Зміни щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства: що потрібно врахувати роботодавцю

З 15.10.2022 набули чинності зміни щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Розглянемо, що саме треба врахувати роботодавцям, які надають роботу таким особам.

Закон від 21.09.2022 № 2623-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» (далі – Закон № 2623) набув чинності із дня, що настає за днем його опублікування, тобто з 15.10.2022 (опубліковано в Голосі України від 14.10.2022 № 210). Ним унесено зміни до Закону від 22.09.2011 № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі –Закон №3773) та до Закону від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі – Закон № 5067). Розглянемо їх докладніше.

Зміни до законодавства про статус іноземців

Законом №2623 внесено уточнення до ст. 4 Закону № 3773. Зокрема, зазначено, що іноземці та особи без громадянства (далі – іноземці), які відповідно до закону прибули в Україну для працевлаштування або укладення гіг-контракту або під час перебування на законних підставах на території України у випадку, передбаченому частиною тринадцятою цієї статті, отримали дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні та посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період роботи в Україні.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 13 Закону № 3773 іноземці, які є засновниками та/або учасниками, та/або бенефіціарними власниками (контролерами) юрособи, зареєстрованої в Україні, та прибули в Україну з метою контролю за діяльністю таких юросіб і отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період дії посвідки.

Зміни до законодавства про зайнятість та працевлаштування іноземців

Основні зміни внесено до Закону № 5067. Розглянемо їх детально.

Скасовано особливості для деяких категорій іноземних професіоналів. Так, з ч. 1 ст. 1 Закону № 5067 вилучено п. 8¹, 8² і 8⁴, які визначали, що таке іноземні високооплачувані професіонали; іноземні ІТ-професіонали та іноземні працівники творчої професії.

Установлено заборону на працевлаштування іноземців під санкціями. Новим абзацом доповнено ч. 4 ст. 3 Закону № 5067, відповідно до якого не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою та іншою діяльністю в Україні іноземці, включені до переліку осіб, пов’язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, а також іноземці, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону від 14.08.2014 № 1644-VII «Про санкції».

Уточнено умови надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном для юросіб. Частину другу ст. 38 Закону № 5067 викладено в новій редакції. Так, надання послуг із посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється після укладення між особою та суб’єктом господарювання (далі – СГ) договору. СГ, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний безоплатно надавати громадянам України консультації та інформацію про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою працевлаштування.

СГ, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється отримувати від громадян, яким надано зазначені послуги, гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється роботодавцем, якому надано такі послуги.

Коментар автора: з 15.10.2022 юрособам, що займаються працевлаштуванням за кордоном, заборонено брати плату за працевлаштування від громадян України, яким надаються відповідні послуги.

Скасовано особливості роботи іноземців, які працюють за гіг-контрактами без отримання дозволу. Вилучено абзац другий та третій ч. 2 ст. 42 Закону № 5067, відповідно до якого резидент Дія Сіті міг отримувати роботи (послуги), які виконуються (надаються) іноземцями та особами без громадянства за гіг-контрактами, без отримання дозволу або з отриманням його на добровільних засадах. Також без дозволу могла використовуватися праця іноземних високооплачуваних професіоналів на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищував строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Тобто зараз для цих «особливих» у минулому категорій іноземних працівників діють загальні правила отримання дозволу, як для іноземних найманих працівників.

Уточнено порядок діяльності СГ, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця. Частину 1 ст. 39 Закону № 5067 викладено в новій редакції: СГ – роботодавці, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, направляють працівників за умови, якщо це передбачено колективним договором такого роботодавця, та за наявності згоди первинної профспілки і зобов’язані:

1) укласти договір з роботодавцем про застосування праці працівника;

2) виплачувати працівникові заробітну плату в розмірі, не нижчому ніж розмір мінімальної зарплати (далі – МЗП), та заробітної плати, яку отримує працівник у роботодавця за виконання такої ж роботи;

3) забезпечувати працівнику час роботи та відпочинку на умовах, визначених для працівників роботодавця, що передбачено умовами колдоговору та правилами внутрішнього трудового розпорядку;

4) нараховувати та сплачувати ЄСВ на користь працівника;

5) не перешкоджати укладенню трудового договору між працівником та роботодавцем, у якого виконувалися ним роботи.

Нагадаємо, що раніше діяльність таких СГ в іншого роботодавця на умовах трудових договорів здійснювалася на підставі дозволу, виданого Державною службою зайнятості.

