Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Повернення працівника зі строкової служби

14.05.2019

Працівника було мобілізовано на службу, і підприємство виплачувало йому за період служби середню зарплату. У квітні (20.04.19 р.) він повернувся з армії. До зазначеного числа йому було нараховано зарплату. Що робити далі, якщо працівник не виходить на роботу, але фактично його не звільнено і звільнити його підприємство не має права?

Нагадуємо, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток (з урахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100) на підприємстві, де вони працювали на час призову. Зазначені норми ч. 3 ст. 119 КЗпП передбачають, що між роботодавцем і працівником зберігаються трудові відносини, а працівник лише увільняється від виконання своїх обов’язків.

Водночас ч. 11 ст. 26 Закону від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» встановлює, що особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) військкоматів для взяття на військовий облік. Відповідно до ч. 2 ст. 21 цього Закону громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади та середньої зарплати. За ці дні середній заробіток працівнику зберігається і нараховується з тієї самої середньої зарплати, за якою здійснювалась оплата за період військової служби (див. лист Мінсоцполітики від 31.03.17 р. № 1008/0/101-17/285).

Отже, для збереження місця роботи та посади працівник повинен приступити до виконання обов’язків за трудовим договором в день, що настає після дня взяття на військовий облік у районному (міському) військкоматі після його звільнення з військової служби. У його військовому квитку зазначається дата про призов і звільнення з військової служби та взяття на військовий облік (див. лист Мінсоцполітики від 24.11.15 р. № 1525/13/84-15; далі – Лист № 1525).

Своєю чергою, працівник, який після військової служби заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця (див. лист Мінсоцполітики від 10.06.15 р. № 231/06/186-15). Разом із тим, працівник має право скористатися щорічною відпусткою або відпусткою без збереження зарплати (див. Лист № 1525).

Ситуація ускладнюється, якщо працівник з нез’ясовних причин не приступає до роботи наступного дня після взяття його на військовий облік (або не користується своїм правом на відпустку).

З одного боку, останній абзац п. 260 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.08 р. № 1153, покладає на військкомати обов’язок не пізніше наступного дня після взяття на військовий облік громадян, звільнених з військової служби, письмово повідомляти підприємства, в яких до призову на військову службу ці громадяни працювали, про:

  • підставу звільнення з військової служби;
  • строк військової служби, що зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, стажу держслужби;
  • день взяття їх на облік, у тому числі про причини перевищення строків взяття на військовий облік.

Проте, на жаль, на практиці військкомати нехтують зазначеною нормою та вважають, що можуть інформувати про військовослужбовця лише його рідних та близьких (див. лист Міноборони від 20.11.15 р. № 116/2/2/21362).

Тому, на думку автора, не поспішайте звільняти працівника, який не вийшов на роботу після строкової служби, за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗоТ. Якщо від нього або від його рідних і близьких немає жодної інформації, то період його відсутності на робочому місці краще відобразити як неявки з нез’ясованих причин. Для цього в табелі обліку використання робочого часу (типова форма № П-5, затверджена наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489) передбачено буквений код «НЗ», або цифровий – «28». Після того як працівник вийде на роботу, отримаєте від нього письмове пояснення причин відсутності на роботі та за потреби відкоригуєте табель.

Коментарі до матеріалу
Всього коментарів 3
Відсортовано:
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
12.03.2026
Санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік
Із статті ви можете дізнатися, де знайти нараховані суми санкції за невиконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю за 2025 рік, а також до якої дати потрібно їх сплатити. Правила виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю (далі – норматив) змінилися з 01.01.2026...
09.03.2026
Перевірки Держпраці під час воєнного стану: правила та нововведення
У статті розглянуто, які перевірки мають право проводити органи Держпраці під час воєнного стану та яких правил при цьому вони мають дотримуватися. Перевірка дотримання трудового законодавства – одне з найактуальніших питань для роботодавців, адже його норми періодично змінюються, відстежити в...
24.02.2026
Норми тривалості робочого часу та важливі події в березні 2026 року
Яка норма тривалості робочого часу в березні 2026 року? Яка норма тривалості робочого часу в березні 2026 року? Згідно із Законом від 14.01.2026 № 4757-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» воєнний стан продовжено ...
Популярне
19.01.2026
Формування фінансового результату: відображення в бухобліку
Після завершення звітного фінансового року в бухгалтерії підбивають остаточні підсумки роботи підприємства за рік – порівнюють доходи звітного періоду та витрати, понесені для їх отримання, і визначають фінансовий результат. Як це зробити, читайте в даній статті. Річна фінансова звітність: інс...
05.01.2026
Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум – 2026: головні цифри року та їх вплив на базові показники
Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум впливають на ключові зарплатні розрахунки. Тому наводимо показники-2026, які бухгалтер, щоб уникнути помилок, повинен мати під рукою протягом усього року. 2026 рік традиційно починається для бухгалтера з перевірки базових соціальних показників. Мінімальна з...
28.01.2026
Декларація з плати за землю – 2026: як подати та заповнити
У цій статті розповімо, як подати декларацію з плати за землю на 2026 рік. Майнові податки: звітуємо за 2026 рік Звітуємо щодо майнових податків – 2026 Декларація з плати за землю на 2026 рік подається не пізніше 20 лютого звітного року. Плата за землю складається із земельного податку та оре...
Нове
18.03.2026
Простій: запровадження, оформлення та оплата
У статті розповідаємо про умови запровадження та порядок оформлення простою. На підприємстві можуть виникати ситуації, коли роботодавець змушений запроваджувати простій. У статті розповімо, які це ситуації, як оформлювати та оплачувати простій, оголошений на підприємстві, а також з’ясуємо, чи ...
16.03.2026
Якщо заборгованість із зарплати виплачується в березні 2026 року
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться в разі затримки виплати доходів на один і більше календарних місяців відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахован...
13.03.2026
Несвоєчасна виплата зарплати: наслідки для роботодавця
Роботодавець несвоєчасно виплачує заробітну плату своїм працівникам? Юрист пояснює, якими можуть бути наслідки в такому разі. Сьогодні непоодинокими є випадки, коли роботодавці затримують виплату заробітної плати своїм працівникам на незначний, на їхню думку, термін (тиждень-другий) через фінансові ...
Кращі матеріали