Закордонвідрядження-2019

Енциклопедія валютних операцій – 2019

В останні роки, особливо з уведенням безвізового в'їзду до ЄС, географія відряджень працівників підприємств значно розширилася: бізнес-партнерство передбачає обмін досвідом. Відрядження за кордон стали звичайною справою, з ними зустрічається практично кожний бухгалтер. У консультації зробимо акцент на тому, як нововведення валютного законодавства вплинули на порядок оформлення та обліку господарських операцій, пов'язаних із закордонними відрядженнями.

Загальні правила направлення працівника в закордонне відрядження й забезпечення його коштами залишилися колишніми.

Підприємства складають і затверджують внутрішній документ – Положення про службові відрядження. Це зручно і практично: працівники підприємства точно знають, що можна і чого не можна. А якщо працівник підходить до відрядження відповідально, то він і документи потрібні привезе, і квиток не загубить, і розраховуватися у відрядженні буде без порушень законодавства. Нагадаємо, що зазвичай прописано в такому Положенні:

• порядок складання кошторису витрат на відрядження, порядок видачі авансу та повернення невикористаного залишку після прибуття відрядженого з поїздки;
• конкретні розміри добових на підприємстві (на розсуд керівника до різних держав та/або різних категорій працівників можуть установлюватися різні розміри добових);
• правила компенсації витрат, понесених у відрядженні (для ознайомлення працівників, які направляються у відрядження, можна прописати, які первинні документи вони повинні подати за тими або іншими витратами);
• обмеження за витратами на відрядження (керівник має право закріпити види транспорту та категорії готелів, у яких має право зупинятися працівник);
• строки відрядження (залежно від його завдань і цілей) – пп. 170.9.1 ПК не обмежує строків відряджень, але при бажанні підприємство може ввести таке обмеження;
• порядок подання керівнику звіту про відрядження: зміст звіту, за якою формою та в які строки повинен бути підготовлений (цей звіт не є обов'язковим, але в деяких випадках його складання доцільне для підтвердження зв'язку витрат на відрядження з господарською діяльністю підприємства);
• порядок подання до бухгалтерії Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, за формою, затвердженою Наказом № 841 (далі – Звіт).

Із 07.02.19 р. уведено в дію Закон № 2473, який прийшов на зміну Декрету № 15-93 і Закону № 185. Із цієї дати втратили чинність багато нормативно-правових актів НБУ, що регламентують проведення валютних операцій (постанова Правління НБУ від 05.02.19 р. № 31), серед яких, зокрема, Правила, затверджені постановою Правління НБУ від 30.05.07 р. № 200, які регулювали порядок використання готівкової інвалюти. Тепер суб'єктам господарювання треба орієнтуватися на нові нормативні документи, головним чином на Положення № 2, № 3 і № 5.