Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Повернення працівника зі строкової служби

14.05.2019

Працівника було мобілізовано на службу, і підприємство виплачувало йому за період служби середню зарплату. У квітні (20.04.19 р.) він повернувся з армії. До зазначеного числа йому було нараховано зарплату. Що робити далі, якщо працівник не виходить на роботу, але фактично його не звільнено і звільнити його підприємство не має права?

Нагадуємо, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток (з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100) на підприємстві, де вони працювали на час призову. Зазначені норми ч. 3 ст. 119 КЗпП передбачають, що між роботодавцем і працівником зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання своїх обов’язків.

Водночас ч. 11 ст. 26 Закону від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює, що особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військкоматів для взяття на військовий облік. Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього Закону громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади та середньої зарплати. За ці дні середній заробіток працівнику зберігається і нараховується з тієї самої середньої зарплати, за якою здійснювалась оплата за період військової служби (див. лист Мінсоцполітики від 31.03.17 р. № 1008/0/101-17/285).

Отже, для збереження місця роботи та посади працівник повинен приступити до виконання обов’язків за трудовим договором в день, що настає після дня взяття на військовий облік у районному (міському) військкоматі після його звільнення з військової служби. У його військовому квитку зазначається дата про призов і звільнення з військової служби та взяття на військовий облік (див. лист Мінсоцполітики від 24.11.15 р. № 1525/13/84-15; далі – Лист № 1525).

Своєю чергою, працівник, який після військової служби заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця (див. лист Мінсоцполітики від 10.06.15 р. № 231/06/186-15). Разом із тим, працівник має право скористатися щорічною відпусткою або відпусткою без збереження зарплати (див. Лист № 1525).

Ситуація ускладнюється, якщо працівник з нез’ясовних причин не приступає до роботи наступного дня після взяття його на військовий облік (або не користується своїм правом на відпустку).

З одного боку, останній абзац п. 260 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08 р. № 1153, покладає на військкомати обов’язок не пізніше наступного дня після взяття на військовий облік громадян, звільнених з військової служби, письмово повідомляти підприємства, в яких до призову на військову службу ці громадяни працювали, про:

  • підставу звільнення з військової служби;
  • строк військової служби, що зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу держслужби;
  • день взяття їх на облік, у тому числі про причини перевищення строків взяття на військовий облік.

Проте, на жаль, на практиці військкомати нехтують зазначеною нормою та вважають, що можуть інформувати про військовослужбовця лише його рідних та близьких (див. лист Міноборони від 20.11.15 р. № 116/2/2/21362).

Тому, на думку автора, не поспішайте звільняти працівника, який не вийшов на роботу після строкової служби, за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗоТ. Якщо від нього або від його рідних і близьких немає жодної інформації, то період його відсутності на робочому місці краще відобразити як неявки з нез’ясованих причин. Для цього в табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489) передбачено буквений код «НЗ», або цифровий – «28». Після того як працівник вийде на роботу, отримаєте від нього письмове пояснення причин відсутності на роботі та за потреби відкоригуєте табель.

Коментарі до матеріалу
Всього коментарів 3
Відсортовано:
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
27.04.2026
Яким документом підтверджується наявність інвалідності у працівника?
У статті розглянуто, який документ для підтвердження інвалідності має надати працівник роботодавцю у 2026 році. Нагадаємо, що цей документ має значення для виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю, застосування пільгової ставки ЄСВ, а також для надання такому працівнику пільг, пер...
26.03.2026
Яку відповідальность установлено для роботодавця за мобінг на робочому місці
З 11.12.2022 набув чинності Закон від 16.11.2022 № 2759-IX, яким унесено зміни до КЗпП і Закону від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди». Законом № 2759 визначено поняття «мобінг» та закріплено право працівників на правовий захист від мобінгу. З 23.12.2022 ...
12.03.2026
Санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік
Із статті ви можете дізнатися, де знайти нараховані суми санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, а також до якої дати потрібно їх сплатити. Правила виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – норматив) змінилися з 01.01.2026...
Популярне
28.04.2026
Як визначати код УКТЗЕД у податковій накладній
Код УКТЗЕД є обов’язковим реквізитом податкової накладної, тому помилка в ньому може призвести до серйозних податкових ризиків для платника ПДВ. У статті розповімо, як правильно визначати код УКТЗЕД у разі постачання товарів (зокрема імпортних), придбаних в Україні або ввезених в Україну до 31...
27.03.2026
Відповідальність за порушення у сфері використання РРО
У статті розповімо, які штрафи установлено за порушення у сфері застосування РРО під час воєнного стану та яке «воєнне» звільнення від відповідальності ще діє. У статті розкажемо, які заходи відповідальності передбачено за різні порушення у сфері застосування РРО, здійснення розрахунків ...
06.04.2026
Відповідальність за порушення законодавства про працю
У статті розповімо, які види відповідальності передбачено за порушення законодавства про працю та хто саме може бути притягнутий до відповідальності. Дотримання вимог трудового законодавства – один із ключових обов’язків як працівника, так і роботодавця. За порушення цих вимог передбачен...
Нове
27.04.2026
Чи можна під час воєнного стану зробити вихідним 1 травня та скоротити робочий час напередодні?
З’ясовуємо, чи можна під час воєнного стану встановити додатковий вихідний 1 травня та скоротити робочий час напередодні. Практична ситуація Чи можна в умовах воєнного стану встановити для працівників підприємства додатковий вихідний 1 травня, а напередодні – 30 квітня скоротити тривалі...
27.04.2026
Яким документом підтверджується наявність інвалідності у працівника?
У статті розглянуто, який документ для підтвердження інвалідності має надати працівник роботодавцю у 2026 році. Нагадаємо, що цей документ має значення для виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю, застосування пільгової ставки ЄСВ, а також для надання такому працівнику пільг, пер...
27.04.2026
Розраховуємо норматив: подвійне зарахування та виключення деяких професій
Розраховуючи норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, роботодавці мають право на подвійне зарахування деяких працівників з інвалідністю у виконання нормативу (тобто одну таку особу вважати за двох). Також законодавством передбачено можливість не включати в розрахунок норматив...
Кращі матеріали