Почім праця нерезидента?

Неналежне оформлення іноземця на роботу загрожує штрафами

В Україні іноземці (нерезиденти та експатріанти) мають рівні з громадянами України трудові права та обов'язки. Проте всі тяготи щодо їх працевлаштування лягають на плечі роботодавців. Адже для цього їм потрібно не лише підготувати солідний пакет документів, повозитися з нотаріальним засвідченням перекладу деяких із них, а й сплатити чимале держмито. Одним словом, якщо бажаєте отримати цінного фахівця з-за кордону, доведеться чимось пожертвувати. Знаючи тонкощі цієї нелегкої процедури, ви подолаєте її з найменшими втратами часу та нервів

Лариса Антощук,
директор Палати податкових консультантів України

За даними Мінсоцполітики, в Україні офіційно працевлаштовано близько 7,5 тис. іноземців. Більшість із них працюють у сфері торгівлі, ремонту автомобілів, будівництва, переробної промисловості чи надають послуги у сфері культури та спорту. А ось згідно з неофіційною статистикою незаконно в Україні працюють близько 200 тис. іноземців. Виходить, що процедуру офіційного працевлаштування проходить кожен 26-й нерезидент, який працює в Україні. Проте солідний бізнес вимагає законних підходів. Особливо, якщо йдеться про працевлаштування менеджера вищої ланки. Тому пропонуємо зосередитися на питанні, як це зробити легше та з найменшими втратами часу, грошей і нервів.

Керуючись наказом...

Отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) — це обов'язкова процедура для працевлаштування нерезидента. Іноземець, на відміну від громадянина України, не може бути звільнений від отримання ідентифікаційного номера на підставі релігійних переконань.

Згідно з пп. 63.5 ПК усі фізособи — платники податків і зборів реєструються в контролюючих органах шляхом включення даних про них до Держреєстру фізичних осіб — платників податків у порядку, визначеному ПК.

З технічним боком процедури отримання номера ви можете ознайомитися в Положенні № 779. Керуючись цим документом, ви зможете легко підготувати пакет документів для отримання ідентифікаційного номера. А ми, зі свого боку, просто попередимо вас про найпоширеніші помилки, які виникають під час оформлення начебто й нехитрого переліку документів.

Зазвичай реєстраційний номер облікової картки оформлює довірена особа, а не сам нерезидент. Податкова вимагає, щоб у довіреності було записано, що такій особі надається саме «право на отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків в органах Міністерства доходів і зборів України». Інакше — формальна відмова у прийнятті документів. Якщо ця помилка вже допущена, потрібно або правильно оформити та нотаріально завірити нову довіреність, або попросити нерезидента особисто з'явитися за отриманням ідентифікаційного номера.

Хорхе Зукоскі,
президент Американської торговельної палати:

— Україна — приваблива країна для іноземних інвестицій. Тому для неї дуже важливим є розвиток кадрового потенціалу, насамперед у сфері топ-менеджменту. Іноземні менеджери посідають провідні позиції у таких сферах, як управління, банківська та фінансова справа, ключові адміністративні позиції (а також посади у сфері розвитку бізнесу). Одна з головних причин ситуації, що склалася, — специфіка посадових профілів, які припускають наявність висококласної, найчастіше іноземної освіти. Іноземний керівник має за плечима диплом престижного міжнародного університету чи бізнес-школи, розуміє специфіку менеджменту в класичному розумінні цього слова, а також володіє рідкісним для України знанням вузьких спеціальностей (переважно йдеться про банківську та фінансову сфери).

Варто зауважити, що під час оформлення заяви на отримання реєстраційного номера вам знадобиться інформація про місце проживання нерезидента. У закордонних паспортах не завжди вказують такі дані. Тому краще уточнити їх заздалегідь. Адже їх відсутність також може стати причиною відмови у прийомі пакета документів для отримання ідентифікаційного номера.

Та найчастіше виникають мовні помилки. Можливе різночитання у написанні імені під час перекладу, використання некоректної версії перекладу при отриманні ідентифікаційного номера можуть призвести до труднощів з податками, виплатою дивідендів, визнанням права власності, питань від міграційної служби. Тому потрібно використовувати лише ту версію написання кирилицею імені та прізвища, які вказані в офіційному перекладі паспорта. Ну і, звісно, варто мати кілька копій такого перекладу, щоб і далі ім'я та прізвище, написані кирилицею, використовувалися так, як вони відображені у базі даних Державного реєстру.

