Військовий облік і бронювання працівників: перевірки, звірки, відповідальність

Питання, пов'язані з перевірками стану військового обліку на підприємстві, а також бронювання працівників, сьогодні особливо актуальні, оскільки штрафи за порушення в цій сфері значні, а правила бронювання працівників нещодавно суттєво змінилися. У консультації розглянемо, як проводяться перевірки територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК), як здійснюються звірки з ними, хто має право перевірити порядок бронювання працівників та яка відповідальність загрожує підприємству за порушення цього порядку та правил ведення військового обліку.

Перевірки ведення військового обліку

Перевірки щодо ведення військового обліку на підприємстві проводяться за правилами, встановленими Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487). Право ТЦК проводити такі перевірки закріплено у п. 79, 80 Порядку № 1487.

Виходячи зі змісту цих норм, ТЦК можуть проводити планові та позапланові перевірки.

Перевірки проводяться на підставі розпоряджень, затверджених главами відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міськими головами (п. 80 Порядку № 1487).

Тобто для проведення перевірки має бути затверджено відповідне розпорядження уповноваженим на це держорганом.

Як часто може перевіряти ТЦК?

ТЦК має право проводити перевірки (п. 80 Порядку № 1487):

• щорічно (в т. ч. позапланово) – на підприємствах, де працюють військовозобов’язані, заброньовані за ними на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов’язані, яким видано мобілізаційні розпорядження;
• раз на 4 роки – на всіх інших підприємствах.

Які питання можуть перевірятись під час перевірки?

Перевірка стану організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів проводиться з питань, визначених у додатку 31 до Порядку № 1487 (п. 82 цього Порядку). Актуальним для перевірки підприємств є п. 4 додатка 31, в інших пунктах наведено питання, що перевіряються у різних держорганах (органи РАЦС, суди, МСЕК і т. д.).

Для зручності наведемо у таблиці перелік питань, які можуть перевірятися на підприємстві.

Таблиця. Питання, що підлягають перевірці ТЦК

Як оформлюються результати перевірок?

За результатами проведеної перевірки ТЦК має скласти акт та протягом 20 днів з дати закінчення перевірки надіслати його підприємству для реагування та вжиття заходів згідно із законодавством (п. 79 Порядку № 1487).

У свою чергу, підприємство зобов’язане занести результати перевірки до відповідного Журналу за формою додатка 9 до Порядку № 1487.

Також за результатами перевірки підприємству може бути виписано припис про усунення виявлених недоліків. Підприємство має усунути виявлені в ході перевірки недоліки та поінформувати про вжиті заходи ТЦК протягом 30 днів з моменту отримання результатів перевірки (п. 86 Порядку № 1487).

Чи може перевірка ТЦК проводитися дистанційно?

Так, може за певних умов.

Так, якщо неможливо виконати відповідні плани перевірок стану військового обліку на підприємстві через обставини непереборної сили, проводиться документальна перевірка шляхом направлення підприємству письмового запиту на отримання інформації, перелік якої визначено у п. 17 додатка 31 Порядку № 1487 (п. 83 Порядку № 1487).

У даному випадку у підприємства буде запрошено копії таких документів.:

1) положення про підрозділ, функціональні обов’язки (інструкції) посадових осіб об’єкта перевірки, які призначені відповідальними за організацію та ведення військового обліку, а також організацію бронювання;

2) наказу про призначення посадових осіб, відповідальних за ведення військового обліку;

3) Списків;

4) списків військовозобов’язаних та резервістів, яким видано мобілізаційні розпорядження;

5) списків військовозобов’язаних, заброньованих на період мобілізації та воєнний час;

6) відомостей оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

7) інших документів військового обліку.

За результатами перевірки, проведеної таким чином, складається акт, який у 30-денний строк з дня отримання відповіді на письмовий запит ТЦК має бути надіслано підприємству.

Звірки з ТЦК

Крім перевірок, ТЦК також можуть проводити звіряння з підприємствами згідно з п. 46 Порядку № 1487.

Так, дані Списків підприємства звіряються з обліковими даними документів районних (міських) ТЦК, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, на території відповідальності яких розташовані підприємства. Найчастіше звіряння проводяться саме з ТЦК, тому далі говоритимемо про ці звірки, маючи на увазі, що з іншими перерахованими органами такі звіряння також можливі.