Тобто вилучено норму про необхідність отримання відповідного дозволу для СГ, які наймають працівників для виконання роботи в Україні в іншого роботодавця.

Установлено особливості отримання дозволів для громадян недружніх держав. Частину 1 ст. 42 Закону № 5067 доповнено нормою, за якою видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян російської федерації (далі – рф), республіки білорусь (далі – рб), а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами СБУ.

Технічний опис і зразок бланка дозволу на використання праці іноземців в Україні затверджуються КМУ.

Уточнено норми щодо використання праці іноземців на різних посадах. Частину 2 ст. 42 Закону № 5067 викладено в новій редакції, згідно з якою праця іноземців може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (далі – дозвіл) кожним роботодавцем. Праця іноземців може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Коментар автора: тобто з 15.10.2022 дозвіл іноземцям, які працюють за зовнішнім сумісництвом, повинен отримувати кожен роботодавець окремо. Але в разі внутрішнього сумісництва працівник-іноземець має право працювати без додаткового дозволу за умови, що строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи.

Змінено порядок отримання та продовження дозволу для працевлаштування іноземців. Викладено в новій редакції ст. 42¹ Закону № 5067.

Отже, тепер дозвіл видається або його дія продовжується (якщо інше не встановлено законом та/або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ) для таких категорій осіб:

1) іноземні наймані працівники;

2) відряджені іноземні працівники;

3) внутрішньокорпоративні цесіонарії;

4) іноземці, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; іноземці, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

5) особи, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особи, які оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства;

6) іноземці, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання та після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні.

Скасовано норми про особливі категорії іноземців, які претендують на працевлаштування в Україні. Вилучено частини 2 – 4 ст. 42¹ Закону № 5067, відповідно до яких особливими категоріями іноземців, що претендують на працевлаштування в Україні, визнавалися: іноземні високооплачувані професіонали; засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні; випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного КМУ; іноземні працівники творчих професій; іноземні ІТ-професіонали; гіг-спеціалісти.

Роботодавець міг отримати дозвіл за умови виплати їм зарплати у розмірі не менш як: 5 МЗП – іноземцям – найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та закладах освіти; 10 МЗП – для всіх інших категорій найманих працівників.

Тобто тепер для вищеперелічених категорій іноземців порядок отримання та продовження дозволу для працевлаштування та вимога щодо рівня зарплати такі самі, як і для інших найманих іноземних працівників.

Уточнено перелік документів для отримання дозволу на застосування праці іноземців та продовження його дії. Викладено в новій редакції частини 1 та 2 ст. 42² Закону № 5067, а саме уточнено відповідний перелік та умови надання документів для отримання дозволу на застосування праці іноземців. А також додано перелік документів, які надаються в разі отримання доходу для відряджених іноземних працівників, для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв, для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, для осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та осіб (для іноземців, які прибули в Україну з метою навчання в закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні.

У ст. 42² Закону № 5067 вилучено абзаци другий та третій ч. 2, відповідно до якої ЦЗ самостійно отримує відомості:

• про закінчення формування статутного капіталу товариства на момент подання заяви про видачу дозволу для працевлаштування засновників та/або учасників, та/або бенефіціарів (контролерів) юрособи ;
• про наявність у роботодавця зареєстрованого виду діяльності – комп’ютерне програмування для працевлаштування іноземних ІТ-професіоналів.

Відповідно до ч. 2 ст. 42² Закону № 5067 для продовження дії дозволу роботодавець, як і раніше, подає:

1) заяву за формою, визначеною КМУ;

2) фотокартку іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;

3) документи згідно з переліком для отримання дозволу, якщо вони змінилися.

Зверніть увагу: до заяви та документів, передбачених ч. 1 і 2 цієї статті, роботодавець додає документ про внесення плати за видачу або продовження дії дозволу (ч. 3 ст. 42² Закону № 5067).

Ст. 42² Закону № 5067 також доповнено ч. 4, відповідно до якої заява та документи для отримання або продовження дії дозволу, внесення змін до дозволу, скасування дозволу подаються до територіального органу у сфері зайнятості особисто роботодавцем або його уповноваженою особою в паперовій чи електронній формі в один із таких способів:

1) особисто під час прийому посадовими особами суб’єктів звернення;

2) шляхом направлення поштового відправлення з описом вкладення;

3) через електронний кабінет роботодавця на офіційному вебсайті територіального органу у сфері зайнятості, або інші державні електронні системи онлайн-послуг із використанням електронного підпису та з проходженням процедури верифікації;

4) через центр надання адміністративних послуг;

5) через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (за наявності технічної можливості).

