ПСП під час виплати авансу та переплата з ПДФО та ВЗ

На підприємстві працює лише одна працівниця на 0,25 ставки, оскільки їй установлено неповний робочий час (2 години на день). Повна ставка за штатним розписом дорівнює мінімальній зарплаті. Працівниця має трьох дітей віком до 18 років і подала відповідну заяву та документи для отримання 100%-вої податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розрахунку на кожну дитину. Тому з її зарплати за місяць податки не утримуються. Чи потрібно утримувати ПДФО та ВЗ під час виплати авансу та як бути з переплатою, що виникає за підсумками місяця?

Дійсно, якщо працівниця працює на 0, 25 ставки та до її доходу застосовується 100%-ва ПСП у розрахунку на кожну дитину до 18 років, ПДФО та ВЗ з місячного доходу не утримується. І ось чому.

Порядок застосування ПСП

Кожний найманий працівник має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (п. 169.1 Податкового кодексу, далі – ПК). У 2020 році граничний розмір для застосування ПСП становить 2 940 грн. У разі перевищення суми місячної заробітної плати над установленим граничним розміром питання надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податку, що її одержує.

У ситуація, що розглядається, працівниця отримує дохід, наприклад, у листопаді 2020 року, в сумі 1 250 грн (5 000 грн х 0, 25). Розмір доходу, що дає право на застосування до нього ПСП, становить 8 820 грн (2 940 грн х 3). Тобто роботодавець застосовує до її доходу ПСП у сумі 3 153 грн (1 051 грн х 3). Отже, ПДФО та ВЗ у такому разі становить 0 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати

Податкова соціальна пільга (ПСП) на дітей у 2020 році

Чи застосовується ПСП до авансу

Однак ПСП застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини (авансу) (ЗІР, категорія 103.08.01). Такий висновок податківці роблять, зважаючи на пп. 169.2.1 ПК, відповідно до якого ПСП застосовується до нарахованого платнику податків місячного доходу у вигляді зарплати.

Тобто аванс потрібно оподатковувати, навіть незважаючи на те, що за підсумками місяця в результаті застосування ПСП зарплата не оподатковуватиметься.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 ПК. Водночас особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (п. 176.2 ПК). З урахуванням зазначених норм аванс підлягає оподаткуванню під час його виплати, і, до того ж, ПСП до суми такої виплати не застосовується (ЗІР, категорія 103.26).

Можливість не відносити аванс до оподатковуваних доходів, оскільки такий вид доходу окремо не зазначено в п. 164.2 ПК, податківцями ніколи не розглядалася ні в ІПК, ні в узагальнюючих податкових консультаціях.

Чи можна повернути переплату з ПДФО та ВЗ

Отже, виходить, що за результатами місяця в роботодавця виникає переплата з ПДФО та ВЗ, яку можна повернути як надміру сплачені суми податків (ст. 43 ПК). Таке повернення може бути здійснено за відсутності в роботодавця податкового боргу.

Для цього платник податків протягом 1095 днів від дня виникнення переплати має подати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплачених сум заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі із зазначенням напряму перерахування коштів:

• на поточний рахунок платника податків в установі банку;
• на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
• повернення в готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може додати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (п. 1 розд. ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Мінфіну від 11.02.19 р. № 60).

Слід зауважити: оскільки з ПДФО та ВЗ роботодавцями не проводиться самостійне узгодження податкових зобов’язань, які виникають за результатами оподаткування виплачуваних фізичним особам доходів, для висновку щодо правомірності повернення надміру сплачених сум податківці змушені проводити документальні перевірки правомірності оподаткування доходів, про виплату яких зазначено в заяві на повернення. Зазвичай у таких випадках податкові ревізори вимагають надати відповідні документи для проведення невиїзної документальної перевірки.

Звертаємо увагу на таку особливість. Заява подається до органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплачених сум податків. Тобто якщо суму податків надміру сплачено за працівника відокремленого підрозділу, то заяву на повернення надміру сплаченої суми ПДФО слід подати до органу ДПС за місцем розташування такого відокремленого підрозділу, де головне підприємство має обліковуватись як неосновний платник (платник окремих видів податків), а заяву про повернення ВЗ – до ДПС за місцем розташування головного підприємства.

Водночас платник податків може подати заяву в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою, а також через офіційний вебпортал ДПС). У такий спосіб подати заяву можна через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або в довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

У разі створення заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку запитів обирає необхідну форму Заяви («J/F 1302001»), а потім – відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).

У запропонованій формі Заяви слід заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати, а реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Для цього у вкладці «Додатки» він обирає опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнює обов’язкові поля форми.

Отже, під час виплати авансу його суму слід оподатковувати. У разі виникнення переплати з ПДФО та ВЗ за місяць платник податків має подати заяву до органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) надміру сплачених сум податків для повернення такої переплати.