Для проведення звірок розпорядженням голови відповідної районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, міського голови затверджується графік звірок. Таким чином, для проведення звірки на конкретному підприємстві це підприємство має бути включене до відповідного графіка, затвердженого органами влади.

З якою періодичністю можуть проводитися звірки з ТЦК?

Як визначено у п. 34 Порядку № 1487, такі звіряння мають проводитися не рідше одного разу на рік. Однак на практиці далеко не всі підприємства включаються до графіка звірок щорічно.

Як проводиться звірка з ТЦК?

Порядок проведення звірок із ТЦК залежить від цього, з яким саме ТЦК проводиться звірка. Зазначимо, що звірятись можна не тільки з ТЦК, розташованим з підприємством на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, але і з ТЦК, розташованими в іншій місцевості (тобто ТЦК, в яких перебувають на обліку працівники підприємства).

Якщо проводиться звірка зі «своїм» ТЦК, то особа, відповідальна за ведення військового обліку на підприємстві, у строки, визначені графіком звірок, має прибути для звіряння до відповідного ТЦК (п. 46 Порядку № 1487). При собі потрібно мати підписані належним чином Списки та копії військово-облікових документів працівників.

Звірка з іншими ТЦК відбувається дистанційно. Тобто підприємство має надіслати їм витяг із Списків у двох примірниках (у ньому зазначаються працівники, які перебувають на обліку в цьому ТЦК) та копії військово-облікових документів працівників, включених до цього витягу.

Після звіряння один примірник витягу повертають на підприємство з позначкою районного (міського)) ТЦК «звірено ___ ________ 20__ року», підписом посадової особи, яка здійснила звірку, та гербовою печаткою.

Результати звірок з ТЦК слід внести до відповідного журналу, як і результати перевірок.

Перевірки щодо бронювання працівників

Як було зазначено вище, ТЦК має право перевіряти підприємства, які бронюють своїх працівників, щороку. Ми рекомендуємо цим підприємствам звернути особливу увагу на рядок 14 наведеної вище таблиці, де перераховані питання щодо організації та стану бронювання, які перевіряють ТЦК.

Крім того, таким підприємствам слід враховувати, що перевіряти їх має право не лише ТЦК, а й держорган, який ухвалив рішення про визнання підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період (далі – критично важливі підприємства).

Це право встановлено п. 6¹ Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань у особливий період, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 (далі – Критерії № 76, Постанова № 76).

Так, орган, який ухвалив рішення про визначення підприємства критично важливим, здійснює моніторинг його діяльності за звітний податковий період та у разі потреби перевіряє відповідність такого підприємства положенням п. 2 Критеріїв № 76 за період діяльності з дати ухвалення рішення про надання підприємству статусу критично важливого.

Тобто з норм п. 6¹ Критерієв випливає, що держорган, який ухвалив рішення про визнання підприємства критично важливим, постійно відстежуватиме інформацію про таке підприємство, що є в держреєстрах, і, якщо виявить невідповідність встановленим критеріям або якісь розбіжності, може призначити перевірку. При цьому згідно з внесеними змінами держорган має право перевіряти також виконання таким підприємством вимог, передбачених абзацом третім п. 8 Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнний час, затвердженого Постановою № 76 (далі – Порядок № 76). Що це за вимоги, розкажемо нижче.

Таким чином, у ході проведення моніторингу чи перевірки критично важливого підприємства відповідний держорган буде цікавити:

1. Дотримання підприємством критеріїв критичності, встановлених п. 2 Критеріїв № 76.

В даний час, щоб бути визнаним критично важливим, підприємству потрібно у загальному випадку відповідати трьом критеріям із восьми, наведених у цьому пункті. При цьому відповідність двом критеріям, зазначеним у пп. 5 та 6 п. 2, є обов’язковим, а саме:

• відсутність заборгованості зі сплати податків до державного та місцевих бюджетів та ЄСВ;
• розмір нарахованої середньої зарплати застрахованих осіб – працівників за останній календарний квартал становить не менше мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) по країні, помноженій на коефіцієнт 2,5 (сьогодні цей показник має бути не меншим 20 000 грн, виходячи з розрахунку: 8 000 грн х 2,5). Для державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також госптовариств, у статутному капіталі яких понад 50 % акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та госптовариств, понад 50 % акцій (часток) яких належать госптовариствам, частка держави або комунальної власності у яких становить 100 %, цей показник за останній календарний квартал має бути не меншим за середню зарплату в регіоні за IV квартал 2021 року (відповідно до даних Держстату).

