Бухгалтерам добре відомо про коефіцієнт коригування середнього заробітку. Для певних роботодавців існує можливість його зменшення. Однак, як показує практика, це іноді помилково трактується як установлення коефіцієнта коригування «наперед» у фіксованому значенні. Проте його величина не є плановим показником, а щоразу потребує відповідного розрахунку. Як обґрунтовано зменшити коефіцієнт коригування середнього заробітку – докладно в нашому матеріалі.
Для збереження заробітку в передбачених законодавством випадках іноді недостатньо лише розрахувати середню зарплату. Адже п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок № 100), висуває певні вимоги щодо її коригування на коефіцієнт підвищення.
Таке коригування, як зазначено в п. 2 листа Мінсоцполітики від 10.05.18 р. № 766/0/101-18 (далі – Лист № 766), передбачено для того, щоб працівники в разі підвищення окладів (тарифних ставок) не втрачали в заробітку при обчисленні середньої зарплати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку № 100 .
Коригування середньої зарплати ніяк не залежить від наявності на підприємстві колдоговору (див. лист Мінсоцполітики від 17.05.18 р. № 838/0/101-18, далі – Лист № 838, лист Держпраці від 17.05.18 р. № 3933/4.1/4.1-ДП-18). Згідно з абзацом третім п. 10 Порядку № 100 таке коригування не провадиться лише в разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з:
Свого часу в листі Мінпраці та соцполітики від 03.08.05 р. № 18-441-1 зазначалося: якщо в розрахунковому періоді або періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) лише окремій категорії працівників, коригування середнього заробітку не провадиться.