це робочі місця для наших громадян і податкові надходження, якими ми фінансуємо сили оборони. В умовах війни це також питання економічної безпеки», – заявила Перша віцепрем’єр-міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Вимога локалізації не поширюється на товари, вироблені в країнах – учасницях Угоди СОТ про публічні закупівлі (GPA), зокрема в країнах ЄС, США, Японії, Південній Кореї, Великій Британії та інших.

Постанова набирає чинності через місяць з дня її опублікування.

Довідково. Локалізація в публічних закупівлях – це вимога мінімальної частки української складової в собівартості товарів, що закуповуються за Законом № 922. Завдяки цьому публічні кошти спрямовуються на підтримку національного виробництва, створення робочих місць і розвиток промисловості.

Вимога локалізації є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», ініційованої Президентом України. Метою політики є підтримка українського виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор економіки та збільшення несировинного експорту. Серед ключових програм політики: локалізація в публічних закупівлях, «Доступні кредити 5-7-9 %», гранти для переробних підприємств, програми компенсації вартості української сільгосп- та іншої техніки (25 % та 15 %), індустріальні парки, підтримка проєктів зі значними інвестиціями, програми «Шкільний автобус» та єОселя, страхування воєнних ризиків та ін.

Мінекономіки