Зарплата за час відрядження та мінімальна зарплата: точки перетину

Акценти цієї статті:

• як правильно оплатити дні відрядження;
• коли потрібно донараховувати до мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) і як це зробити (приклад розрахунку).

Як відомо, на час перебування у службовому відрядженні за працівником зберігається місце роботи та заробітна плата. До оплати підлягають усі дні відрядження, що є робочими для працівника, якого відряджають. У табелі обліку робочого часу працівника дні його відрядження позначаються буквеним кодом «ВД», а оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, передбачених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати не може бути нижчим за середній заробіток (ст. 121 КЗпП).

Для виконання вищенаведеної норми необхідно визначити, за якою зарплатою проводити оплату – за середньою чи фактичною. Тому спочатку слід розрахувати середній заробіток за 1 день відрядження, потім – фактичну зарплату за 1 робочий день (далі – р. д.) та обрати більшу із цих величин (додатково див. лист Мінсоцполітики від 06.08.14 р. № 1126/13/84-14).

Зазначимо, що в разі перехідних відряджень з одного місяця на інший (наприклад, з 27.04.17 р. по 04.05.17 р.) середній заробіток та фактичну зарплату треба обчислити окремо для кожного місяця. Так, для періоду відрядження з 27.04.17 р. по 30.04.17 р. слід розрахувати середній заробіток за лютий – березень, а фактичну зарплату – за 1 р. д. квітня, а для періоду з 01.05.17 р. по 04.05.17 р. – середній заробіток за березень – квітень, а фактичну зарплату – за 1 р. д. травня.

Згідно з п. 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок № 100), середній заробіток за дні відрядження обчислюється виходячи із зарплати за два календарних місяці, що передують місяцю направлення у відрядження. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня зарплата визначається виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.