Підстави для дозволу

З 2013 року процедуру отримання дозволу на працевлаштування істотно спрощено. Та й пакет документів став набагато меншим. Можливо, саме тому оформлення проводиться швидше. З моменту надання документів до прийняття рішення про видачу дозволу зазвичай минає два тижні. Розмір плати за видачу дозволу на працевлаштування складає чотири мінімальні зарплати (у 2014 році ця сума дорівнює 4 872 грн).

Неналежне оформлення посвідки на проживання (наприклад, з відсутністю даних про реєстрацію) або дозволу на працевлаштування може призвести до адміністративних стягнень, передбачених ст. 203, 204, 205, 206 КпАП.

Перелік документів, які потрібно підготувати для оформлення дозволу на працевлаштування, а також процедура його оформлення закріплені в Порядку № 437.

Органи служби зайнятості дуже прискіпливо переглядають пакет наданих документів і можуть відмовити у видачі дозволу на працевлаштування на таких підставах:

• наявність різночитання у написанні імені та прізвища у документах (заяві, наказі, копії перекладу паспорта, диплому тощо);
• некоректно оформлено заяву від роботодавця;
• неточності у формі довідки лікувально-профілактичного закладу;
• відсутність легалізації (чи апостилю, що є спрощеною процедурою легалізації) документів (копії диплома, довідці про відсутність судимості в країні проживання, довідці з лікувально-профілактичного закладу (якщо останні два документи були отримані за кордоном)).

Подальшим кроком працевлаштованого нерезидента, швидше за все, буде отримання тимчасового дозволу на проживання (це дає право на безвізовий режим проживання і пересування територією України протягом року).

Олена Дембовська,
директор з персоналу ТОВ «Медіа-Про»:

— У разі працевлаштування іноземця роботодавцю потрібно підготувати пакет дозвільних документів, а саме:

1) заяву на отримання дозволу на роботу (на ім'я директора служби зайнятості);

2) довідку про відсутність судимості (видає МВС);

3) документи про освіту (нотаріально завірений переклад диплома, атестата чи іншого документа;

4) дві кольорові фотокартки розміром 3,5х4,5 см;

5) довідку про непричетність до державної таємниці (від підприємства);

6) копію паспорта (з нотаріально завіреним перекладом українською мовою);

7) медичну довідку від медустанови про те, що особа, яка претендує на працевлаштування, не хворіє на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію, СНІД та інші захворювання (перелік яких визначено Міністерством охорони здоров’я).

Практичні рекомендації

Не варто забувати, що оформлення іноземця на роботу без офіційного дозволу на працевлаштування загрожує штрафом: для роботодавця від 100 до 200 нмдг (ст. 204 КпАП), а для іноземця — від 30 до 50 нмдг (ст. 203 КпАП).

Щоб уникнути неприємностей, необхідно дотримуватися таких правил.

1. На підприємстві наказом повинен бути закріплений відповідальний за оформлення працевлаштування нерезидента (експата). У разі виявлення порушення у процедурі оформлення дозволу на працевлаштування або посвідки на проживання відповідальна особа (чи керівник підприємства) несуть адміністративну відповідальність.

2. Кожен документ, який є необхідним для отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків, дозволу на працевлаштування нерезидента, повинен містити уніфікований переклад кирилицею імені та прізвища нерезидента.

3. Важливо простежити, щоб документи, що підлягають легалізації (або апостилюванню) були оформлені згідно з вимогами країни видачі таких документів і коректно перекладені. Переклад повинен бути завірений нотаріусом.

Дар'я Сидоренко,
юрист юридичної фірми «Такс Терра»:

— У разі працевлаштування нерезидентів потрібно особливо ретельно стежити за дотриманням вимог законодавства як за строками, так і за процедурами. Нерідко керівник доручає роботу, що стосується оформлення на роботу іноземців, бухгалтеру і не стежить за коректністю її виконання. Якщо така передача функцій не оформлена відповідним наказом, відповідальність за порушення лягає на керівника. Нагадаю, за таке порушення передбачено адмінштраф у розмірі від 100 до 200 нмдг (1 700–3 400 грн).

Нормативна база

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

Закон № 3773 — Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI.

Закон про зайнятість — Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.

Положення № 779 — Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному регістрі фізичних осіб — платників податків, затверджене наказом Міндоходів від 10.12.2013 № 779.

Порядок № 437 — Порядок видачі, продовження та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою КМУ від 27.05.2013 № 437.

Дата підготовки
15.07.2014