Зразок заперечення проти позову про стягнення заборгованості за кредитом з посиланням на судове рішення

06.11.2017 9072 0 0

Справа у спорі про стягнення заборгованості за кредитом з поручителя. У позові відмовлено. Поручитель договір позики не підписував.

07 листопада 2016 року

Дарницький районний суд м. Києва

м. Київ, вул. Кошиця, 5а

Позивач:

Публічне акціонерне товариство

«Комерційний банк «Приват Банк»

49094., місто Дніпропетровськ,

вулиця Набережна Перемоги, будинок 50

Телефони: +380567353282; +380567896614

Відповідач:

____________________

Адреса: ___________________

Тел.: ___________________

Представник Відповідача:

Суддя: Вовк Є.І.

Справа № 753/7928/16-ц

________________________

Адреса: ___________________

Тел.: ___________________

Заперечення

проти позову про стягнення заборгованості за кредитом

В провадженні Дарницького районного суду м. Київ перебуває справа № 753/7928/16-ц за позовом ПАТ «КБ Приват Банк» до _____________ про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову. Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.

______________ заперечує проти заявлених позовних вимог, з тих підстав, що вона не є солідарним боржником по справі так як договір поруки № Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року, на якому нібито стоїть підпис нею не підписувався – підпис на ньому їй не належить.

Отже, відповідач по справі зазначає, що Договір поруки № Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року, на якому нібито стоїть підпис ______________ – нею не підписувався.

На вищевказаний договір позивач посилається як на доказ своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

З метою доведення своїх заперечень проти позову відповідач по справі заявила клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи з метою встановлення вищевказаних обставин.

Ухвалою від 11 травня 2016 року по справі № 753/7928/16-ц за позовом ПАТ «КБ Приват Банк» до ________________ про стягнення заборгованості була призначена судово-почеркознавча експертиза, на вирішення якої було поставлено питання експертам: Чи виконано підпис від імені ______________ на Договорі поруки № Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року _______________ чи іншою особою. Проведення експертизи було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача.

В липні місяці 2016 року до Дарницького районного суду м. Києва разом із супровідним листом надійшло клопотання експертів з проханням надати:

Оригінал Договору поруки № Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року.
Вільні зразки підпису ___________ за любий період часу.
Відібрати експериментальні зразки підпису _________

Також зазначено, що усі необхідні матеріали мають бути надіслані до інституту виключно через суд. Окрім того вказано, що згідно ст. 15 Закону України «Про судову експертизу», витрати пов’язані з проведенням судових експертиз несе відповідна сторона. Відповідно до ухвали суду оплата на проведення експертизи покладена на ______________ Відповідачу був направлений відповідний рахунок, який вона сплатила 17.08.2016 року та 19.08.2016 року подала до суду копії квитанції для долучення до матеріалів справи.

серпня 2016 року відповідач надала Суду вільні та експериментальні зразки підпису.

Також позивачу по справі був направлений лист від Дарницького районного суду м. Києва з вимогою надати оригінал договору поруки № Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року.

Однак матеріали справи повернулися з експертної установи без проведення експертного дослідження, у зв’язку з тим, що не було надано оригінал договору поруки.

Враховуючи все вищенаведене просимо суд звернути увагу на таке. ____________ – відповідач по справі надала до суду вільні та експеремнтальні зразки ппідпису, сплатила рахунок за проведення експертизи. Всі дії необхідні залежні від відповідача для проведення експертизи – відповідач зробила. У ____________ була відсутня можливість надати договір поруки, так як вона його не підписувала, тому відповідно і примірник оригіналу договору поруки № Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року в неї відсутній.

Не надання позивачем оригіналу договору поруки № Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року, на думку відповідача, свідчить про те, що його не існує.