Територіальний орган у сфері зайнятості самостійно отримує інформацію (ч. 5 ст. 42² Закону № 5067):

1) про статус роботодавця як юридичної особи або фізособи-підприємця – з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР);

2) про наявність у роботодавця статусу резидента Дія Сіті;

3) про безпосередню участь іноземця у відсічі та стримуванні збройної агресії рф проти України – від центрального органу, що реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері.

Також доповнено ч. 6. ст. 42² Закону № 5067, за якою передбачені цією статтею документи, видані за кордоном, мають бути легалізовані, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України. Документи, складені іноземною мовою, мають бути перекладені українською мовою. Справжність підпису перекладача має бути засвідчена нотаріально.

Визначено строк дії дозволу на застосування праці іноземців. Викладено в новій редакції ст. 42³ Закону № 5067, за якою дозвіл видається на строк дії:

1) зовнішньоекономічного договору між українським та іноземним СГ, але не більш як на три роки – для відряджених іноземних працівників (раніше було на період дії контракту);

2) рішення іноземного СГ про переведення іноземця на роботу в Україну та трудового договору, укладеного українським СГ з іноземцем, але не більш як на три роки, – для внутрішньокорпоративних цесіонаріїв;

3) довідки про звернення за захистом в Україні або довідки про звернення за визнанням особою без громадянства, але не більше як на один рік – для осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або які потребують додаткового захисту; осіб, які подали заяву про визнання особою без громадянства або оскаржують рішення про відмову у визнанні особою без громадянства. Дія дозволу може бути продовжена у разі продовження дії такої довідки;

4) трудового договору але не більше як один рік у період навчання – для іноземців, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після закінчення навчання, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні;

5) трудового договору (контракту) або гіг-контракту, але не більш як на два роки – для всіх інших іноземних найманих працівників та гіг-працівників (до змін термін становив не більше ніж на рік).

За наявності підстав дія дозволу продовжується в установленому цим Законом порядку (раніше – за наявності підстав дія дозволу може продовжуватися необмежену кількість разів).

Змінено розмір оплати за видачу дозволів. У новій редакції викладено ст. 42⁴ Закону № 5067, відповідно до якої розмір плати за видачу або продовження дії дозволу становить:

1) для дозволів, що видаються на строк до шести місяців включно, – 3 прожиткових мінімуми для працездатних осіб, установлених законом на 1 січня календарного року (далі – ПМ), в якому роботодавцем або його уповноваженою особою подано документи (замість 2 ПМ);

2) для дозволів, що видаються на строк від шести місяців до одного року включно, – 5 ПМ (замість 4 ПМ);

3) для дозволів, що видаються на строк від одного до двох років включно, – 8 ПМ (замість 6 ПМ на строк до 3 років);

4) для дозволів, що видаються на строк від 2 до 3 років включно, – 10 ПМ.

Розмір плати за продовження дії дозволу зменшується на 1 ПМ від розміру плати за видачу дозволу на відповідний строк.

У разі прийняття ЦЗ рішення про відмову у видачі або у продовженні дії дозволу кошти, сплачені роботодавцем, повертаються шляхом їх перерахування на рахунок роботодавця не пізніше 10 робочих днів із дня прийняття рішення.

Додано нову ч. 4 ст. 42⁴ Закону № 5067, за якою безоплатно здійснюються видача та продовження дії дозволу на застосування праці:

1) осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та осіб, які оскаржують рішення про відмову в оформленні таких документів;

2) іноземців, які прибули в Україну з метою навчання у закладах вищої освіти та мають намір у період навчання і після його закінчення, за умови працевлаштування не пізніше ніж за 30 календарних днів до моменту завершення навчання, провадити трудову діяльність в Україні;

3) особам, які подали заяву про визнання особою без громадянства, та особам, які оскаржують рішення про відмову у громадянства;

4) іноземців, які брали безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії рф проти України.

Змінено порядок внесення змін до дозволу. Викладено в новій редакції абзац четвертий ч. 2 ст. 42⁵ Закону № 5067, відповідно до якого роботодавець разом із заявою про внесення змін до дозволу через зміну назви посади іноземця, переведення на іншу посаду в одного роботодавця у межах строку дії дозволу подає копію трудового договору (контракту) в новій редакції або копію додаткової угоди про внесення змін до трудового договору (контракту).

