Трудові відносини із внутрішньо переміщеними особами

Термін «внутрішньо переміщена особа» з’явився ще 2014 року після першого вторгнення рф на територію України. А з початку повномасштабної війни в Україні багатьом українцям довелося покинути свої домівки, щоб сховатися від війни чи російської окупації. Про те, як отримати статус та які права внутрішньо переміщених осіб, як отримати компенсацію роботодавцю за працевлаштування таких осіб, читайте далі у статті.

Отримання статусу внутрішньо переміщеної особи

Внутрішньо переміщеною особою (далі – ВПО) є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (ч. 1 ст. 1 Закону від 20.10.2014 № 1706 «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», далі – Закон № 1706).

Підтвердженням статусу ВПО є довідка про взяття на облік ВПО, форму якої затверджено постановою КМУ від 01.10.2014 № 509 (далі – Постанова № 509).

Щоб отримати довідку, особа має звернутися із заявою про взяття її на облік як ВПО (п. 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою № 509) до:

• структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, де особа тимчасово перебуває або проживає;
• уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг – у період дії воєнного стану.

На підставі заяви дані про ВПО включається до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (далі – ЄБ ВПО).

Заява про взяття на облік та включення до ЄБ ВПО інформації про ВПО за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі – Портал Дія).

Права внутрішньо переміщених осіб

Статус ВПО потрібен для забезпечення реалізації її прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – соцстрахування), соціальні послуги, освіту. Статтею 7 Закону № 1706 передбачено, зокрема, таке:

1. ВПО, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги зі соцстрахування на випадок безробіття відповідно до законодавства.

2. ВПО, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг зі соцстрахування на випадок безробіття може припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання ВПО заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору. Датою припинення трудового договору є день, що настає за днем подання такої заяви.

3. Взята на облік ВПО, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається в мінімальному розмірі, установленому законодавством на випадок безробіття;

4. ВПО мають право на отримання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг із соцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, безпосередньо в Пенсійному фонді України (далі – ПФУ) за фактичним місцем проживання, перебування.

Матеріальне забезпечення, страхові виплати призначаються:

• за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці виплати;
• у разі відсутності таких документів – за даними Держреєстру соцстрахування у порядку, встановленому правлінням ПФУ. Зокрема, страхові виплати призначаються на підставі отриманих шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами держорганів, органів місцевого самоврядування (далі – ОМС), підприємств відомостей:
  - про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, у тому числі на підставі даних інформаційних ресурсів у сфері реабілітації осіб з інвалідністю;
  - Державного реєстру актів цивільного стану – про народження особи, її походження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть особи та інших відомостей цього реєстру;
  - реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування – про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід), сплату страхових внесків та інших відомостей цих реєстрів;
  - акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
  - відомчої інформаційної системи МВС – про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи;
  - органів реєстрації – про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи;
  - Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
• у разі відсутності в Держреєстрі необхідних відомостей матеріальне забезпечення, страхові виплати надаються в мінімальному розмірі, установленому ПФУ, з наступним перерахуванням сум матеріального забезпечення після надходження документів, що підтверджують право застрахованих осіб на їх надання.

Отже, ВПО мають право на соціальні гарантії незалежно від того, звільнилися вони (припинили діяльність) з попереднього місця роботи чи ні.

Компенсація роботодавцям за працевлаштування ВПО

Порядком надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування ВПО внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2022 № 331 (далі – Порядок №331), визначено умови, механізм виплати та порядок використання таких коштів (далі – компенсація витрат). У ньому під ВПО розуміються особи, які після введення в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента від 24.02.2022 № 64 отримали довідку про взяття на облік ВПО відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою № 509.

Компенсація витрат надається в розмірі мінімальної заробітної плати (далі – МПЗ) або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо ВПО працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат, за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується ЄСВ, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів (далі – к. д.) після його скасування або припинення.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа ВПО - шести місяців із дня працевлаштування особи на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331.

Компенсація витрат надається роботодавцю за кожну працевлаштовану ВПО на умовах трудового договору (контракту):

• строкового;
• безстрокового;
• за сумісництвом.

Проте у законодавстві не зазначено, що такий договір має бути обов’язково укладений в письмовій формі. А отже, достатньо видання наказу про укладення трудового договору роботодавцем. Але, якщо ВПО приймається на умовах контракту, письмова форма є обов’язковою.

Зауважимо, що Порядком здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб, затвердженим постановою КМУ від 08.09.2015 № 696 (далі – Порядок 696), передбачено письмову форму трудового договору. 

Компенсація надається за таких умов:

• роботодавець перебуває на обліку як платник ЄСВ;
• розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці – не нижчий за розмір МПЗ;
• подано в установленому законодавством порядку податкову звітність за квартал або річну звітність за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат.

Щоб отримати компенсацію витрат, роботодавець не раніше ніж через 5 к. д. після працевлаштування ВПО та не пізніше шести місяців із дня працевлаштування особи подає до центру зайнятості за місцезнаходженням роботодавця (далі – ЦЗ) заяву про компенсацію витрат (далі – заява). Заява подається:

• в електронній формі – через Портал «Дія»;
• у паперовій формі – особисто під час відвідування ЦЗ або на адресу електронної пошти відповідного ЦЗ.