Зазначимо, що вимога про відповідність не менш як трьом критеріям – загальне правило, але для деяких категорій юросіб п. 2, 3 Критеріїв № 76 передбачено винятки.

2. Дотримання підприємством вимог, встановлених абзацом третім п. 8 Порядку № 76.

У цій нормі йдеться про розмір зарплати заброньованих працівників. Так, у період, на який працівникові надана відстрочка внаслідок його бронювання підприємством, йому щомісяця має нараховуватися зарплата у розмірі не нижче за МЗП по країні, помножена на коефіцієнт 2,5 (тобто теж не менше 20 000 грн).

За результатами проведеної перевірки держорган може ухвалити одне з таких рішень:

• про невідповідність підприємства Критеріям № 76 зі скасуванням статусу критично важливого підприємства;
• про відповідність підприємства Критеріям № 76.

Копію рішення держорган надсилає Мінекономіки, Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони) та Мінцифри в одноденний термін з дня його ухвалення. Тобто завдяки такому інформуванню дані про відміну статусу критично важливого потраплять на портал «Дія» і підприємство більше не зможе забронювати своїх працівників.

Відповідальність

За порушення порядку ведення військового обліку до посадових осіб підприємств застосовується адміністративна відповідальність на підставі ст. 210¹ КУпАП.

Який розмір адміністративного штрафу, який накладається сьогодні на посадових осіб підприємств?

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, допущене в особливий період, на підставі ч. 3 ст. 210¹ КУпАП застосовується адмінштраф у розмірі від 2 000 до 3 500 НМДГ (від 34 000 до 59 500 грн).

Хто накладає адмінштраф?

Штраф, передбачений ст. 210¹ КУпАП, уповноважені накладати ТЦК згідно зі ст. 235 КУпАП.

На кого з посадових осіб підприємства накладаються адмінштрафи?

Штрафувати можуть і керівника підприємства як посадову особу, яка відповідає за організацію ведення військового обліку на підприємстві, і особу, відповідальну за ведення військового обліку. На кого саме накласти штраф, вирішує ТЦК. Насправді штрафують і керівників, і осіб, відповідальних за ведення військового обліку на підприємстві.

Чи встановлені строки давності для застосування такого штрафу?

Так, ці строки встановлені ст. 38 КУпАП.

Так, згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за скоєння у період правопорушення, передбаченого ст. 210¹ КУпАП, може бути накладено протягом 3 місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Зазначимо, що для інших адміністративних правопорушень діють такі строки накладення штрафів:

• у справах, які уповноважений розглядати суд, – 3 місяці з дня вчинення правопорушення (а щодо порушень, що тривають, – з моменту їх виявлення);
• у справах, які уповноважені розглядати інші держоргани, – 2 місяці з дня вчинення правопорушення (а щодо порушень, що тривають, – з моменту їх виявлення).

Розглянемо застосування строків давності на конкретному прикладі.

Приклад

Підприємство не подало до ТЦК повідомлення про призначення особи, відповідальної за ведення військового обліку (таку особу було призначено 03.06.2024). Строк подання повідомлення згідно з п. 13 Порядку № 1487 становить 7 днів із дати видання відповідного наказу. Тобто підприємство зобов’язане було подати повідомлення не пізніше 10.06.2024. Отже, 11.06.2024 уже вважається, що підприємство допустило правопорушення, оскільки прострочило подання повідомлення.

24.07.2024 ТЦК провело на підприємстві перевірку, під час якої було виявлено цей факт

У даному разі органи ТЦК мають право застосувати адмінштраф не пізніше 24.10.2024.

Але якщо перевірка не проводилася, то штраф за це порушення може бути застосований не пізніше року з моменту його скоєння (тобто не пізніше 11.06.2025).

Які штрафи застосовуються за порушення, вчинені до дати введення їх нового розміру (до 19.05.2024), – старі чи нові?

Штраф за правопорушення, допущене до 19.05.2024, має застосовуватись у розмірі, який діяв у момент вчинення правопорушення (тобто старий).

