Як зробити оплату праці ефективною

Управлінський облік: бюджетування, управління дебіторською та кредиторською заборгованістю, прогнозний баланс

«Кадри вирішують усе!» Цей лозунг, який ми часто чули за радянських часів, залишається актуальним і зараз. А тому завдання будь-якого роботодавця (від малого підприємства до транснаціональної компанії) – залучити найкращі кадри, але при цьому не нести зайвих витрат на їх утримання. На практиці це реалізується через упровадження ефективних форм оплати праці.

Керівники підприємств постійно думають, як збільшити кількість клієнтів (у першу чергу – найвигідніших) та утримати їх. Але вкрай рідко замислюються над тим, чому цей талановитий працівник повинен працювати саме на їх компанію.

Для утримання клієнтів ми перебудовуємо стратегії. Для утримання найкращих працівників рідко застосовуємо певні заходи. Час забути тезу, що до всіх людей треба ставитись однаково. Різні люди роблять різні внески. Оплачувати потрібно не вихід навіть найкращих спеціалістів на роботу, а конкретні результати. Розмір оплати залежить не від назви посади або теоретичних знань працівника, а від практичної корисності цього працівника для підприємства (від його внеску).

Перш ніж обрати форму оплати праці, підприємству необхідно розробити систему оцінювання таких внесків. Ця система є досить залежною від сфери діяльності компанії, проте в будь-якому разі слід визначити:

• яким чином буде оцінюватися внесок працівника – запровадження шкали балів, коефіцієнтів, відсотків від якогось показника та ін. Система оцінювання повинна бути зрозумілою кожному працівнику, щодо якого вона застосовуватиметься;
• внесок яких працівників (залежно від посади, місця роботи) може бути оцінений індивідуально, а яких – у складі внеску колективу. Якщо внесок оцінюється у складі внеску колективу, необхідно додатково розробити шкалу оцінки внеску кожного працівника в загальний результат роботи такого колективу (коефіцієнти розподілу, система балів тощо);
• на які саме результати діяльності підприємства безпосередньо впливають працівники, зайняті на окремих посадах або ділянках роботи. Наприклад, персонал, зайнятий виробництвом – це кількість та якість продукції; персонал, зайнятий обслуговуванням виробництва, та відділ постачання – це зменшення або відсутність простоїв; відділ збуту – обсяг продажів, вчасне відвантаження продукції покупцям і т. д. Не застосовуйте чинники, на які працівник впливає опосередковано, – виконавцям складно буде зрозуміти, за що саме вони отримують зарплату;
• які чинники не залежать від працівників, але впливають на зниження результатів їх діяльності (несприятливі погодні умови; застаріле обладнання на окремих дільницях та ін.), та розробити систему коригування результатів робіт за наявності таких чинників. Наприклад, норма виробітку працівника, що працює на застарілому обладнанні, установлюється на 20% нижче від норми виробітку для модернізованого цеху.