До заяви, поданої до ЦЗ у паперовій формі (на адресу електронної пошти), додаються:

• копія наказу про працевлаштування особи або документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331;
• відомості про працівників, які є застрахованими особами (ПІБ, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку в паспорті, далі – РНОКПП);
• копія довідки про взяття на облік ВПО;
• копія документа, в якому зазначено інформацію про інвалідність працевлаштованої особи.

Щоб подати заяву в електронній формі через Портал «Дія», роботодавець має:

1. Створити особистий електронний кабінет на Порталі «Дія».

2. Заповнити, підписати та подати заяву, що формується на Порталі «Дія» і містить такі відомості:

• найменування юрособи або ПІБ (за наявності) фізособи-підприємця, код згідно з ЄДРПОУ;
• дані про кожну працевлаштовану особу (ПІБ, РНОКПП);
• дані про документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених п. 2 Порядку № 331;
• розрахунковий рахунок роботодавця.

Компенсація витрат не надається роботодавцям, які є бюджетними установами.

ЦЗ перераховує кошти роботодавцю за перший місяць роботи працівника протягом 5 р. д. після прийняття рішення щодо надання компенсації витрат або отримання відомостей з Реєстру роботодавців – отримувачів компенсації витрат через Портал «Дія».

У разі припинення трудових відносин, у тому числі за сумісництвом, до завершення строку виплати компенсації витрат роботодавець протягом 5 р. д. із дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок ЦЗ. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат та її розміром, розрахованим пропорційно до відпрацьованого працівником часу на місяць.

Наголосимо,: якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа ВПО, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості (частина четверта ст. 24¹ Закону від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення»)

Для отримання компенсації витрат за другий місяць роботодавець підтверджує продовження зайнятості осіб, стосовно яких прийнято рішення про надання компенсації витрат, через Портал «Дія» або шляхом подання повідомлення ЦЗ (безпосередньо або на адресу електронної пошти).

Центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за другий та наступні місяці роботи працівника протягом п’яти робочих днів після зарахування коштів на рахунок регіонального центру зайнятості.

У разі подання роботодавцем відомостей про працевлаштування особи після закінчення трьох місяців з дня працевлаштування, а для осіб з інвалідністю з числа ВПО - шести місяців центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за місяці роботи такої особи в межах тривалості надання компенсації витрат. 

У разі якщо на дату ухвалення ЦЗ рішення трудові відносини з працівником припинено, сума компенсації, що підлягає відшкодуванню, розраховується і виплачується пропорційно до відпрацьованого працівником часу на місяць.

Роботодавець, працевлаштована особа несуть відповідальність за недостовірність документів і відомостей, що є підставою для надання компенсації витрат, відповідно до законодавства.

У разі подання недостовірних документів та відомостей роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду зобов’язаний повернути Фонду кошти, отримані або використані з порушенням цього Порядку.

ЦЗ контролює використання коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 к. д. після останньої виплати такої компенсації та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі.

Переведення ВПО на іншу посаду

Переведення на іншу посаду на тому самому підприємстві, на думку автора, можливе за умови, що розмір заробітної плати буде таким, як і на попередній посаді.

Хоча в Порядку № 331 про переведення нічого не сказано, але, принаймні, не заборонено. Водночас п. 10 Порядку № 696 передбачає, що в разі переведення працівника за його згодою на роботу на інше робоче місце в цього роботодавця із збереженням гарантій зайнятості, передбачених умовами договору про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи з числа ВПО, виплата компенсації не припиняється. Однак роботодавець повинен протягом 5 р. д. письмово повідомити ЦЗ про переведення працівника за його згодою на інше робоче місце.

Переведення ВПО працівника разом з підприємством також не заборонено. Але згідно з п. 8 Порядку № 696 у разі зміни місцезнаходження роботодавця – юрособи або місця проживання роботодавця – ФОП компенсацію виплачує ЦЗ, який розпочав її виплату.

Наголосимо, що переведення працівників разом із підприємством відбувається лише за згодою працівників. А в разі відмови від переведення працівник підлягає звільненню за п. 6 ст. 36 КЗпП. Тому, як зазначалося вище, у разі припинення трудових відносин з ВПО з будь-яких підстав, передбачених КЗпП, виплата компенсації припиняється.

Інші особливості щодо ВПО

І на завершення звернімо увагу ще на деякі особливості трудових відносин з ВПО.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КЗпП випробування під час прийняття на роботу для ВПО не встановлюється.

Проте, в разі укладення трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників (ч. 2 ст. 2 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

У разі досягнення працівником, за якого виплачувалася компенсація, пенсійного віку та призначення йому пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058, призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установлення інвалідності або зняття інвалідності та продовження ним роботи виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку її отримання.

Надання щорічної та додаткової соціальної відпустки ВПО під час виплати компенсації, на думку автора, не можна вважати підставою для припинення виплати компенсації роботодавцю.