Вахтовий метод: особливості застосування та оплата праці

Якщо виробничі об’єкти розташовано на значній відстані від підприємства, особливо за відсутності там трудових ресурсів, роботодавці застосовують вахтовий метод роботи. В особливостях організації та оплати праці за такого режиму розберемося у статті.

Вахтовий метод – це особлива форма організації робіт, що ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання і застосовується в разі, якщо:

• не може бути забезпечена щоденна доставка працівників до місця роботи та назад до місця постійного проживання внаслідок значного віддалення від виробничих об’єктів (дільниць) місцезнаходження роботодавця;
• його застосування в порівнянні з іншими методами виконання робіт є більш економічно доцільним та ефективним;
• є потреба у скороченні строків будівництва об’єктів у віддалених районах, які не забезпечені трудовими ресурсами.

Основним документом, що регулює порядок організації роботи за такої форми організації, є Основні положення про вахтовий метод організації робіт, затверджені спільною постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС і МОЗ СРСР від 31.12.87 р. № 794/33-82 (далі – Постанова № 794, Положення № 794). За відсутності національного нормативного акта загального характеру Положення № 794 продовжує регулювати зазначені питання.

Водночас окремі державні відомства своїми наказами затвердили правила щодо вахтового методу для своїх працівників, зокрема Положення, затверджені наказами Мінекології від 24.07.17 р. № 275, МВС від 27.07.16 р. № 722, МВС від 13.12.17 р. № 1023.

Утім, галузеві положення про вахтовий метод мають ґрунтуватися на нормах Положення № 794. Це слід ураховувати й роботодавцям, які за погодженням із профспілковими комітетами затверджують власні положення.