Працівникам, які за розрахунковий місяць не мають відпрацьованого часу, нараховуються певні виплати. Чи треба в такому разі проводити донарахування до мінімального розміру оплати праці та мінімального ЄСВ? Як обкладати такі суми ПДФО та військовим збором?
Ситуації, коли працівникам, що не мають відпрацьованого часу за поточний місяць, нараховуються деякі суми, є непоодинокими. Це стосується тих працівників, які повний місяць:
Таким працівникам у зв’язку із відсутністю відпрацьованого часу заробітна плата за тарифною ставкою (окладом), часовими нормами чи відрядними розцінками за цей місяць не нараховується. Але можуть нараховуватись інші виплати, що не залежать від відпрацьованого часу за поточний місяць, наприклад:
Наслідки нарахування таких виплат наведемо у таблиці.
Показник |
Правило обчислення |
Донарахування до мінімального розміру оплати праці |
Не проводиться, оскільки немає відпрацьованого часу |
Донарахування до мінімального розміру ЄСВ |
Розмір ЄСВ визначається виходячи із бази нарахування, але не менше мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) (за винятком виплат інвалідам, зовнішнім сумісникам та особам, звільненим або прийнятим у поточному місяці) (додатково див. лист ДФС від 14.02.15 р. № 4979/7/99-99-17-03-01-17). |
Обкладення ПДФО та військовим збором |
Проводиться на загальних підставах. |
Розглянемо декілька практичних ситуацій.
Приклад 1
У березні було нараховано виробничу премію в розмірі 900 грн. за результатами роботи в лютому працівнику, що весь березень перебуває у відпустці без збереження заробітної плати.
Наслідки нарахування премії будуть такими:
(900 грн. х 22 %) + (3 200 грн. –
– 900 грн.) х 22 % = 704 грн.,
де (3 200 грн. – 900 грн. = 2 300 грн.) – це додаткова база для нарахування ЄСВ;
(900 грн. – 800 грн.) х 18 % = 18 грн.;
900 грн. х 1,5 % = 13,50 грн.
Приклад 2
Підприємство нарахувало премію до 8 Березня у розмірі 300 грн. працівниці, що перебуває у соціальній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
У цьому випадку:
(300 грн. х 22 %) + (3 200 грн. – 300 грн.) х
х 22 % = 704 грн.;
300 грн. х 1,5 % = 4,50 грн.;
Приклад 3
Підприємство сплачує щомісячну страхову премію за договором страхування життя на випадок травми невиробничого характеру в розмірі 10 грн. за працівника, який увесь місяць був відсутній на роботі через прогули.
У такій ситуації:
(10 грн. х 22 %) + (3 200 грн. –
– 10 грн.) х 22 % = 704 грн.;
10 грн. х 1,21951 х 18 % = 2,19 грн.;
10 грн. х 1,5 % = 0,15 грн.
Як бачимо, у всіх наведених ситуаціях донараховувати суму виплати до мінімальної заробітної плати – не треба (через відсутність відпрацьованого часу).
Проте ЄСВ необхідно сплачувати у розмірі, не меншому за мінімальний. А це суттєво збільшує витрати підприємства, якщо фактична база для нарахування внеску – мізерна (як у прикладі 3).
Додаткові витрати на ЄСВ можна зменшити. Для цього радимо в положенні про преміювання, наказах на преміювання до святкових дат або в інших локальних документах підприємства передбачити винятки для тих категорій працівників, що не мають відпрацьованого часу у відповідному періоді. А саме: