Через війну не зібрано врожай: як списати, оподаткувати та облікувати витрати

Багато підприємств в Україні через об’єктивні обставини не змогли зібрати врожай сільгоспкультур. Така проблема виникла, зокрема, у підприємств, землі яких розташовані на території проведення бойових дій, а також на окупованих агресором територіях. Бухгалтерів цих підприємств цікавить, як документально оформити списання витрат, понесених на посів та догляд за посівами, як така операція обкладається ПДВ та відображається в бухобліку. Саме про це сьогодні розкажемо в консультації.

Документальне оформлення списання витрат

Якщо підприємство не змогло зібрати врожай сільгоспкультур, то, вочевидь, воно має списати витрати, понесені, зокрема, на обробіток землі (у частині повторюваних витрат), посів та догляд за посівами.

Для списання цих витрат керівник підприємства має видати наказ, в якому слід указати причини, через які не було зібрано врожай (наприклад, обмежено доступ до земельних ділянок унаслідок бойових дій, можливе мінування поля або земля розташована на окупованій території), призначити осіб, відповідальних за визначення суми витрати та їх списання, і надати їм розпорядження списати понесені витрати.

Розрахунок витрат, які підлягають списанню, можна оформити бухгалтерською довідкою.

На підставі наказу та бухгалтерської довідки бухгалтер може списати витрати.

Чи обов’язково проводити інвентаризацію для списання витрат?

Випадки проведення обов’язкової інвентаризації наведено в п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення № 879).

Так, інвентаризація є обов’язковою у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів), у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Тому вважаємо, що інвентаризацію слід обов’язово проводити, тільки якщо є підстави вважати, що посіви були зіпсовані (знищені) внаслідок різних обставин (у даному випадку через воєнні дії). Якщо ж посіви вціліли, але через об’єктивні обставини врожай не зібрали в агротехнічні строки, то, на нашу думку, для списання витрат достатньо наказу керівника та бухгалтерської довідки.

Зверніть увагу! Підприємства, які з початку тимчасової окупації знаходилися на території АР Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, території проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на таких територіях (у таких районах), проводять інвентаризацію за можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств (п. 8 розд. І Положення № 879).

Керівники таких підприємств у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день установлення цих фактів.

Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди для доступу до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, та відобразити результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

Як провести інвентаризацію, див. у матеріалі «Втрата посівів як форс-мажор війни: як провести обстеження та списати без ПДВ-наслідків».

Коли слід списати посіви?

Законодавчо такі строки не встановлено. Кожне підприємство самостійно вирішує, коли йому списати витрати, понесені на посіви, урожай яких воно не змогло зібрати. Але слід ураховувати, що перед складанням фінансової звітності має бути проведена інвентаризація. Зокрема, незавершене виробництво (а посіви є саме незавершеним виробництвом) слід проінвентаризувати протягом двох місяців до дати річного балансу, тобто з 1 листопада до 31 грудня.

Отже, якщо посіви не будуть списані за наказом керівника раніше, це треба зробити за результатами щорічної інвентаризації.

Що стосується посівів, які знаходяться на окупованій території або території проведення бойових дій, то, як було зазначено вище, інвентаризація (відповідно і списання посівів за її наслідками) проводиться тоді, коли можна забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до відповідних активів.

Обкладення ПДВ

Витрати, понесені на посів культур, урожай яких не змогли зібрати, вважаються такими, що використані не в господарській діяльності. Адже підприємство не зможе продати врожай, а отже, і нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (далі – ПЗ).

Тому відповідно до пп. «г» п. 198.5 Податкового кодексу (далі – ПК) слід визнати умовний продаж товарів/послуг, що використані для посіву та догляду за ними, та нарахувати ПЗ. До таких товарів/послуг відносяться, зокрема, насіння, паливо, добрива, засоби захисту рослин тощо, а також послуги, надані сторонніми підприємствами/фізособами-підприємцями, які є платниками ПДВ. Метою нарахування таких ПЗ є коригування податкового кредиту, відображеного під час придбання товарів/послуг, що були використані для посіву.

Щоправда, у воєнний час у ПК з’явилася норма, яка в деяких випадках звільняє від нарахування компенсуючих ПЗ.

Так, відповідно до п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПК тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника, товари, знищені (утрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили в період воєнного, надзвичайного стану.

Тобто, якщо підприємство доведе, що посіви знищено через обставини непереборної сили (форс-мажор), то нараховувати ПДВ не потрібно. Як задокументувати знищення посівів унаслідок дії форс-мажору, читайте в матеріалі «Втрата посівів як форс-мажор війни: як провести обстеження та списати без ПДВ-наслідків».

Чи можна скористатися наведеною нормою і не нараховувати компенсуючі ПЗ, якщо підприємство розташоване на окупованій території?

На нашу думку, у такому випадку є можливість уникнути нарахування компенсуючих ПЗ. І ось чому.

Під знищенням посівів можна розуміти не тільки їх фізичне знищення, а й псування через неможливість зібрати врожай в агротехнічні строки внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажору). А те, що посіви втрачено саме через обставини непереборної сили, свідчить, зокрема, запровадження воєнного стану на території Україні відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022.

Воєнний стан визнано форс-мажорною обставиною на підставі офіційного листа Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/2.0-7.1 (далі – ТПП, Лист № 2024). Скачати цей документ можна, перейшовши за посиланням.

Але зверніть увагу! Одного тільки факту введення в Україні воєнного стану та Листа № 2024 недостатньо для підтвердження втрати посівів унаслідок дії форс-мажору. Підприємству, землі якого розташовані на окупованій території, для ненарахування компенсуючих ПЗ слід мати підтвердження, що територія є окупованою.

Нагадаємо, відповідно до ст. 3 Закону від 15.04.2014 № 1207-VII тимчасово окупованими визнаються, зокрема, сухопутні території України, окуповані РФ, водні об’єкти або їхні частини, що знаходяться на цих територіях. Конкретний перелік таких територій установлюється рішенням РНБО, уведеним у дію указом Президента України. Цей перелік діє для територій, які були окуповані після введення в Україні воєнного стану.

Наразі діє Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75. Утім, його розроблено на виконання постанови КМУ від 16.04.2022 № 457, і він застосовується тільки для цілей отримання переселенцями допомоги від держави.

Інших переліків територій, тимчасово окупованих після 24.02.2022, а також районів проведення воєнних (бойових) дій на сьогодні не визначено.

Ми вважаємо, що те саме стосується територій, де збирання врожаю неможливе через проведення бойових дій (у т. ч. через можливе замінування територій). Аби скористатися правом не нараховувати компенсуючі ПЗ, підприємство також має документально підтвердити цей факт, наприклад, висновком органів ДСНС чи іншого органу, що засвідчує, що територія небезпечна для проведення польових робіт.

Зверніть увагу! У такому випадку для списання понесених витрат і ненарахування компенсуючих ПЗ слід провести інвентаризацію, адже ми говоримо, що посіви зіпсовані (через неможливсть збирання врожаю в агротехнічні строки). А, як зазначено вище, псування (втрата) цінностей є однією із підстав для проведення обов’язкової інвентаризації. Зрозуміло, що це можна зробити тільки після того, як з’явиться можливість доступу до земельної ділянки для огляду посівів.

Списання витрат у бухобліку

Посіви обліковують на балансі як незавершене виробництво на відповідному субрахунку до рахунка 23 «Виробництво».

Витрати, понесені на посів культур, збирання врожаю яких не здійснено через воєнні дії, – це надзвичайна подія для сільгоспвиробників. Тому витрати на списання посівів та обробіток землі під ними відображаються у бухобліку на субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності» як втрати, не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної продукції, товарів і послуг (п. 29 НП(С)БО 16 «Витрати»; п. 8.2 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.2001 № 132).

Під час списання витрат їх варто поділити на два види:

• повторювані – витрати, що не можуть бути перенесені на іншу культуру (вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, сівбу тощо);
• неповторювані – витрати, які можуть бути перенесені на культуру, що буде засіяна на місці загиблих посівів (витрати на лущення стерні, підняття зябу та снігозатримання, вартість добрив і витрати на їх унесення у ґрунт тощо).

Розподіл витрат можна оформити бухгалтерською довідкою.

Повторювані витрати відносять на інші витрати (Дт 977), а неповторювані мають бути списані в розрізі статей витрат на пересіяну культуру (Дт 23).

Приклад

Восени 2021 року підприємство посіяло озиму пшеницю. Урожай не змогли зібрати, оскільки за висновком органу ДСНС земельні ділянки заміновано. За наказом керівника та за результатами інвентаризації понесені витрати було списано. Витрати на сівбу та вирощування становили 40 000 грн. Усі витрати є повторюваними.

У цьому випадку компенсуючі ПЗ не нараховуються, адже є підтвердні документи, що втрата посівів (їх псування через неможливість зібрати врожай в агротехнічні строки) відбулася через дію обставин непереборної сили. Це Лист № 2024 та висновок органу ДСНС, що доступ до поля був неможливий через замінування земельної ділянки.

Облік операцій зі списання посівів ведеться так:

(грн)