Перезавантаження: як допомогти мозку впоратися з роботою

Наш мозок не припиняє працювати, навіть коли ми спимо. Інформаційне перевантаження негативно впливає на концентрацію уваги, логіку і швидкість виконання завдань. Але навіть в таких умовах, з великою кількістю справ і завдань, сучасні люди можуть зберегти здатність мислити ясно, чітко і швидко. 

Прокляття «білих комірців». Середньостатистичний офісний працівник проводить більше половини робочого часу отримуючи і обробляючи інформацію, яка надходить, а не використовуючи її для своєї роботи. Це показало опитування компанії LexisNexis, в якому взяли участь 1,7 тисячі «білих комірців» з США, Китаю, Південної Африки, Великобританії та Австралії.

Половина респондентів також визнали, що вони майже досягли межі, після якої вже неможливо справлятися з таким потоком інформації.

Знайдіть перемикач. Розумове напруження зникає, коли людина дозволяє собі ненадовго переключитися (наприклад, за допомогою медитації). Однак таке «перемикання» не може статися спонтанно – швидкість сучасного життя не залишає вільного часу між справами.

Саме тому дослідники приходять до висновку, що неробство насправді не менш важливе для мозку, ніж робота. Парадоксально, але іноді, щоб виконати те чи інше завдання, потрібно трохи побайдикувати.

Хвилинка самокопання. Перерви вкрай важливі для розумових процесів. Відпочинок – можливість для мозку осмислити те, що було тільки що вивчене, а також прийняти рішення про невирішені завдання. Крім того, моменти самоаналізу – один із способів формування почуття впевненості в собі.

Прості справи. У людей творчих мережа пасивного режиму роботи мозку задіяна активніше, ніж у інших. Під час байдикування їх розум здатний манівцями вирішувати складні завдання. Прозріння виникають мов би нізвідки, але часто вони – результат роботи розуму під час відпочинку. У багатьох людей це відбувається, коли вони приймають душ або гуляють.

Щоправда, рішення можуть прийти неусвідомлено, тільки якщо відволікаюче завдання буде досить простим – наприклад, чищення зубів або миття посуду.

Висипайтеся і моргайте. Багато з нас помічали – якщо добре виспатися, іноземні слова, які ви намагалися вивчити напередодні, несподівано спливають у пам’яті. Як показують результати деяких досліджень, пам’ять дійсно формується уві сні.

Для активації мереж спокою мозок використовує кожне відволікання уваги. Навіть коли ми моргаємо, мережі свідомої спрямованої уваги затихають, а мережі спокою пробуджуються. Тож здатність вчитися і запам’ятовувати залежить і від сну, і від відпочинку під час неспання.

Візьміть відпустку. Дослідники стверджують, що схема 40-годинних робочих тижнів, що йдуть один за одним і перериваються лише на дводенні вихідні, не виправдовує себе.

Психологи кажуть, що відпустка приносить реальну вигоду, відволікаючи людину від стресів, пов’язаних з роботою. Під час відпустки ви можете виспатися, а ваш розум – розслабитися, замість того щоб зосереджуватися на одному-єдиному завданні протягом багатьох годин.

Втім, весь ефект від відпустки зникає за 2-4 тижні. Тому замість того, щоб надавати працівникам одну тижневу відпустку за рік, компаніям рекомендують давати працівникам додатковий вихідний або два на тиждень.

Більше повітря і дзен. Час, проведений на відкритому повітрі, теж відмінно розслаблює мозок. Це можуть бути прогулянки вечорами, на вихідних і навіть під час обідньої перерви.

А ще можна помедитувати. Медитація – це не просто відключення уваги або мріяння. Багато її видів пропонують людям сісти в тихому місці, закрити очі і перемкнути увагу з зовнішніх подій на те, що відбувається всередині. Деякі дослідники вважають, що медитація підтримує психічне здоров’я, підвищує здатність зосереджуватися і покращує пам’ять.

Ми знаємо, що проводити вихідні на природі, медитувати або менше сидіти за комп’ютерами – це добре. Але знати мало, потрібно ще й діяти відповідним чином. Адже це насправді добре, корисно і приносить результат.

https://etcetera.media/