Поворотна фіндопомога працівникові: характеристика, облік, оподаткування

Соцпакет для співробітників

Акценти статті:

• хто й навіщо вигадав фінансову допомогу;
• чим поворотна фінансова допомога (далі – ПФД) відрізняється від позики та інших різновидів допомог;
• як ПФД відображають у бухобліку за національними та міжнародними стандартами;
• чи справді ПФД не має податкових наслідків та що може призвести до їх появи;
• які податкові ризики «приховує» списання ПФД;
• як поворотна фінансова допомога перетворюється на безповоротну.

У житті кожної людини бувають ситуації, які потребують незапланованих витрат. Якщо ці витрати суттєві, а заощаджень бракує, необхідні кошти доводиться позичати. Звісно, можна попросити допомоги у родичів чи знайомих, але це не завжди зручно та й часто-густо безрезультатно. Можна спробувати отримати банківський кредит, але це клопітно, дорого, а інколи й взагалі неможливо. Тож у багатьох випадках найкращим виходом є звернення до роботодавця. Тим паче, що надання ПФД працівникам – поширена серед українських підприємств практика.

Для багатьох підприємств надання ПФД не є аж надто обтяжливим. До того ж тимчасове вилучення коштів із господарського обороту з верхом компенсується отриманням репутаційних та іміджевих переваг. Найбільш успішні підприємства використовують ПФД як один із засобів заохочення. Тобто допомога надається не лише тоді, коли працівник потрапив у скрутне становище, а й тоді, коли він відповідає певним умовам (наприклад, пропрацював на підприємстві визначену кількість років, досяг визначних результатів у роботі тощо).

Варто пам’ятати! Поняття «фінансова допомога», так само, як і «поворотна фінансова допомога», не використовують у цивільному, господарському та бухгалтерському законодавстві. Це суто податкові терміни, які прижилися на практиці. При цьому поняття ПФД відповідає юридичному поняттю «позика», хоча й має певні відмінності від нього.