Піти від «трудових» зобов'язань, або Як розірвати колдоговір чи відмовитися від угоди

Одне з поширених питань, що обговорюються на семінарах кадрово-зарплатної тематики, яке хвилює багатьох працедавців, – можливість розірвання колдоговору або відмови від використання угоди (Генеральної, галузевої (міжгалузевої) або територіальної). Спробуємо розібратися в ньому.

Колективний договір

Як відомо, колдоговір не належить до обов'язкових документів, що регламентують трудові відносини. Але ініціатором його складання та підписання може стати трудовий колектив. І в такому разі працедавець-юрособа не має права відмовитися брати участь у підготовці цього договору.

Колдоговори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування (ст. 15 КЗпП, ч. 11–12 ст. 9 Закону від 01.07.93 р. № 3356-XII «Про колективні договори та угоди», далі – Закон № 3356). Механізм такої реєстрації прописано в Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затвердженому постановою КМУ від 13.02.13 р. № 115 (далі – Порядок № 115).

Згідно з п. 2 цього Порядку реєстрація потрібна для забезпечення можливості обліку умов колективних договорів під час розгляду уповноваженими органами трудових спорів (індивідуальних і колективних), які можуть виникнути в результаті виконання умов таких договорів. Сам же колдоговір набуває чинності із дня його підписання представниками сторін або із дня, зазначеного в ньому (ч. 1 ст. 17 КЗпП, ч. 2 ст. 9 Закону № 3356). Отже, відсутність повідомної реєстрації ніяк не впливає на дійсність колдоговору.

КЗпП не містить норм, які б регламентували розірвання колективного договору (на відміну від трудового договору). Не знайдемо ми таких норм і в Законі № 3356. А в Порядку № 115 ідеться лише про процедуру повідомної реєстрації колдоговору, але нічого не сказано про зняття такого договору з реєстрації.

Водночас слід пам'ятати, що колдоговір укладається на якийсь певний строк. Після закінчення цього строку колдоговір продовжує діяти до тих пір, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором (ч. 2 ст. 17 КЗпП, ч. 3 ст. 9 Закону № 3356).

Отже, щоб скоротити строк дії колдоговору, потрібно внести до нього відповідні зміни. І для цього можливе таке формулювання: «Після закінчення строку чинності колективний договір припиняється».

Простіше тим працедавцям, які спочатку прописали в колдоговорі порядок унесення змін і доповнень до нього. У такому разі зміни в частині скорочення строку будуть унесені за взаємною згодою сторін, зафіксованою в договорі (ст. 14 Закону № 3356). Якщо ж порядок унесення змін у ньому не визначено, то не залишається нічого іншого, як дотримати процедури, установленої для укладення колдоговору. Зазначимо, що зміни та доповнення, які вносяться до колдоговору, також підлягають повідомній реєстрації згідно з п. 8 Порядку № 115.

Угода

Нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 2 Закону № 3356 угода укладається на двосторонній або тристоронній основі:

• на національному рівні – Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики та трудових відносин в Україні від 23.08.16 р. (далі – Генеральна угода);
• на галузевому рівні – галузеві (міжгалузеві) угоди;
• на територіальному рівні – територіальні угоди.

Причому, на думку Мінсоцполітики, викладену в листі від 21.11.16 р. № 415/0/15-16/18, положення Генеральної угоди будуть обов'язковими для підприємства, якщо і працедавець, і працівники цього підприємства представлені суб'єктами сторін такої угоди через відповідне членство і на підставі засновницьких документів (статутів, положень тощо). Аналогічну точку зору було висловлено профільним міністерством і стосовно галузевої (міжгалузевої) угоди: якщо під час її укладення підприємство було представлене суб'єктами сторін цієї угоди і з боку працедавця, і з боку працівників, то норми та положення угоди будуть обов'язковими для дотримання на підприємстві (див. лист Мінсоцполітики від 18.06.15 р. № 1002/18/93-15). Такі самі висновки стосовно всіх угод було зроблено і в листі Мінсоцполітики від 09.11.18 р. № 21841/0/2-18/28.

Так, під час укладення угоди стороною працедавця, виходячи з ч. 2 ст. 4 Закону від 23.12.10 р. № 2862-VI «Про соціальний діалог в Україні», є сторона, зазначена на рис.

За нормами ч. 1 ст. 1 Закону від 22.06.12 р. № 5026-VI «Про організації працедавців, їх об'єднання, права та гарантії їх діяльності» (далі – Закон № 5026) організацією працедавців є неприбуткова громадська організація, що об'єднує працедавців. А об'єднання таких організацій – це неприбуткова громадська організація, що об'єднує організації працедавців, їх об'єднання.

Отже, щоб на працедавця не поширювалися норми відповідної угоди, йому потрібно припинити членство в організації, яка була стороною соціального діалогу (безпосередньо або через об'єднання організацій працедавців) під час укладення угоди. Член організації працедавців має право в будь-який час припинити своє членство в такій організації шляхом подання заяви до відповідних статутних органів.

Членство в організації працедавців припиняється із дня подання такої заяви і не вимагає додаткових рішень. З того самого дня припиняється перебування члена організації працедавців на будь-яких виборних посадах в організації працедавців, за винятком членів такої організації, обраних на посади керівника і заступника керівника організації працедавців. Членство зазначених керівників у такій організації припиняється із дня, що настає за днем обрання нового керівника або його заступника (ч. 3 ст. 2 Закону № 5026).