Інфляція пришвидшиться у 2026 році та знизиться у наступному – звіт НБУ

Більше за темою:

Зведена таблиця індексів інфляції (ІСЦ)

Національний банк опублікував липневий Інфляційний звіт із детальним аналізом і прогнозом макроекономічної ситуації. Прогноз, з одного боку, враховує наслідки інтенсифікації атак Росії та війни на Близькому Сході, а з іншого, – додаткові стимули для економіки від спрямування частини зовнішнього фінансування на локалізацію оборонного виробництва. Прогноз також ґрунтується на припущенні про поступову нормалізацію умов для функціонування економіки в наступні роки.

Відповідно до прогнозу інфляція у 2026 році пришвидшиться до 10 %, а з наступного року почне знижуватися: до 6,9% наприкінці 2027 року та до 5 % у 2028 році. Економіка цього року зросте на 1,8 %, а у 2027–2028 роках – на близько 3 % на рік.

Підтримка локалізації оборонного виробництва партнерами суттєво змінює парадигму як економічного зростання, так і функціонування валютного ринку країни

Очікується, що значна частина коштів за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan, що надходитиме до спеціального фонду державного бюджету, спрямовуватиметься на локалізацію виробництва озброєння в Україні. Раніше міжнародні партнери переважно закуповували зброю для України за кордоном, тому така зміна парадигми мала вагомий вплив на перегляд прогнозу НБУ.

По-перше, очікується збільшення внутрішнього виробництва, що позитивно вплине на економіку як напряму, так і за рахунок підтримки суміжних галузей та стійкого споживчого попиту.

По-друге, це призведе до вищого тиску на ціни через стимулювання попиту та економічної активності в умовах розширення бюджетних стимулів.

По-третє, зі збільшенням фінансування локалізації оборонного виробництва посередницька роль НБУ на валютному ринку посилюватиметься для компенсації структурного дефіциту іноземної валюти у приватному секторі. Водночас, попри більші обсяги продажу валюти з боку НБУ для задоволення потреб виробників озброєння в імпорті, очікувані обсяги зовнішньої допомоги забезпечать відчутніше, ніж прогнозувалося раніше, зростання міжнародних резервів.

Інфляція зросте до 10 % у 2026 році, але надалі почне знижуватися та повернеться до цілі 5 % у 2028 році

Споживча інфляція у 2026 році пришвидшиться до 10 %. Стрімке розширення бюджетних стимулів, подальше зростання витрат підприємств на оплату праці, а також вторинні ефекти від подорожчання пального та послаблення гривні в попередні періоди призведуть до посилення тиску на ціни.

У 2027 році очікується зниження інфляції до 6,9 %, а у 2028 році – до цільового показника 5 %. Цьому сприятимуть поступова фіскальна консолідація, послаблення тиску на ринку праці, очікуване нарощування врожаїв, а також поліпшення ситуації в енергетиці в міру зниження безпекових ризиків.

Проактивна монетарна політика НБУ матиме вагомий вплив як на стримування інфляції в цьому році, так і на її сповільнення в наступні роки. Так, у липні НБУ підвищив облікову ставку з 15 % до 15,5 %. Поточний прогноз передбачає можливість подальшого підвищення ставки до 16 % у 2026 році та повернення до циклу пом’якшення процентної політики в IІ кварталі 2027 року. Водночас НБУ гнучко реагуватиме як на динаміку інфляції, так і на зміни в розподілі ризиків.

Економічне зростання підтримають масштабні бюджетні стимули

За прогнозом НБУ, економіка у 2026 році зросте на 1,8 %. З одного боку, обстріли підприємств та логістичної інфраструктури суттєво обмежуватимуть внутрішнє виробництво та пригнічуватимуть інвестиційну активність. З іншого, – економіку підтримають масштабні видатки бюджету, включно зі спрямуванням значної частини коштів програми Ukraine Support Loan на локалізацію виробництва озброєння в Україні. Імпульс для економічного зростання також забезпечить поступове збільшення врожаїв.

У 2027–2028 роках очікується пришвидшення зростання реального ВВП до 2,8–3 %, ураховуючи припущення щодо збільшення інвестицій у розбудову виробничих потужностей, зокрема ОПК, подальшого нарощування врожаїв, поступової стабілізації в енергетичному секторі і збереження стійкого споживчого попиту.