Визначено порядок дій у разі втрати дозволу. Ст. 42⁵ Закону № 5067 доповнено новими ч. 4 та 5, відповідно до яких:

• у разі втрати дозволу роботодавець повідомляє про це ЦЗ, який видав такий дозвіл.
• дублікат втраченого дозволу видається за умови подання роботодавцем до ЦЗ складеної ву довільній формі заяви про видачу дубліката;
• у разі пошкодження дозволу його дублікат видається ЦЗ, за умови подання роботодавцем заяви разом із пошкодженим дозволом;
• протягом 7 робочих днів з дня отримання від роботодавця документів ЦЗ приймає рішення про видачу дубліката дозволу та видає його;
• у 3-денний строк з дня прийняття рішення про видачу дубліката дозволу ЦЗ інформує про його видачу Державну міграційну службу, яка видав посвідку на тимчасове проживання.

Зверніть увагу: плата за внесення змін до дозволу або за видачу дубліката дозволу не справляється.

Змінено строк розгляду заяв про видачу або продовження дії дозволу. Викладено в новій редакції ст. 42⁶ Закону № 5067 , відповідно до якої ЦЗ приймає рішення в такі строки з дня реєстрації ним відповідної заяви:

• до 7 р.д. – про видачу дозволу;
• до 3 р.д. – про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього.

Строки розгляду заяв про видачу дозволу, про продовження дії дозволу або про внесення змін до нього продовжуються у разі подання заяви для працевлаштування:

• громадянина рф, рб, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу України, – до надання погодження регіонального органу СБУ або відмови у наданні такого погодження;
• іноземця, який брав безпосередню участь у відсічі та стримуванні збройної агресії рф проти України, – до надання інформації центральним органом з питань національної безпеки у воєнній сфері.

Заява про продовження дії дозволу подається роботодавцем до ЦЗ не пізніш як за 20 і не раніше ніж за 50 календарних днів до закінчення строку дії такого дозволу.

Змінено порядок прийняття документів для отримання дозволу. Унесено зміни до ст. 42⁷ Закону № 5067. Відтепер у разі відсутності підстав, передбачених ч. 3 ст. 42⁸ Закону № 5067, ЦЗ приймає рішення про видачу, продовження дії або про внесення змін до дозволу у строки, визначені ст. 42⁶ Закону № 5067, і протягом 2 р.д. з дня його прийняття оприлюднює відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті та повідомляє роботодавця засобами електронного зв’язку. Раніше роботодавцю також надсилалась копія цього рішення поштою з повідомленням про вручення та електронною поштою.

Про прийняті рішення ЦЗ протягом 3 р.д. в електронній формі на підставі договорів про обмін інформацією повідомляє відповідні держоргани.

Додано підстави для відмови у видачі дозволів та нові умови їх скасування. Статтю 42⁹ Закону № 5067 доповнено новими нормами, відповідно до яких підставами для відмови у видачі, продовженні дії дозволу, у внесенні змін до дозволу тепер також є:

• скасування дозволу, отриманого роботодавцем, з підстав, передбачених п. 4 (виявлення недостовірності даних у поданих роботодавцем документах), пунктами 6 – 8 (встановлення факту застосування праці іноземця на інших умовах, ніж ті, що визначені дозволом або іншим роботодавцем; невикористання іноземцем права на оскарження рішення центрального органу у сфері міграції про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або особою без громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким іноземця засуджено за вчинення кримінального правопорушення) та 11 (отримання від закладу вищої освіти України інформації про відрахування іноземця) ч. 2 ст. 42¹⁰ Закону № 5067 – протягом року з дня прийняття рішення про скасування. Зазначене положення не застосовується у випадках, коли роботодавцем подано заяву про отримання дозволу для іншого іноземця;
• скасування дозволу з підстав, передбачених п. 5 (наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця), п. 9 (надходження подання про скасування дозволу від Нацполіції України, СБУ, іншого державного органу, у разі якщо дії іноземця порушує законодавство або суперечать інтересам безпеки України чи громадського порядку, або якщо це необхідно для законних інтересів громадян України), п. 10 (несплати роботодавцем ЄСВ за особу, для якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору з іноземцем) ч. 2 ст. 42¹⁰ Закону № 5067 – протягом року з дня прийняття рішення про скасування;
• відмова регіонального органу СБУ у погодженні видачі або продовженні дії дозволу на застосування праці громадянина рф, громадянина рб, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу України.

