Як застосовувати обмеження максимального розміру страхових виплат для лікарняних та декретних?

Працівник надав лікарняний із 6 липня по 3 вересня 2015 року. Його страховий стаж – понад 8 років, середньоденна зарплата за один календарний день із розрахунку за 12 календарних місяців перед настанням страхового випадку – 702,40 грн. Як застосувати в даному випадку обмеження розміру середньоденної зарплати і розміру допомоги з тимчасової непрацездатності?

Розрахунок середньої зарплати для оплати лікарняного проводять за правилами Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266). По страхових випадках, що сталися починаючи з 4 липня 2015 року, середньоденну зарплату визначають за один календарний день й оплачують календарні дні тимчасової непрацездатності.

Відповідно до п. 4 Порядку № 1266 середньоденна зарплата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази для нарахування ЄСВ із розрахунку на один календарний день. Таку максимальну базу обчислюють, поділивши встановлений її розмір в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Водночас сума допомоги з тимчасової непраце-здатності (включаючи випадки догляду за хворою дитиною та хворим членом сім’ї) у розрахунку на місяць не повинна перевищувати максимальну базу для нарахування ЄСВ (ч. 2 ст. 24 Закону від 23.09.99 р. № 1105-XIV). Аналогічну норму містить і п. 2 Порядку № 1266.

Мінсоцполітики роз’яснив застосування цього обмеження в листі від 17.09.15 р. № 529/18/99-15 (далі – Лист № 529). Розберемося на прикладі, як його застосувати.

Згідно з алгоритмом, запропонованим Мінсоцполітики, потрібно спочатку застосувати обмеження максимальним розміром середньоденної зарплати, а саме:

• розрахувати середньоденну зарплату за один календарний день виходячи із фактичних виплат, що включаються в заробіток відповідно до Порядку № 1266 за розрахунковий період. У нашому випадку це 702,40 грн.;
• визначити максимальний розмір середньоденної зарплати, поділивши максимальну величину бази для нарахування ЄСВ (20 706 грн.), установлену в червні 2015 року, на 30,44:

20 706 грн. : 30,44 = 680,22 грн.;

• порівняти обчислену фактичну середньоденну зарплату (702,40 грн.) з максимальним її розміром, що обкладається ЄСВ (680,22 грн.). Оскільки фактична середня зарплата вища, для оплати днів непрацездатності беремо суму 680,22 грн.

У даному випадку за 60 днів тимчасової непрацездатності (з 6 липня до 3 вересня) слід нарахувати:

• за 26 к. д. липня, у тому числі за 5 к. д. за рахунок роботодавця:

680,22 грн. х 26 к. д. = 17 685,72 грн.;

• за 31 к. д. серпня:

680,22 грн. х 31 к. д. = 21 086,82 грн.;

• за 3 к. д. вересня:

680,22 грн. х 3 к. д. = 2 040,66 грн.

У серпні сума допомоги (21 086,82 грн.) перевищує максимальну базу для нарахування ЄСВ (20 706 грн.). Тому за серпень нараховуємо лікарняні в сумі 20 706 грн.

Загальна сума оплати за 60 к. д. тимчасової непрацездатності становить:

17 685,72 грн. + 20 706 грн. + + 2 040,60 грн. = 40 432,32 грн.

Отже, під час нарахування лікарняних фактично застосовуються два обмеженнямаксимальними величинами:

• спочатку розмір середньоденної зарплати обмежують її максимальним розміром, що обкладається ЄСВ,
• потім суму допомоги з тимчасової непраце-здатності в розрахунку за місяць обмежують розміром максимальної бази для нарахування ЄСВ.

Зверніть увагу! Мінсоцполітики у Листі № 529 наголошує, що обмеження максимальною величиною бази для нарахування ЄСВ застосовується до сум допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, унаслідок чого зменшується загальна сума страхової виплати.

Наостанок додамо, що з 1 вересня 2015 року застосовується новий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 378 грн.). Тому максимальна база для нарахування ЄСВ починаючи із цього місяця становить 23 426 грн. (1 378 грн. х 17), а максимальний розмір середньоденної зарплати для нарахування лікарняних – 769,58 грн. (23 426 грн. : 30,44).