Чи повинен роботодавець перевіряти наявність основного місця роботи у потенційного сумісника?

Підприємство збирається взяти на роботу сумісника. Чи зобов'язаний роботодавець запитувати в кандидата документ, яким він може підтвердити наявність у нього основного місця роботи?

Ні, не зобов'язаний. У ст. 24 КЗпП є конкретний перелік документів, які повинен пред'явити громадянин при прийнятті на роботу. Це стандартний пакет документів, а саме: паспорт (або інший документ, що посвідчує особу); трудова книжка (крім випадків оформлення на роботу за сумісництвом) та інші документи, якщо це передбачено законодавством.

Давайте дізнаємося, що це за інші документи, передбачені законодавством. Це документ про освіту (якщо для виконання роботи потрібні спеціальні знання); документ про стан здоров'я (Перелік професій, виробництв і організацій, працівники яких повинні проходити медогляд, а також Порядок проведення таких медоглядів, затверджений постановою КМУ від 23.05.01 р. № 559. Наприклад, медогляд проходять працівники харчової промисловості); довідка органу ДФС про присвоєння ідентифікаційного номера (облікова картка платника податків) (п. 63.6, 70.12 Податкового кодексу); документи військового обліку (їх подання прямо передбачено ст. 34 Закону від 25.03.92 р. № 2232-XII).

Як бачимо, про довідку з основного місця роботи ніде не згадується.

Отже, чинне трудове право не зобов'язує роботодавця запитувати в потенційного сумісника довідку з основного місця роботи.

А ось якщо роботодавець відмовить у прийнятті на роботу за сумісництвом через відсутність у нього інформації про наявність основного місця роботи в кандидата, така відмова для роботодавця може обернутися санкціями за ст. 265 КЗпП (у розмірі 1 МЗП, на сьогодні це 3 723 грн.) і ст. 41 КУпАП (від 30 до 100 НМДГ, на сьогодні це від 510 до 1 700 грн.) (див. лист Мінсоцполітики від 14.04.17 р. № 8185/0/2-17/13).