Інформація щодо рішення про відмову у видачі, продовженні дії або внесенні змін до дозволу протягом двох робочих днів з дня його прийняття розміщується територіальним органом у сфері зайнятості на його офіційному вебсайті та повідомляється роботодавцю засобами електронного зв’язку (ч. 5 ст. 42⁹ Закону № 5067).

Рішення ЦЗ про відмову у видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу, скасування дозволу може бути оскаржене до Державної служби зайнятості України не пізніше ніж через 15 к. д. з дня його оприлюднення та повідомлення роботодавця засобами електронного зв’язку (ч. 7 ст. 42⁹ Закону № 5067).

Рішення ЦЗ про відмову у видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу, скасування дозволу може бути оскаржене в судовому порядку (ч. 8 ст. 42⁹ Закону № 5067).

Змінено підстави скасування дозволу. Статтю 42¹⁰ Закону № 5067 доповнено новими підставами для скасування дозволу:

• надходження подання про скасування дозволу від Національної поліції , СБУ, іншого держоргану, який забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців, за підписом керівника органу, у разі якщо дії іноземця порушують законодавство, чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту громадян України;
• несплата роботодавцем, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового соціального страхування, ЄСВ за особу, на застосування праці якої отримано дозвіл, протягом двох місяців з дати укладення трудового договору з іноземцем, крім випадків, передбачених законодавством. 
  Моніторинг сплати роботодавцем ЄСВ здійснює ЦЗ шляхом обміну даними з ПФУ;
• отримання від закладу вищої освіти України інформації про відрахування іноземця з такого закладу.

ЦЗ приймає рішення про скасування дозволу у 3-денний строк із дня отримання інформації або виявлення обставин, передбачених ч.1 та 2 (у разі звернення роботодавця про скасування дозволу на застосування праці іноземця та у разі скасування такого дозволу – територіальний орган у сфері зайнятості населення (ч. 3 ст. 42¹⁰ Закону № 5067).

Інформація про скасування дозволу протягом 2 р.д. із дня прийняття рішення оприлюднюється ЦЗ на його вебсайті та надсилається роботодавцю засобами електронного зв’язку.

ЦЗ протягом 3 р.д. в електронній формі на підставі договорів про обмін інформацією повідомляє про скасування дозволу Держпогранслужбу, Держпраці та Міграційну службу (ч. 4 ст. 42¹⁰ Закону № 5067).

Доповнено норми щодо відповідальності роботодавця за працевлаштування іноземців без дозволу. Cтаттю 52 Закону № 5067 доповнено ч. 3 такого змісту: Державний контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення щодо додержання вимог ч. 1, 2 ст. 42 Закону (в яких ідеться про застосування праці іноземців винятково на підставі дозволу) здійснюється з урахуванням особливостей здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин у порядку, встановленому КМУ.

Тобто в разі виявлення таких обставин до роботодавця можуть бути застосовані санкції, передбачені ст. 265 КЗпП, а саме: штраф у 10-кратному розмірі МЗП, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, до юросіб та фізосіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження.

Перехідний період. Прикінцевими та перехідними положення Закону № 2623 передбачено, що КМУ у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом повинен забезпечити прийняття нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону. А також має привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону.

Нагадаємо, що відповідними основними нормативними актами є постанова КМУ від 15.11.2017 № 858 «Про затвердження форм заяв для отримання роботодавцем дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, продовження строку дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, внесення змін до дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства».

Висновки

Можна підсумувати, що основними змінами є:

1. Вилучення визначення понять «іноземні високооплачувані професіонали», «іноземні ІТ-професіонали», «іноземні працівники творчих професій». Залишилась загальна категорія – іноземний найманий працівник.
2. Урегулювання работи іноземців за внутрішнім та зовнішнім сумісництовм.
3. Зміна розміру плати за отримання дозволу на застосування праці іноземців.
4. Зміна способу подання документів для отримання дозволу та строків його дії.
5. Розширення переліку підстав для відмови у видачі, продовженні дії, внесенні змін до дозволу.
6. Неможливість займатися трудовою та іншою діяльністю в Україні іноземців, включених до переліку осіб, які пов’язані із проведенням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.
7. Видача та продовження дозволу на застосування праці громадян рф та рб, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу України, здійснюються за погодженням із регіональними органами СБУ.
8. Заборона юрособам, що займаються працевлаштуванням за кордоном, брати плату за працевлаштування від громадян України, яким надаються відповідні послуги. Для таких юридичних осіб скасовано вимогу отримувати ліцензію.