Ситуація на ринку праці поступово поліпшуватиметься, зокрема завдяки розвороту негативних міграційних тенденцій у наступні роки

Припущення НБУ щодо міграційної динаміки не змінилися. НБУ й надалі припускає, що чистий відплив населення у 2026 році становитиме близько 0,2 млн осіб. У 2027 та 2028 роках припускається чисте повернення мігрантів (близько 0,1 млн осіб та 0,5 млн осіб відповідно) у разі зменшення безпекових ризиків та загального поліпшення економічної ситуації.

З огляду на суттєвий брак працівників НБУ прогнозує збереження тенденції до швидкого підвищення реальних заробітних плат у 2026 році – на понад 12%. У 2027–2028 роках очікується сповільнення темпів зростання зарплат до 4–6 % на рік завдяки скороченню дефіциту кадрів за умови поступового повернення українських мігрантів та активнішого залучення до ринку праці різних категорій населення. Суттєвий попит на робітників також сприятиме зниженню безробіття до 10 % у 2026 році та близько 9 % у 2027–2028 роках.

Обсяги міжнародної допомоги будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та нарощування міжнародних резервів

Прогноз НБУ передбачає зростання дефіциту бюджету (без урахування грантів у доходах) до близько 35 % ВВП за підсумками 2026 року. Надалі очікується його поступове скорочення – до 26 % ВВП у 2027 році та 15 % ВВП у 2028 році. Припускається, що бюджетні дефіцити залишаються значними через необхідність забезпечення високого рівня обороноздатності та осучаснення ОПК, а також відбудови та оновлення інфраструктури з урахуванням безпекових вимог.

Ключовим джерелом фінансування дефіциту бюджету залишатиметься міжнародна допомога. НБУ припускає, що загальний обсяг міжнародної підтримки, включно з непрямим бюджетним фінансуванням, у 2026 році становитиме 87 млрд дол. США, у 2027 році – 59 млрд дол. США, а у 2028 році – 33 млрд дол. США. Це дасть змогу наростити міжнародні резерви до 70–74 млрд дол. США у 2026–2028 роках.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у липневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем:

Економічна війна: як змінюються цілі російських атак і як адаптується українська економіка

Українська держава, бізнес і населення демонструють високу стійкість і здатність адаптуватися до шоків війни. Водночас ціна адаптації економіки залишається високою. Блокада морських портів, жорстка паливна криза, наслідки ударів Росії по енергетиці, логістиці та виробництву помітно гальмують економічне відновлення. Загальний від’ємний внесок обстрілів у динаміку ВВП у 2026 році оцінено в 0,9 в. п.

Водночас частина витрат підприємств на логістику, безпеку, страхування та відновлення пошкоджених потужностей поступово переноситься у споживчі ціни та посилює фундаментальний ціновий тиск. У таких умовах монетарна політика залишатиметься достатньо гнучкою, щоб забезпечувати контроль над інфляційними процесами та водночас підтримувати економічну активність й стимулювати розвиток кредитування.

Бюджетна декларація на 2027–2029 роки

Бюджетна декларація на 2027–2029 роки містить два макроекономічні сценарії. Перший передбачає відчутне поліпшення безпекової ситуації вже у 2027 році, другий – тривалішу війну з відповідним зростанням оборонних потреб та вірогідним відтермінуванням фіскальної консолідації.

Урядові сценарії передбачають поступове зниження інфляції до цілі 5 %, однак повільніше, ніж у прогнозі НБУ. Водночас наближення урядового прогнозу інфляції до прогнозу НБУ, нехай і з певним лагом, є позитивним маркером і полегшуватиме координацію монетарної та фіскальної політики.

Як змінилася комунікація НБУ під час повномасштабної війни: погляд ШІ

Упродовж останніх років монетарний режим та інструменти політики НБУ постійно трансформувалися у відповідь на нові виклики для економіки. Еволюціонувала й монетарна комунікація НБУ: змінювалися наративи, акценти, аргументація та тональність повідомлень. Аналіз за допомогою ШІ дає змогу дослідити цю еволюцію.

Результати аналізу свідчать, що фактичні монетарні рішення і вербальна політика НБУ працювали як єдиний механізм. Так, на початку повномасштабної війни НБУ зафіксував курс гривні та водночас посилив комунікацію щодо стану валютного ринку. Натомість після переходу до гнучкого ІТ інфляційний чинник знову став основним фокусом комунікацій НБУ.

Показовим є також зростання частки політичних меседжів (повідомлень, спрямованих на обґрунтування дій НБУ) упродовж останніх років. Це є логічним наслідком потреби НБУ ретельно пояснювати власні кроки з модифікації монетарного режиму та застосування нових неконвенційних інструментів політики.

НБУ