Образец возражения против иска о взыскании задолженности по кредиту со ссылкой на судебное решение

07 листопада 2016 року

Дарницький районний суд м. Києва

м. Київ, вул. Кошиця, 5а

Позивач:

Публічне акціонерне товариство

«Комерційний банк «Приват Банк»

49094., місто Дніпропетровськ,

вулиця Набережна Перемоги, будинок 50

Телефони: +380567353282; +380567896614

Відповідач:

____________________

Адреса:  ___________________

Тел.: ___________________

Представник Відповідача:

Суддя: Вовк Є.І.

Справа № 753/7928/16-ц

________________________

Адреса:  ___________________

Тел.: ___________________

Представник Відповідача

Посилання на рішення суду:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/62980306

Текст судового рішення:

         ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА      

справа № 753/7928/16-ц

                                           провадження № 2/753/4698/16    

   Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2016 р. Дарницький районний суд м.Києва в особі судді Вовка Є.І., при секретарі Германенко В.А., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, в судовому засіданні по розгляду справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач (далі Банк) звернувся до суду першої інстанції з позовом щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №Д 07-02-03 МК від 17 січня 2007 року (укладеним між Банком та ОСОБА_3) в сумі 24552,38 доларів США (що станом на 30.11.2012 року складає 196250,89 грн.), в тому числі, з ОСОБА_2 (вимоги до якої є безпосереднім предметом даного судового розгляду згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року щодо роз"єднання у самостійні провадження позовних вимог а.с.1, 2) як з поручителя згідно з Договором поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року, який за твердженням позивача був укладений між ним та ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов"язань ОСОБА_3 перед Банком за вказаним кредитним договором №Д 07-02-03 МК від 17 січня 2007 року.

У судове засідання представник позивача не з"явися, про причини неявки не повідомив. В заяві, яка міститься в матеріалах справи представником позивача заявлено клопотання про розгляд вказаного позову без участі представника ПАТ КБ "Приватбанк", а також зазначено, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача подав письмову заяву, в якій заперечував проти задоволення позову, просив розглянути справу у його відсутність, зазначив, що вказаний договір поруки відповідач не підписувала.

При цьому, судом враховано, що відповідно до положень ч.1 та ч.2 Про утворення міжвідомчої робочої групи із забезпечення моніторингу ефективного використання коштів, залучених суб’єктами господарювання та головними розпорядниками бюджетних коштів під державні гарантії " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.157 ЦПК України суд розглядає цивільні справи вказаної категорії не більше двох місяців з дня відкриття провадження по справі(яке було відкрито суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ще 04 червня 2015 року), а відповідно до положень Про затвердження Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.1 ЦПК України - завданнями   цивільного  судочинства  є  справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень ч.3 Про внесення зміни до статті 35 Господарського процесуального кодексу України щодо підстав звільнення від доказування " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобов»язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права.

При цьому, силу вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов»язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції (параграф 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Всі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проаналізувавши наведені дані, всі інші матеріали справи, в тому числі, незавірені фотокопії документу, на який позивач посилається як на доказ укладення вказаного договору поруки між сторонами, суд встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти  (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин  за  кредитним  договором  застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору;

Відповідно до положень ст.526, п.1 ст.530 ЦК України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, в тому числі, у встановлений в ньому строк.

Відповідно до положень ст.554 ЦК України: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи,  які  спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до положень ст.559 ЦК України: порука припиняється з припиненням  забезпеченого  нею зобов'язання,  а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя,   внаслідок   чого   збільшується   обсяг    його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне  виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від  дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя; якщо строк основного зобов'язання  не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Проте, відповідно до положень ст.547 ЦК України: правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до положень ч.2 ст.215 ЦК України: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень п.2) ч.1 ст.208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають  нотаріальному  посвідченню  та  (або)   державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

У відповідності з положеннями ст.218 ЦК України: недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом; заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами; рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до положень Про автомобільний транспорт " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених Про державну статистику " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть

участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для

ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які

беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вищевказаним положенням Про автомобільний транспорт " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.60 ЦПК України стороною позивача недоведені ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме щодо підписання відповідачем вказаного договору поруки.

Більш того, відповідно до Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.143 ЦПК України, для з"ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

     Згідно з ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року було призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої було поставлено запитання -чи виконано пілпис від імені ОСОБА_2 на Договорі поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року ОСОБА_2 чи іншою особою, а провадження по справі було зупинено на час проведення експертизи.

Відповідно до клопотання судових експертів ОСОБА_4 та ОСОБА_5та супровідного листа експертної установи від 20.07.2016 року, судом письмово було повідомлено позивачу про необхідність надання оригіналу вказаного Договору поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року для проведення вказаної експертизи, і вказане письмове повідомлення (разом з копією клопотання вказаних експертів) ПАТ КБ "Приватбанк" отримав 12 серпня 2016 року (згідно з розпискою у рекомендованому листі ПАТ КБ "Приватбанк"), проте оригінал вказаного Договору поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року не був наданий позивачем, в тому числі станом на 14.11.2016 року, що на думку суду зокрема свідчить і про немотивоване ухилення позивача від подання експертам вказаних необхідних матеріалів, внаслідок чого, цивільна справа була повернута з експертної установи без проведення вказаної експертизи (згідно з листом та повідомленням експертної установи від 11.10.2016 року).

При цьому, судом враховано, що з положень ч.1 Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оплати праці " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.146 ЦПК України вбачається, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати відповідний факт.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленим факт, що вказаний Договір поруки №Д 07-02-03 П/1 від 17 січня 2007 року не був підписаний ОСОБА_2.

     Отже, відповідно до вищенаведених положень ст.547 ЦК України -вказаний договір поруки, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, і доводи позивача, зазначені в обгрунтувані позову та надані ним фотокопії, в тому числі, вказаного договору поруки, яка жодним чином не завірена, не спростовують такого висновку суду, оскільки такі фотокопії не є належними та допустимими доказами по справі, враховуючи вищенаведені положення діючого законодавства та заперечення їх автентичності стороною відповідача, а отже позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.Про затвердження Порядку обміну інформацією між Державною службою фінансового моніторингу України і Міністерством фінансів України для підвищення ефективності здійснення нагляду за додержанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">208, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">209, Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">214, Розділ II. СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

     Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ:  

________________