Такий висновок випливає із ч. 1 ст. 8 КУпАП, де зазначено, що особа, яка вчинила правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, який діє під час та за місцем скоєння правопорушення. Тобто у цій нормі прямо визначено, що адміністративний штраф має застосовуватись у розмірі, який діє на момент скоєння правопорушення.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 8 КУпАП закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адмінправопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до їх видання. А закони, які встановлюють чи посилюють відповідальність за адмінправопорушення, не мають зворотної сили. Це означає, що якби розмір адмінштрафу було зменшено законом, то такий штраф застосовувався б до порушника вже в новому (зменшеному) розмірі, оскільки мало б місце пом’якшення відповідальності. Але так як у нас відповідальність посилена, за старі порушення штраф застосовується у старому розмірі.

Нагадаємо, до 19.05.2024 за порушення, вчинені посадовими особами підприємства в особливий період, ст. 210¹ КУпАП передбачала адмінштраф у розмірі від 300 до 500 НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн).

Скільки штрафів буде застосовано до посадової особи підприємства, якщо підприємство допустило кілька порушень правил ведення військового обліку?

У цьому випадку буде застосовано один штраф за декілька правопорушень.

Так, правила застосування адмінстягнень за декілька допущених правопорушень встановлені ст. 36 КУпАП. Відповідно до ч. 1 цієї статті при вчиненні однією особою двох та більше адміністративних правопорушень стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Однак у ч. 2 цієї статті передбачено, що якщо особа вчинила декілька адмінправопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовцем), то стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа допущених.

У нашій ситуації це правило якраз і застосовується: за кілька порушень щодо військового обліку накладати штраф уповноважений ТЦК, тому штраф буде один за всі правопорушення.

Такий висновок підтверджується судовою практикою. Див., наприклад, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024 (ЄДРСР, реєстр. № 117352498). У даній справі на посадову особу підприємства було накладено один штраф у розмірі 5 100 грн (такий розмір діяв у період допущених порушень), при цьому під час перевірки підприємства ТЦК виявив кілька правопорушень, а саме:

• на момент проведення перевірки не призначено особу, відповідальну за організацію та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів;
• посадова інструкція працівника, відповідального за ведення військового обліку, вимагає доопрацювання;
• керівні документи щодо ведення військового обліку відсутні;
• повідомлення про прибуття призовників та військовозобов’язаних до ТЦК здійснюється на нарадах, без видання відповідних наказів;
• журнал обліку результатів перевірки військового обліку не ведеться;
• списки персонального військового обліку не створено;
• військовозобов’язані не ознайомлені з правилами військового обліку.

Чи може ТЦК застосувати до посадових осіб підприємства адмінштраф заочно, не проводячи на підприємстві перевірку?

Ні, не може.

Факт порушення посадовими особами підприємства правил військового обліку має бути встановлений та зафіксований документально. А зробити це можна лише під час проведення перевірки стану військового обліку на підприємстві.

Щодо порядку накладення адмінстягнень, то для фіксації адмінправопорушень складається протокол про адміністративне правопорушення (ст. 254 КУпАП). Протокол складається у двох примірниках, один із яких має бути вручений під підпис особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Потім на підставі цього протоколу розглядається справа про притягнення до відповідальності особою, яка уповноважена розглядати такі справи. У нашому випадку справи про адмінправопорушення, передбачені ст. 210¹ КУпАП, від імені ТЦК уповноважені розглядати керівники ТЦК на підставі ст. 235 КУпАП. Про дату розгляду справи особу, яка притягується до відповідальності, має бути повідомлено (ст. 277² КУпАП).

За результатами розгляду справи виноситься постанова (ст. 283 КУпАП).

У якому порядку та в які строки можна оскаржити постанову про накладення адмінстягнення?

Постанову про накладення адміністративного стягнення можна оскаржити в судовому порядку протягом 10 днів з моменту її винесення (ст. 288, 289 КУпАП).

Для цього необхідно подати адміністративний позов до районного, міського чи міськрайонного суду за місцем реєстрації особи або за місцем знаходження ТЦК (ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС). Правила складання адміністративних позовів викладено у ст. 160, 161 КАС.

Підставами для скасування постанов про застосування адмінстягнень, винесених на підставі ст. 210¹ КУпАП, на практиці найчастіше стають такі факти, як:

• порушення ТЦК процедури накладання адмінстягнення;
• недотримання строків давності застосування штрафів;
• відсутність статусу посадової особи у оштрафованого працівника на момент скоєння правопорушення, за яке застосовано штраф.