Скасування Господарського кодексу: вивчаємо нововведення, що стосуються договірних відносин

Нещодавно Верховною Радою було ухвалено закон, яким передбачено скасування Господарського кодексу (далі – ГК), а також чимало інших нововведень. Ця консультація – перша у циклі статей, у яких ми розглядатимемо важливі моменти, пов'язані зі скасуванням ГК і не тільки – стежте за нашими публікаціями. Сьогодні поговоримо про нововведення, які стосуватимуться договірних відносин між суб'єктами господарювання (далі – СГ).

Яким законом передбачено скасування Господарського кодексу?

9 січня 2025 року Верховною Радою було ухвалено закон на основі законопроєкту № 6013 «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період» (далі – Закон).

На даний момент Закон ще не підписано Президентом і не опубліковано.

З якої дати буде скасовано Господарський кодекс?

У розділі «Прикінцеві та перехідні положення» Закону сказано, що цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, проте вводиться в дію з 1 січня року, наступного за роком, у якому набрав чинності. Тобто, найімовірніше, Закон почне діяти з 01.01.2026. А отже, до 01.01.2026 норми ГК залишаються чинними.

До яких ще важливих змін – крім скасування Господарського кодексу – варто готуватись суб’єктам господарювання?

Законом будуть внесені зміни також до Цивільного кодексу (далі – ЦК) та низки інших кодексів та законів.

Крім того, Закон передбачає перехідний період, протягом якого багатьом юридичним особам потрібно буде пройти перереєстрацію та привести свої організаційно-правові форми у відповідність до нововведень..

Більшість змін торкнеться державних та комунальних підприємств. Однак є зміни і для інших СГ.

Звісно, у СГ достатньо часу на підготовку до нововведень, проте оскільки новацій досить багато, варто їх вивчати вже зараз. І почнемо, як ми вже сказали, із договірних відносин.

Які зміни відбудуться у сфері договірних відносин?

У цій статті ми звернемо вашу увагу на важливі нюанси, які впливатимуть на договірні відносини після набрання чинності Законом.

Значні правочини

Для всіх підприємств діятимуть обмеження на укладання значних правочинів (ст. 7 Закону).

Нагадаємо, що на даний час таке обмеження встановлено лише для окремих юросіб певних організаційно-правових форм, а саме:

• для ТОВ та ТДВ – на підставі ст. 44–47 Закону від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;
• для АТ – на підставі ст. 106–108 Закону від 27.07.2022 № 2465-IX «Про акціонерні товариства».

Згідно з Законом правила укладання значних правочинів будуть такими:

1. Значним правочином є правочин, що вчиняється підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 % та більше вартості активів підприємства за даними останньої річної фінансової звітності.
2. Статутом підприємства може бути визначено додаткові критерії віднесення правочину до значного.
3. Значний правочин підлягає погодженню із наглядовою радою підприємства або, у випадках, передбачених законом, власником підприємства (суб’єктом, що виконує функції власника підприємства) – якщо ринкова вартість майна, робіт чи послуг, що є предметом договору, становить від 10 до 25 % вартості активів підприємства за даними останньої річної фінзвітності.
4. Якщо ринкова вартість майна, робіт чи послуг, що є предметом договору, становить понад 25 % вартості активів підприємства, то рішення про надання згоди на вчинення значного правочину приймається власником підприємства (суб’єктом, який виконує функції власника підприємства).
5. Заборонено ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.
6. Значний правочин, вчинений з порушенням передбаченого Законом порядку, може бути визнаний судом недійсним за позовом підприємства або власника підприємства (суб’єкта, який виконує функції власника підприємства).

Як бачимо, після набуття чинності нововведень узгоджувати з власником чи іншим органом підприємства укладання значних правочинів потрібно буде не тільки ТОВ, ТДВ та АТ, а й іншим підприємствам.

Відповідальність за порушення грошових зобов’язань

До норми про відповідальність боржника за порушення грошових зобов’язань буде внесено відповідні зміни (ст. 625 Цивільного кодексу буде доповнено частиною 3).

Нагадаємо, що зараз за невиконання грошових зобов’язань стягнути з боржника неустойку у вигляді пені можливо, лише якщо договором передбачено цю неустойку (ст. 547 ЦК, ст. 343 ГК). Причому розмір такої неустойки обмежено законодавчо – не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також нагадаємо, що неустойка може бути встановлена не лише договором, а й актом цивільного законодавства (наприклад, законом).

Після внесення змін Законом до ст. 625 ЦК у кредиторів з’явиться можливість стягувати з боржників, які прострочили виконання грошових зобов’язань, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ не лише у випадку, якщо така пеня передбачена договором, а й на підставі норми, встановленої законом, а саме на підставі ч. 3 ст. 625 ЦК. Зараз у подібних випадках (якщо неустойка не передбачена договором) з боржника можна стягнути лише суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦК).

Типові форми договору

Зміняться правила застосування типових форм договорів (зміни будуть внесені Законом до ст. 630 ЦК). На практиці у СГ під час укладання договору нерідко виникають запитання, що стосуються необхідності використання типових форм, а також можливості вносити зміни до типової форми.

Після набрання чинності Законом у ст. 630 ЦК буде закріплено таке правило: законом чи договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, затверджених КМУ або уповноваженим ним органом державної влади. При цьому сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів, але мають право конкретизувати їх.