Податки на зарплату-2020: розрахунки на прикладах

Нові розміри мінзарплати та прожиткового мінімуму вплинули на розрахунок податків та зборів, які утримуються та нараховуються на заробітну плату працівників, зокрема й на застосування податкової соціальної пільги. Як правильно розрахувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ у 2020 році йдеться у аналітичному матеріалі.

Відповідно до Закону від 14.11.19 р. № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року застосовуються нові розміри мінімальної зарплати (далі — МЗП) та прожиткового мінімуму (далі — ПМ).

МЗП у місячному розмірі тепер становить 4 723 грн, а в погодинному — 28,31 грн.

Відповідно до ст. 3¹ Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП.

Тобто якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, є навіть нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП (4 723 грн за місяць у 2020 році), то роботодавець має здійснити доплату до МЗП.

Роботодавець нараховує на заробітну плату ЄСВ та сплачує його за свій рахунок за ставкою 22 % (8,41% – якщо працівник є особою з інвалідністю).

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ розраховується з МЗП, тобто внесок не може бути меншим, ніж 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %). Адже якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ 22 % (ч. 5 ст. 8 Закону від 08.07.10 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», далі — Закон № 2464).

Із заробітної плати утримується ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір (ВЗ) у розмірі 1,5 %.

Відповідно до п. 169.1 Податкового кодексу (далі – ПК) платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді зарплати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2020 року становить 2 102 грн. Саме цей розмір впливає на розмір ПСП та розмір доходу, який дає право на неї.

У 2020 році ПСП становить: для будь-якого платника податків — 1 051 грн (2 102 грн х 50 %); підвищена 150%-ова ПСП – 1 576,50 гpн, підвищена 200%-ова ПСП – 2 102 грн.

ПСП застосовується до доходу у вигляді зарплати, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного ПМ, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПК). Отже, граничний розмір зарплати, до якої застосовується ПСП, 2020 року дорівнює 2 940 грн.

Розглянемо, як це відобразиться на оподаткуванні заробітної плати 2020 року.

Приклад 1

Працівникові нараховано за повний відпрацьований місяць 2020 року заробітну плату в сумі 4 723 грн.

ПСП до зарплати не застосовується, оскільки вона більша за граничний розмір доходу, який дає право на ПСП (2 960 грн).

Із зарплати працівника потрібно утримати:

• ПДФО:

4 723 грн х 18 % = 850,14 грн;

• ВЗ:

4 723 грн х 1,5 % = 70,85 грн.

Усього: утримань:

850,14 грн + 70,85 грн = 920,99 грн.

Отже, працівник отримає «на руки»:

4 723 грн – 920,99 грн = 3 802,01 грн.

ЄСВ у розмірі 22 % нараховується і сплачується роботодавцем. Отже, на зарплату працівника він має нарахувати та сплатити ЄСВ у сумі:

4 723 грн. х 22 % = 1 039,06 грн.

Приклад 2

2020 року працівник підприємства (основне місце роботи) працює на умовах неповного робочого часу на 0,5 ставки. За відпрацьований місяць йому нараховано 2 361,50 грн.

Оскільки це менше ніж 2 940 грн (граничний розмір, що дає право на ПСП), то працівник має право на загальну ПСП у розмірі 1 051 грн (за умови подання заяви роботодавцю).

Отже, із зарплати працівника потрібно утримати:

• ПДФО:

(2 361,50 грн – 1 051 грн) х 18 % = 235,89 грн;

• ВЗ:

2 361,50 грн х 1,5 % = 35,42 грн.

Усього утримань:

235,89 грн + 35,42 грн = 271,31 грн.

Отже, працівник отримає:

2 361,50 грн – 271,31 грн = 2 090,19 грн.

Роботодавець нараховує і сплачує ЄСВ у розмірі 22 % від МЗП:

4 723 грн х 22 % = 1 039,06 грн.

Приклад 3

2020 року на підприємстві працює сумісник неповний робочий час та отримує 2 600 грн на місяць.

Оскільки це менше ніж 2 940 грн (граничний розмір, що дає право на ПСП), він має право на загальну ПСП у розмірі 1 051 грн за умови, що подав цьому роботодавцю заяву на застосування пільги.

Отже, із зарплати працівника потрібно утримати:

• ПДФО:

(2 600 грн – 1051 грн) х 18 % = 278,82 грн;

• ВЗ:

2 600 грн х 1,5 % = 39 грн.

Усього утримань:

278,82 грн + 39 грн = 317,82 грн.

Отже, працівник отримає:

2 600 грн – 317,82 грн = 2 282,18 грн.

Проте в цій ситуації роботодавець нараховує ЄСВ в розмірі 22 % на фактично нараховану зарплату. Адже в разі нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

ЄСВ становить:

2 600 грн х 22 % = 572 грн.

