Чим цінна ця стаття:
Від чого допоможе захиститися:
Норматив робочих місць для працевлаштування інваліда
Із метою підвищення соціальної захищеності інвалідів ст. 19 Закону від 21.03.91 р. № 875-XII (да- лі – Закон № 875) устанавлено норматив робочих місць (далі – норматив) для працевлаштування цієї категорії громадян:
Цей норматив зобов'язані виконувати всі роботодавці – як підприємства, так і фізособи, які використовують найману працю.
Як правильно визначити кількість штатних працівників роботодавця?
До облікової кількості штатних працівників включаються:
Як розрахувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів?
Роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів за нормативом. Наприклад, у штаті підприємства «Зірка» середньооблікова чисельність штатних працівників 90 осіб. Розрахуємо норматив:
90 x 4 % = 3,6 ≈ 4.
Важливий нюанс: отриманий результат (кількість робочих місць) округляється до цілого значення за правилами математичного округлення. Отже, підприємство «Зірка» має працевлаштувати 4 інвалідів.
Коли норматив уважається виконаним?
Норматив уважається виконаним при працевлаштуванні інвалідів, для яких це місце роботи буде основним (із веденням трудової книжки), а не роботою за сумісництвом. При цьому не має значення:
Зверніть увагу: норматив уважатиметься виконаним, якщо середньорічна чисельність працевлаштованих на роботу інвалідів відповідає встановленій квоті. Тобто якщо для підприємства розрахований норматив становить 4 робочих місця (як у наведеному вище прикладі), то недостатньо працевлаштувати чотирьох інвалідів у грудні, потрібно, щоб це був середньорічний показник.
Санкції для роботодавців за невиконання нормативу
Фінансові санкції
За невиконання встановленої квоти із працевлаштування інвалідів роботодавцеві загрожують адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу, передбачені ч. 1 ст. 20 Закону № 875, зокрема:
Зверніть увагу: адміністративно-господарські санкції розраховуються і сплачуються роботодавцем самостійно у строк до 15 квітня року, що настає за роком, у якому не виконано норматив. І зважте на таке: на цей вид штрафу не поширюються строки давності (ст. 20 Закону № 875).
Якщо роботодавець у встановлений строк самостійно не сплатить суму фінансових санкцій, його чекає нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 120 % річної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати. Пеня нараховується на повну суму недоїмки.
Зверніть увагу, що на сьогодні проводити перевірки за виконанням цього нормативу мають право посадові особи Держпраці та його територіальних органів (ст. 19 Закону № 875).
Адміністративна відповідальність
За невиконання установленої квоти із працевлаштування інвалідів, а також за неподання звіту до Фонду соціального захисту інвалідів передбачено адміністративну відповідальність за ст. 1881 КУпАП у вигляді штрафу, який накладається на посадову особу підприємства і на фізособу, яка використовує найману працю, у розмірі від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.).
Оформляємо на роботу інвалідів
Інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, який призводить до обмеження його життєдіяльності та викликає необхідність створення з боку держави умов для реалізації його прав нарівні з іншими громадянами і забезпечення його соціальним захистом (ст. 2 Закону № 875). Інваліди мають право працювати на підприємствах, займатися трудовою діяльністю, не забороненою законом (ст. 17 Закону № 875).
Прийняття на роботу інваліда оформляється в загальному порядку. Працівник-інвалід подає заяву про прийняття на роботу із зазначенням дати прийняття, посади, а також виду роботи (основна чи за сумісництвом, постійна чи тимчасова).
Разом із заявою працівник-інвалід подає загальні документи для прийняття на роботу: паспорт (інший документ, що посвідчує особу), трудову книжку (якщо це не перше місце роботи), документ про освіту (за необхідності), копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію пенсійного посвідчення; довідку про присвоєння йому відповідної групи інвалідності; індивідуальну програму реабілітації, що видається МСЕК (роботодавець визначає можливість та умови виконання конкретної роботи інвалідом) (ст. 23 Закону від 06.10.05 р. № 2961-IV).
При працевлаштуванні інваліда особливу увагу зверніть на протипоказання, установлені МСЕК. Чи не містять вони заборони на виконання роботи, для якої ви наймаєте працівника-інваліда?
Завважимо, що коли інваліда направлено на роботу за рекомендаціями МСЕК, то випробний строк при прийнятті на роботу йому не встановлюється (ч. 3 ст. 26 КЗпП). А ось якщо він самостійно працевлаштується, тоді роботодавець на свій розсуд може встановити йому випробний строк.
Потім (не пізніше п'яти днів після прийняття працівника на роботу, згідно зі ст. 48 КЗпП) потрібно внести відповідний запис до трудової книжки – на підставі наказу про прийняття на роботу, якщо це основне місце роботи інваліда. А ось якщо він працевлаштувався за сумісництвом, тоді запис до трудової книжки вноситься (за бажанням працівника) за основним місцем роботи.
Проте нагадаємо, що при працевлаштуванні інваліда за сумісництвом не вважається, що роботодавець виконав норматив із працевлаштування інвалідів.
Робоче місце для інваліда
На сьогодні немає вимоги щодо обов'язкової атестації робочого місця інваліда. Так, роботодавці за рахунок коштів Фонду соцзахисту інвалідів або за рішенням місцевих рад за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, адаптуючи основне та додаткове обладнання, технічне оснащення і прилади з урахуванням обмежених можливостей інваліда та його індивідуальної програми реабілітації (ст. 17 Закону № 875). Таким чином, якщо індивідуальною програмою реабілітації створення спеціалізованого робочого місця не передбачено, то роботодавець може надати інвалідові звичайне робоче місце (див. лист Мінпраці та соцполітики від 06.11.08 р. № 1/6-481/06).
Трудові пільги для інвалідів
Чинне законодавство встановлює ряд пільг для працюючих інвалідів, а саме:
ВИСНОВКИ
1. Для того щоб норматив із працевлаштування інвалідів уважався виконаним, роботодавцеві необхідно приймати інвалідів за основним місцем роботи, а не за сумісництвом. І звичайно, дотримуватися встановленої законом квоти.
2. Працівник-інвалід повинен надати пакет документів, виходячи з яких роботодавець визначає можливість залучення його до виконання конкретної роботи.
3. Роботодавець має право встановити випробний строк для працівника-інваліда, тільки якщо інвалід працевлаштовується самостійно, а не направлений на роботу відповідно до рекомендації МСЕК.
4. На сьогодні проведення обов'язкової атестації робочого місця інваліда не передбачено