Важливо зазначити, що у ст. 146 ЦПК передбачені наслідки ухилення від участі в експертизі. У разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести її неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке значення має експертиза, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, враховуючи все вище викладене відповідач просить суд визнати факт того, що договір поруки № Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року _____________ не підписувала. Такої ж думки притримуються і суди у своїх рішеннях, зокрема:

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Ухвалі від 19 грудня 2013 року по справі № 6-46863св13, де суд чітко зазначив: «…Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про те, що відповідач не визнав позов, заявив, що договір застави не підписував і для підтвердження своїх доводів за його клопотанням судом призначена судово-почеркознавча експертиза, яка не була проведена через ухилення банку від участі в експертизі, оскільки не надано експерту оригінал договору застави…» (роздруківка ухвали з офіційного сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень» додається – додаток № 1).
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Ухвалі від 17 вересня 2015 року по справі № 6-179063ск15, де суд чітко зазначив: «…Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, правильно дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову відповідно до вимог ст. ст. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">10, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">11, Про автомобільний транспорт " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">60, Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">146 ЦПК України, оскільки позивачем не надано належних доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування та не виконано покладені на нього судом обов'язки щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи…» (роздруківка ухвали з офіційного сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень» додається – додаток № 2).

Окрім того, прошу Суд звернути увагу на нижченаведене.

09 грудня 2010 року Суддею Шевченківського районного суду м. Київ Кондратенко О.О. було відкрите провадження по справі за позовом ПАТ «КБ Приват Банк» до ___________., _________, ______, _________ про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави (копія ухвали про відкриття провадження додається – додаток № 3).

16 березня 2011 року підчас слухання справи Головуючою була винесена ухвала про залишення позовних вимог ПАТ «Приват банк» в частині стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави до ____________ без розгляду (копія ухвали додається – додаток №4). Так як Договір поруки № Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року, на якому нібито стоїть підпис _____________ – нею не підписувався. На вищевказаний договір позивач посилався як на доказ своїх позовних вимог.

Відповідно до журналу судового засідання технічна фіксація здійснювалася на комплексі «Камертон». Під час судового засідання представник позивача та відповідач-2 на аудіо запис підтвердили, що ______________ бачать вперше, при отриманні кредиту, підписанні кредитного договору та договорів поруки та застиви її не було, з цих підстав представник банку попросив залишити позовні вимоги щодо _______________ без розгляду (фотокопії журналу судового засідання додаються – додаток № 5).

22 серпня 2011 року по даній справі було винесено рішення, в якому позовні вимоги банку були задоволені (копія рішення додається – додаток № 6).

Однак, позивач вдруге звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», _____________, __________, _____________ про стягнення заборгованості за кредитним договором.

27.12.2012 року в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська була розглянута справа № 2/0417/9917/2012 за позовом ПАТ «КБ Приват Банк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ______________, ________________, _____________ про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги позивача було задоволено частково (копія рішення додається – додаток № 7).

Про наявність даної справи ___________ дізналася при ознайомленні з виконавчим провадженням в квітні місяці 2015 року, яке перебуває в ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві та відкрите на підставі виконавчого листа виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська так при бажанні відчужити свою нерухомість дізналася про арешт на ній.

19 червня 2015 року суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська була винесена ухвала про скасування зазначеного рішення та призначено справу до розгляду в загальному порядку (копія ухвали додається – додаток № 8).

Після цього за підсудністю вищезазначена справа була передана на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.

Отже з метою підготовки доказової бази по справі та необхідністю належним чином захистити свої права представник ____________ звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою, в якій просив надати копію технічного запису судового засідання від 16.03.2011 року в електронному виді по справі № 2-5171/11.

13.04.2016 року представник _______________. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання від 16.03.2011 року по справі № 2-5171/11, до заяви були додані квитанція та копія довіреності (копія заяви додається – додаток № 9).

04.05.2016 року Керівником апарату Шевченківського районного суду м. Києва Марчук М.В. представнику _______________ було надано відповідь, в якій повідомлено, що видати запитувану копію технічного запису судового засідання від 16.03.2011 року по справі № 2-5171/11 не вбачається можливим так як аудіодиск в справі відсутній, архівна копія звукозапису не здавалась (копія відповіді додається – додаток № 10).