Приклад 4

Працівниця має двох дітей віком до 18 років. За відпрацьований місяць їй нараховано зарплату в розмірі 5 500 грн.

Граничний розмір доходу, що дає право на отримання ПСП одному з батьків, визначається як добуток граничного розміру доходу для застосування ПСП і відповідної кількості дітей (абзац другий пп. 169.4.1 ПК). Тобто у 2020 році це 2 940 грн х кількість дітей.

Якщо працівниця виховує двох дітей, то такий розмір становить: 2 940 грн х 2 = 5 880 грн. Отже, її заробіток (5 500 грн)дає право на застосування ПСП.

ПСП застосовується в розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (пп. 169.1.2 ПК).

Отже, із зарплати працівниці потрібно утримати:

• ПДФО:

(5500 грн – 1 051 грн х 2) х 18 % = 611,64 грн;

• ВЗ:

5 500 грн х 1,5 % = 82,50 грн.

Усього утримань:

611,64 грн + 82,50 грн = 694,14 грн.

Отже, працівниця отримає:

5 500 грн – 694,14 грн = 4 805,86 грн.

Роботодавець нараховує і сплачує ЄСВ у розмірі:

5 500 грн х 22 % = 1 210 грн.

Приклад 5

На підприємстві працює працівник, який має трьох дітей, у тому числі одну дитину-інваліда. Його місячна зарплата у 2020 році становить 8 000 грн.

Згідно з абзацом другим пп. 169.4.1 ПК граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадках та в розмірі, передбачених пп. 169.1.2 ПК та пп. «а» і «б» пп. 169.1.3 ПК, визначається як добуток граничного розміру доходу для застосування ПСП і відповідної кількості дітей. Тобто 2020 року це 2 940 грн х кількість дітей.

Якщо працівник має трьох дітей, то його граничний дохід для застосування ПСП становить 8 820 грн. (2 940 грн х 3). Отже, зарплата працівника (8 000 грн) дає право на застосування ПСП.

Звичайна ПСП становить 1 051 грн. Вона застосовується в розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (пп. 169.1.2 ПК).

До того ж, платник податку, який утримує дитину-інваліда, має право на підвищену ПСП – 150 % у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (пп. «б» пп. 169.1.3 ПК), тобто 1 576,50 грн.

Як передбачено пп. 169.3.1 ПК, якщо платник податку має право на застосування ПСП із двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ПК, застосовується одна ПСП із підстави, що передбачає її найбільший розмір. Виняток передбачено для осіб, які утримують двох і більше дітей, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів). Для них ПСП, передбачена пп. «б» пп. 169.1.3 ПК, додається до пільги, визначеної пп. 169.1.2 ПК (пп. 169.3.1 ПК).

Отже, працівник має право на:

• звичайну ПСП на двох дітей – 2 102 грн (1 051 грн х 2);
• підвищену ПСП на дитину-інваліда – 1 576,50 грн.

Усього ПСП становить 3 678,50 грн.

Зверніть увагу: граничний розмір доходу, який дає право на ПСП, збільшують кратно кількості дітей лише одному з батьків.

Розрахуємо податки на заробітну плату батька.

Із зарплати працівника потрібно утримати:

• ПДФО:

(8 000 грн – 3 678,50 грн) х 18 % = 777,87 грн;

• ВЗ:

8 000 грн х 1,5 % = 120 грн.

Усього утримань:

777,87 грн + 120 грн = 897,87 грн.

Отже, працівник отримає:

8 000 грн – 897,87 грн = 7 102,13 грн.

Роботодавець нараховує і сплачує ЄСВ у розмірі:

8 000 грн х 22 % = 1760 грн.

Приклад 6

Працівник, не відпрацювавши повний місяць, звільнився за власним бажанням. За цей місяць він отримав зарплату в розмірі 2 800 грн.

Оскільки дохід працівника менший за граничний розмір доходу, що дає право на ПСП (2 940 грн), пільга застосовується за умови подання роботодавцю відповідної заяви.

Із зарплати працівника потрібно утримати:

• ПДФО:

(2 800 грн – 1051 грн) х 18 % = 314,82 грн;

• ВЗ:

2 800 грн х 1,5 % = 42 грн.

Усього утримань:

314,82 грн + 42 грн = 356,82 грн.

«На руки» працівник отримає:

2 800 грн – 356,82 грн = 2 443,18 грн.

У разі звільнення працівника ЄСВ нараховується за ставкою 22 % на фактично нараховану зарплату незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Отже, роботодавець нараховує і сплачує ЄСВ у розмірі:

2 800 грн х 22 % = 616 грн.

Висновки

1. Працівник самостійно обирає місце застосування ПСП і подає роботодавцю відповідну заяву та документи, що підтверджують право на ПСП, відповідно до Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1227.
2. ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді зарплати лише за одним місцем роботи (п. 169.2 ПК).