Підприємство не виплатило добові перед відрядженням: яким буде штраф?

Ситуація: напередодні від'їзду працівників у відрядження підприємство оплачує їм проїзд і проживання в готелі, але не видає добові. Добові виплачуються працівникам уже після отримання бухгалтерією авансового звіту.

Запитання: чи обов'язково видавати добові перед відрядженням і чи можуть підприємство оштрафувати, якщо добові виплачуються працівникам після повернення з відрядження?

Коротка відповідь: так, роботодавець зобов'язаний виплатити добові перед відрядженням. Інакше на підприємство можуть накласти фінансові санкції, а посадових осіб підприємства або підприємця-роботодавця можуть притягти до адміністративної відповідальності.

Виплати до початку відрядження

Згідно зі ст. 121 КЗпП роботодавець зобов'язаний видати працівникові аванс на відрядження. Слово «аванс» говорить само за себе: ці гроші працівник повинен отримати до від'їзду у відрядження.

Зокрема, працівникам, які прямують у відрядження, виплачуються:

• добові за час перебування у відрядженні;
• вартість проїзду до місця призначення і назад;
• витрати на наймання житла.

Як бачите, до суми авансу на відрядження входять у т. ч. і добові. Тобто, згідно зі ст. 121 КЗпП, роботодавець повинен до початку відрядження не тільки оплатити працівникові проїзд туди-назад і проживання там, але й виплатити добові.

Отже, якщо підприємство не виплачує добові вчасно, це є порушенням.

А якщо підприємство не виплачує добові заздалегідь, тому що відшкодовує працівникові фактичні витрати, підтверджені документально?

Це безглузде пояснення. По-перше, як ми вже сказали, добові входять до складу авансу на відрядження. А по-друге, добові витрати не потрібно підтверджувати документально.

Нагадаємо, що добові видаються у фіксованій сумі, їх конкретний розмір визначається на кожному підприємстві і закріплюється у внутрішніх документах (у наказі, положенні про службові відрядження, колективному договорі). Для різних відряджень (наприклад, у різні регіони) підприємство може встановлювати різні розміри добових.

У пп. 170.9.1 Податкового кодексу (далі – ПК) передбачено тільки максимальний розмір добових для комерційних підприємств, що не обкладаються ПДФО. Тобто підприємство може виплатити добові і в більшому розмірі, якщо так передбачено у внутрішньому документі, але тоді суму перевищення доведеться обкласти податком.

Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний відзвітувати за суми, видані йому авансом. Для цього він подає до бухгалтерії авансовий звіт за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.15 р. № 841, і документи, що підтверджують здійснені витрати (крім добових).

А якщо роботодавець виплатив добові після відрядження на підставі заяви співробітника, чи буде це порушенням?

Так, це в будь-якому випадку порушення. Згідно зі ст. 9 КЗпП умови трудових договорів, що погіршують становище працівників порівняно із законодавством про працю, є недійсними. Тому заява від співробітника з проханням виплатити йому добові після відрядження не врятує роботодавця від штрафних санкцій.

Відповідальність за невиплату добових

У короткій відповіді ми згадали про санкції, які можуть чекати роботодавця і його посадових осіб, якщо добові не будуть виплачені до відрядження. Тепер розповімо про це докладніше.

Фінансові санкції

За невиплату добових на підприємство можуть накласти штраф на підставі абзацу четвертого ч. 2 ст. 265 КЗпП – за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Розмір штрафу – 10 мінімальних зарплат (далі – МЗП) виходячи з розміру МЗП, установленого на момент виявлення порушення. Зараз 10 МЗП – це 41 730 грн. Причому штраф у такому розмірі потрібно заплатити за кожного співробітника, якому перед відрядженням не були виплачені добові!

Як ідуть справи на практиці?

Мінсоцполітики у своєму листі від 21.12.16 р. № 1732/0/101-16/28 зазначає: згідно зі ст. 12 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР гарантії та компенсації працівникам у разі службових відряджень є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці. І як показує судова практика, суди теж дотримуються думки, що невиплата добових кваліфікується як недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці, а значить, органи Держпраці правомірно накладають штраф у розмірі 10 МЗП згідно з абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП (див., наприклад, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 78072743).

Чи можуть оштрафувати підприємство на 10 МЗП, якщо добові були виплачені співробітникові після відрядження?

Ні, штраф у розмірі 10 МЗП накладається на підприємство у випадку, якщо добові взагалі не були виплачені на момент перевірки.

Якщо ж добові були виплачені із запізненням, то роботодавця можуть оштрафувати на підставі абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП (порушення інших вимог трудового законодавства). Штраф у такому разі становитиме 1 МЗП (зараз це 4 173 грн) за всі випадки несвоєчасної невиплати добових.

Адміністративна відповідальність

Як роз’яснює Мінсоцполітики у своєму Листі № 998, у разі невиплати добових до початку відрядження до посадових осіб підприємства (директора, головного бухгалтера) може бути застосований адміністративний штраф на підставі ч. 1 ст. 41 КУпАП у розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн).

Для застосування адмінштрафів ст. 38 КУпАП установлено строк давності: за разовими порушеннями – 3 місяці з моменту їх скоєння, за тими, що тривають, – 3 місяці з моменту їх виявлення.

Завважимо, що в законодавстві немає чіткого визначення поняття «триваюче правопорушення». Але в листі Мін’юсту від 01.12.03 р. № 22-34-1465 можна знайти пояснення.

Ми вважаємо, що невиплата добових належить до правопорушень, що тривають. Це порушення припиняє бути таким, що триває, тільки після того як роботодавець виплатить співробітникові добові в повному обсязі. Тоді це буде несвоєчасною виплатою добових (разове порушення).

Висновки

Роботодавець зобов'язаний видати працівникові аванс на відрядження (у т. ч. і добові) до початку відрядження. Якщо цього не зробити, то на підприємство можуть накласти фінансові санкції:

• за невиплату добових – у розмірі 10 МЗП за кожного працівника, чиї добові підприємство не виплатило, згідно з абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП (недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці);
• за виплату добових із запізненням – у розмірі 1 МЗП за всі випадки такого запізнення, згідно з абзацом восьмим ч. 2 ст. 265 КЗпП (порушення інших вимог трудового законодавства).

Посадових осіб підприємства або роботодавця-підприємця можуть притягти до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 41 КУпАП.