Відповідно до п. 3.1 Наказу державної судової адміністрації України від 20.09.2012 року № 108 «Про затвердження Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (Судового засідання)» фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар або інший працівник апарату суду.

Відповідно до п. 3.5.1 Наказу державної судової адміністрації України від 20.09.2012 року № 108 «Про затвердження Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (Судового засідання)» примірники фонограм записуються у вигляді архівної та робочої копій на окремі диски для лазерних систем зчитування (далі - компакт-диски). Для кожної судової справи, судового провадження виділяються два компакт-диски: один - для архівної копії фонограми, другий - для робочої копії фонограми. У разі якщо фонограми не вміщуються на один компакт-диск, виділяються додаткові компакт-диски.

Відповідно до п. 3.9 Наказу державної судової адміністрації України від 20.09.2012 року № 108 «Про затвердження Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (Судового засідання)» Конверт робочої та архівної копій маркується секретарем або іншим працівником апарату суду та разом з архівною та робочою копіями фонограми долучається до справи (матеріалів кримінального провадження). Дані щодо створення та видачі копій фонограм звукозапису судового засідання фіксуються у Журнал обліку видачі копій фонограм учасникам судового засідання

Відповідно до п. 5.1 Наказу державної судової адміністрації України від 20.09.2012 року № 108 «Про затвердження Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (Судового засідання)» робоча копія фонограми зберігається в окремому конверті разом з судовою справою (матеріалами кримінального провадження) постійно.

Отже, звукозапис не отриманий з причин, які не залежали від відповідача ____________

Враховуючи все вищевикладене просимо суд звернути увагу на те, що зі сторони відповідача зроблені всі необхідні дії щодо підтвердження обставин, які наведені в запереченні на позов, тобто виконані приписи ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи все вище викладене та керуючись ст. ст. 27, 57, 60, 128, 146 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ СУД:

Прийняти заперечення проти позову до розгляду.
Врахувати зазначені в заперечені на позов обстави при розгляді справи по суті.
В задоволенні позову Публіного акціонерного товариства «КБ Приват Банк» до _______________, про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Додатки:

Роздруківка Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2013 року по справі № 6-46863св13.
Роздруківка Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 вересня 2015 року по справі № 6-17906ск15.
Копія ухвали Шевченківського районного суду м. Києва про відкриття провадження.
Копія ухвали Шевченківського районного суду м. Києва про залишення позовних вимог в частині що стосується ____________ без розгляду.
Копія Журналу судового засідання Шевченківського районного суду м. Києва від 16.03.2011 року по справі № 2-5171/11.
Копія Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2011 року.
Копія рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2012 року.
Копія ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2015 року.
Копія заяви від 13.04.2016 року про звернення до Шевченківського районного суду м. Києва щодо отримання аудіо запису судового засідання.

Представник Відповідача

Посилання на рішення суду:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/62980306

Текст судового рішення:

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7928/16-ц

провадження № 2/753/4698/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Дарницький районний суд м.Києва в особі судді Вовка Є.І., при секретарі Германенко В.А., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, в судовому засіданні по розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач (далі Банк) звернувся до суду першої інстанції з позовом щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №Д 07-02-03 МК від 17 січня 2007 року (укладеним між Банком та ОСОБА_3) в сумі 24552,38 доларів США (що станом на 30.11.2012 року складає 196250,89 грн.), в тому числі, з ОСОБА_2 (вимоги до якої є безпосереднім предметом даного судового розгляду згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року щодо роз"єднання у самостійні провадження позовних вимог а.с.1, 2) як з поручителя згідно з Договором поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року, який за твердженням позивача був укладений між ним та ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов"язань ОСОБА_3 перед Банком за вказаним кредитним договором №Д 07-02-03 МК від 17 січня 2007 року.

