Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Повернення працівника зі строкової служби

14.05.2019

Працівника було мобілізовано на службу, і підприємство виплачувало йому за період служби середню зарплату. У квітні (20.04.19 р.) він повернувся з армії. До зазначеного числа йому було нараховано зарплату. Що робити далі, якщо працівник не виходить на роботу, але фактично його не звільнено і звільнити його підприємство не має права?

Нагадуємо, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток (з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100) на підприємстві, де вони працювали на час призову. Зазначені норми ч. 3 ст. 119 КЗпП передбачають, що між роботодавцем і працівником зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання своїх обов’язків.

Водночас ч. 11 ст. 26 Закону від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює, що особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військкоматів для взяття на військовий облік. Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього Закону громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади та середньої зарплати. За ці дні середній заробіток працівнику зберігається і нараховується з тієї самої середньої зарплати, за якою здійснювалась оплата за період військової служби (див. лист Мінсоцполітики від 31.03.17 р. № 1008/0/101-17/285).

Отже, для збереження місця роботи та посади працівник повинен приступити до виконання обов’язків за трудовим договором в день, що настає після дня взяття на військовий облік у районному (міському) військкоматі після його звільнення з військової служби. У його військовому квитку зазначається дата про призов і звільнення з військової служби та взяття на військовий облік (див. лист Мінсоцполітики від 24.11.15 р. № 1525/13/84-15; далі – Лист № 1525).

Своєю чергою, працівник, який після військової служби заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця (див. лист Мінсоцполітики від 10.06.15 р. № 231/06/186-15). Разом із тим, працівник має право скористатися щорічною відпусткою або відпусткою без збереження зарплати (див. Лист № 1525).

Ситуація ускладнюється, якщо працівник з нез’ясовних причин не приступає до роботи наступного дня після взяття його на військовий облік (або не користується своїм правом на відпустку).

З одного боку, останній абзац п. 260 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08 р. № 1153, покладає на військкомати обов’язок не пізніше наступного дня після взяття на військовий облік громадян, звільнених з військової служби, письмово повідомляти підприємства, в яких до призову на військову службу ці громадяни працювали, про:

  • підставу звільнення з військової служби;
  • строк військової служби, що зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу держслужби;
  • день взяття їх на облік, у тому числі про причини перевищення строків взяття на військовий облік.

Проте, на жаль, на практиці військкомати нехтують зазначеною нормою та вважають, що можуть інформувати про військовослужбовця лише його рідних та близьких (див. лист Міноборони від 20.11.15 р. № 116/2/2/21362).

Тому, на думку автора, не поспішайте звільняти працівника, який не вийшов на роботу після строкової служби, за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗоТ. Якщо від нього або від його рідних і близьких немає жодної інформації, то період його відсутності на робочому місці краще відобразити як неявки з нез’ясованих причин. Для цього в табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489) передбачено буквений код «НЗ», або цифровий – «28». Після того як працівник вийде на роботу, отримаєте від нього письмове пояснення причин відсутності на роботі та за потреби відкоригуєте табель.

Коментарі до матеріалу
Всього коментарів 3
Відсортовано:
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
14.09.2026
Припинення трудового договору з працівником, який помер на тимчасово окупованій території
У статті розглянуто, як діяти роботодавцю в разі смерті працівника на тимчасово окупованій території. Як припинити трудовий договір, якщо працівник помер на ТОТ? Смерть працівника на тимчасово окупованій території ставить роботодавця перед кадровою та документальною п...
10.09.2026
Зарахування трудової діяльності за межами України до пенсійного стажу
У статті розглянуто, за яких умов і які періоди трудової діяльності за кордоном можуть бути зараховані до пенсійного стажу, а також як діяти українцям, які виїхали за межі нашої країни на період війни, щоб не втратити стаж. Чи зарахують мені стаж роботи за кордоном до української пенсії? Іноземний...
01.09.2026
Де закінчується ЦПД і починаються трудові відносини: практика Верховного Суду
Договір назвали цивільно-правовим, але чи витримає він перевірку судом? Розбираємо практику Верховного Суду та показуємо, за якими ознаками цивільно-правові відносини можуть визнати трудовими. Чи може назва «цивільно-правовий договір» захистити роботодавця від перекваліфікації? Назвали...
Популярне
17.08.2026
Облік шин та акумуляторів
У статті розглянемо, до якого виду активів належать шини й акумулятори – оборотних чи необоротних; як вести облік їх придбання, заміни та списання; що потрібно зробити, щоб не сплачувати екоподаток із шин та акумуляторів (відходів). Із цієї статті ви дізнаєтеся: до якого виду активів належ...
23.06.2026
Продаж за ціною, нижчою від собівартості: які ризики
Чи можуть податківці зняти витрати та донарахувати ПДВ за операціями з продажу товарів, робіт, послуг за ціною, нижчою від собівартості? Як відстояти ділову мету за такими операціями та мінімізувати податкові ризики? Про все це – у статті. Проблемні витрати: податкові ризики та судова практика...
14.07.2026
Гарантійний платіж при операційній оренді
Гарантійний платіж під час операційної оренди – це захист орендодавця від можливих збитків, пов’язаних із неналежним виконанням договору оренди орендарем (наприклад, при достроковому розірванні договору з ініціативи орендаря). Розглянемо, як орендодавець та орендар мають відобразити в об...
Нове
15.09.2026
Чи враховується під час обчислення лікарняних матеріальна допомога, нарахована в місяці, який виключається з розрахункового періоду?
У статті розповімо, чи бере участь у розрахунку лікарняних матеріальна допомога, нарахована в місяці, який виключається з розрахункового періоду. Практична ситуація Працівник не працював з поважної причини (тимчасова непрацездатність) протягом усього серпня 2026 року (з першого до останнього дня мі...
15.09.2026
Як розрахувати страховий стаж для оплати лікарняного?
У статті розповімо про загальні правила розрахунку страхового стажу, пояснимо, як його тривалість впливає на розмір допомоги та як застосовувати формулу розрахунку в разі роботи протягом неповного місяця. Також на прикладах покажемо, як визначити страховий стаж для новоприйнятих працівників, у разі ...
15.09.2026
Коли працівник має право на оплату лікарняного
У статті розповімо, коли та за який період лікарняний листок оплачується коштом роботодавця, а коли допомогу з тимчасової непрацездатності надає ПФУ. Працівник підприємства є застрахованою особою, тому в разі тимчасової непрацездатності має право на оплату лікарняного листка. Розберімося, у яких вип...
Кращі матеріали