Застосовуємо курси валют при закордонвідрядженні: таблиця-підказка

Стаття-підказка: у зручній таблиці узагальнено інформацію про те, як у різних ситуаціях визначити дати курсу валют для відображення в обліку і для відшкодування витрат працівника в закордонних відрядженнях.

Припустимо, працівники підприємства їздять у відрядження за кордон України. У підприємства виникає резонне запитання: за яким курсом гривні до інвалют і на які дати перераховувати суми авансу і витрат, здійснених у відрядженні, щоб відобразити їх в обліку?

У цьому питанні підприємству слід керуватися правилами П(С)БО 21 «Вплив зміни валютних курсів». Крім того, є Інструкція, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі – Інструкція № 59). У ній передбачено вимоги щодо перерахунку валют для розрахунків із відрядженими працівниками, обов’язкові для виконання бюджетними організаціями. Але комерційні підприємства також можуть користуватися цією Інструкцією.

Окремі правила і норми використання працівниками в закордонвідрядженні готівкової інвалюти викладено в Правилах, затверджених постановою правління НБУ від 30.05.07 р. № 200 (далі – Правила № 200), а також у роз’ясненнях держорганів.

Пункт 5 П(С)БО 21: операції в інвалюті під час їх первісного визнання відображаються у валюті звітності (тобто в гривнях) шляхом перерахунку інвалюти в гривні із застосуванням офіційного валютного курсу на дату здійснення операції. Якщо операція здійснюється в безготівковій формі, тоді можна застосовувати курс НБУ, зазначений у виписках банку за цю дату (наприклад, у разі перерахування авансу з інвалютного рахунка в касу, де працівник його отримує).

Пункт 6 П(С)БО 21: сума авансу, перерахована в рахунок оплати немонетарних активів, а також робіт, послуг, перераховується у валюту балансу із застосуванням курсу на день сплати авансу (наприклад, за датою оплати готельних послуг у закордонвідрядженні з корпоративної картки).