У судове засідання представник позивача не з"явися, про причини неявки не повідомив. В заяві, яка міститься в матеріалах справи представником позивача заявлено клопотання про розгляд вказаного позову без участі представника ПАТ КБ "Приватбанк", а також зазначено, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача подав письмову заяву, в якій заперечував проти задоволення позову, просив розглянути справу у його відсутність, зазначив, що вказаний договір поруки відповідач не підписувала.

При цьому, судом враховано, що відповідно до положень ч.1 та ч.2 Про утворення міжвідомчої робочої групи із забезпечення моніторингу ефективного використання коштів, залучених суб’єктами господарювання та головними розпорядниками бюджетних коштів під державні гарантії " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.157 ЦПК України суд розглядає цивільні справи вказаної категорії не більше двох місяців з дня відкриття провадження по справі(яке було відкрито суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ще 04 червня 2015 року), а відповідно до положень Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.1 ЦПК України - завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч.3 Про внесення зміни до статті 35 Господарського процесуального кодексу України щодо підстав звільнення від доказування " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов»язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права.

При цьому, силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проаналізувавши наведені дані, всі інші матеріали справи, в тому числі, незавірені фотокопії документу, на який позивач посилається як на доказ укладення вказаного договору поруки між сторонами, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору;

Відповідно до положень ст.526, п.1 ст.530 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, в тому числі, у встановлений в ньому строк.

Відповідно до положень ст.554 ЦК України: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ст.559 ЦК України: порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя; якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Проте, відповідно до положень ст.547 ЦК України: правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень ч.2 ст.215 ЦК України: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень п.2) ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

У відповідності з положеннями ст.218 ЦК України: недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом; заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами; рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до положень Про автомобільний транспорт " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених Про державну статистику " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть

участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для

ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вищевказаним положенням Про автомобільний транспорт " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.60 ЦПК України стороною позивача недоведені ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме щодо підписання відповідачем вказаного договору поруки.

Більш того, відповідно до Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.143 ЦПК України, для з"ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року було призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено запитання -чи виконано пілпис від імені ОСОБА_2 на Договорі поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року ОСОБА_2 чи іншою особою, а провадження по справі було зупинено на час проведення експертизи.

Відповідно до клопотання судових експертів ОСОБА_4 та ОСОБА_5та супровідного листа експертної установи від 20.07.2016 року, судом письмово було повідомлено позивачу про необхідність надання оригіналу вказаного Договору поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року для проведення вказаної експертизи, і вказане письмове повідомлення (разом з копією клопотання вказаних експертів) ПАТ КБ "Приватбанк" отримав 12 серпня 2016 року (згідно з розпискою у рекомендованому листі ПАТ КБ "Приватбанк"), проте оригінал вказаного Договору поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року не був наданий позивачем, в тому числі станом на 14.11.2016 року, що на думку суду зокрема свідчить і про немотивоване ухилення позивача від подання експертам вказаних необхідних матеріалів, внаслідок чого, цивільна справа була повернута з експертної установи без проведення вказаної експертизи (згідно з листом та повідомленням експертної установи від 11.10.2016 року).

При цьому, судом враховано, що з положень ч.1 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.146 ЦПК України вбачається, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати відповідний факт.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленим факт, що вказаний Договір поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року не був підписаний ОСОБА_2.

Отже, відповідно до вищенаведених положень ст.547 ЦК України -вказаний договір поруки, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, і доводи позивача, зазначені в обгрунтувані позову та надані ним фотокопії, в тому числі, вказаного договору поруки, яка жодним чином не завірена, не спростовують такого висновку суду, оскільки такі фотокопії не є належними та допустимими доказами по справі, враховуючи вищенаведені положення діючого законодавства та заперечення їх автентичності стороною відповідача, а отже позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.Про затвердження Порядку обміну інформацією між Державною службою фінансового моніторингу України і Міністерством фінансів України для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">208, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">209, Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">214, Розділ II. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Пр

заборгованість кредит заперечення зразок