Оформлення договорів ЦПХ із фізособами

Нерідко для виконання робіт або надання послуг підприємства укладають цивільно-правові договори (далі – ЦПД) із фізособами. Це не заборонено законодавством. От тільки найчастіше роботодавці використовують такі договори з метою підміни ними трудових відносин для зменшення своїх витрат на оплату праці. А контролюючі органи визнають такі договори трудовими за певними ознаками. Це спричиняє негативні наслідки у вигляді донарахування податків, застосування фінансових санкцій та інших неприємностей для роботодавця. Чи можна цього запобігти? Як правильно укласти ЦПД і чим він принципово відрізняється від трудового? Ці та інші не менш важливі питання ми розглянемо в даній консультації.

Трудовий договір укладають у тих випадках, коли роботодавцю необхідно виконати роботи за певною посадою, спеціальністю. Причому, як правило, ця робота йому потрібна постійно. А ЦПД на виконання робіт (надання послуг) найчастіше укладають, коли такі роботи або послуги носять разовий характер (наприклад, для ремонту автомобіля). У цьому випадку підприємство цікавить не сам процес роботи (щодня, у певні години), а її результат – працюючий автомобіль, а яким чином виконавець за ЦПД цього досягне (вдень чи вночі; сам чи зі своїми найманими працівниками або із залученням субпідрядників), для підприємства не важливо.

Це загальне правило, яке відрізняє трудовий договір від ЦПД. Але на практиці не все так просто, і іноді нелегко відразу визначити правовий статус договору. Наприклад, існує такий різновид трудового договору як строковий трудовий договір, який досить схожий із ЦПД (докладніше див. «Строковий трудовий договір і контракт: нюанси укладання»).

Роз'яснення Мінсоцполітики, що стосуються відмінностей між ЦПД і трудовим договором, можна знайти в листах від 20.04.12 р. № 64/06/187-12, від 16.05.11 р. № 151/06/186-11 і від 06.09.12 р. № 2602/1/18/12-зв. Основні відмітні ознаки цих видів договорів подамо в табл. 1.

Таблиця 1. Відмінність трудового договору від ГПД

Характерні ознаки