Договір підприємства з директором: чи завжди відносини оформлено правильно

Є проблема: як правильно оформити договір між підприємством і його директором, адже згідно із законодавством останній не має права укладати договір із самим собою.

Пропонуємо рішення для ситуацій:

• коли на підприємстві є наймані працівники;
• коли підприємство не має найманих працівників;
• коли потрібно оформити погодинну оренду автомобіля директора.

У підприємства нерідко виникає необхідність укласти договір зі своїм директором, наприклад при одержанні від нього позики, оренді його особистого майна і т. д. При цьому з'являються різні запитання. У консультації розглянемо три ситуації, які найбільш часто зустрічаються на практиці, і визначимо, які є рішення для кожної з них.

Ситуація 1

Підприємству (ТОВ), у якого є наймані працівники, треба укласти зі своїм директором договір купівлі-продажу обладнання.

У чому проблема. Згідно з положеннями статуту ТОВ (підтверджуються даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців) саме директор має право діяти від імені підприємства без довіреності та підписувати всі договори, що укладаються цим підприємством. Виходить, що директор повинен підписати договір і зі сторони підприємства (як його директор), і як звичайна фізична особа. Чи можливо таке, щоб директор укладав договір із самим собою?

Аналіз ситуації. У цьому випадку між директором і підприємством укладається цивільно-правовий договір. Виходячи з вимог цивільного законодавства в розглянутій ситуації директор не може одночасно виступати і від імені підприємства, і від свого власного: згідно із ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу (далі – ЦК) представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах.

Якщо такий договір буде підписаний тією самою особою з обох боків, то цілком імовірно, що він може бути визнаний недійсним (див. узагальнення судової практики ВСУ в листі від 01.04.15 р. «Висновки Верховного Суду України, викладені в рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 11116 ЦПК України, за ІІ півріччя 2014 р.»).

Рішення. Виходом із цієї ситуації буде видача директором іншому співробітнику підприємства довіреності на право укладання договору від імені ТОВ.

Така довіреність може бути як разова (на укладання договору купівлі-продажу обладнання, див. зразок 1), так і багаторазова (наприклад, на укладання різних договорів від імені підприємства на строк із 01.01.16 р. по 31.12.16 р.).

При складанні довіреності необхідно дотримуватися основних вимог, закріплених у ст. 244–250 ЦК. Так, форма довіреності (ч. 1 ст. 245 ЦК) повинна відповідати формі, у якій укладається правочин. Найчастіше ця довіреність складається в простій письмовій формі. Але якщо договір укладається в нотаріальній формі, довіреність також повинна бути нотаріально засвідчена (наприклад, при укладанні договору про оренду автомобіля директора). Також у довіреності слід указати дату видачі і строк дії довіреності, тому що відповідно до ч. 3 ст. 247 ЦК відсутність строку видачі призводить до недійсності довіреності.

Нагадаємо, право директора на видачу довіреності від імені юридичної особи передбачається в установчих документах (ст. 246 ЦК). Зокрема, у статуті ТОВ має бути чітко прописано, що до прав директора ТОВ відноситься і право на видачу довіреностей від імені даного товариства.

ЗРАЗОК 1

Таким чином, для укладання договору між підприємством і його директором слід видати довіреність співробітнику підприємства, надавши йому повноваження на підписання даного договору.

Ситуація 2

Підприємству, на якому немає найманих працівників, необхідно укласти договір купівлі-продажу з директором цього ж підприємства.

У чому проблема. Як і в ситуації 1, директор не може укласти договір сам із собою. Доручити підписати договір зі сторони підприємства іншому працівнику теж немає можливості, адже на підприємстві числиться тільки один директор.

Рішення. У даному випадку можна укласти цивільно-правовий договір із третьою особою, яка не є працівником підприємства, яким цій особі буде доручено укладання договору від імені підприємства. На практиці багато хто в подібній ситуації просто видає довіреність на право укладання договору від імені підприємства цій третій особі (аналогічно до ситуа-ції 1). Такий варіант оформлення відносин не суперечить законодавству. Однак, на нашу думку, більш оптимальним буде все ж таки укладання цивільно-правового договору, щоб уникнути в майбутньому розбіжностей з перевіряючими щодо характеру відносин між підприємством і третьою особою (наприклад, щодо платності або безплатності послуги).

Сторонами такого договору виступають: підприємство (замовник) і фізична особа (виконавець). При цьому замовник доручає виконавцю надати послугу – укласти від його імені (тобто підприємства) договір із третьою особою (у нашому випадку – із директором цього підприємства).

Такий договір, як і будь-який інший, повинен містити істотні умови, передбачені ст. 180 Господарського кодексу: предмет договору, ціна договору і строк його дії. Також слід знати, що основні аспекти укладання договорів на надання послуг регламентуються гл. 63 ЦК (ст. 901–907).

Розглянемо детальніше основні умови договору, що укладається.

Предмет договору: вчинення виконавцем певних дій. У нашому випадку – укладання договору від імені юридичної особи.

Ціна договору: відповідно до гл. 63 ЦК договір про надання послуг може бути як платний, так і безплатний.

Строк дії: у даному випадку дію договору можна обмежити часом (наприклад, до 31 грудня 2015 року) або певною подією. Щоб уникнути спірних моментів, рекомендуємо при укладанні договору вказувати конкретний строк його дії.

Фрагмент формулювання договору наведемо в зразку 2.

ЗРАЗОК 2

Таким чином, навіть при відсутності на підприємстві інших співробітників, крім директора, можна укласти договір між підприємством та його директором (як фізичною особою). Для цього необхідно залучити третю особу за цивільно-правовим договором.

Ситуація 3

Підприємству потрібно орендувати автомобіль у директора для використання у виробничих цілях. При цьому директор буде користуватися ним у вільний від роботи час для особистих потреб.

У чому проблема. Звичайно при оренді майно вибуває з фактичного користування його власника і переходить у тимчасове користування орендаря. У нашій ситуації користуватися орендованим майном буде і орендодавець, і орендар. Як же тоді оформити відносини?

Рішення. Потрібно правильно скласти договір оренди транспортного засобу.

Загальні положення, що стосуються укладання договору оренди транспортного засобу, закріплені в ст. 798–805 ЦК. Відповідно до ст. 799 ЦК договір оренди транспортного засобу укладається в письмовій формі, а якщо однією з його сторін виступає фізична особа, то договір треба нотаріально засвідчити.

Істотною умовою такого договору є його предмет (ч. 1 ст. 638 ЦК), тобто об'єкт оренди – транспортний засіб певної марки з певними номерними знаками. Також згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК у договорі оренди необхідно вказати орендну плату, яка на вибір сторін може бути встановлена і в грошовій, і в натуральній формі. Можливим є варіант унесення орендної плати як щомісяця, так і в інші строки, передбачені договором оренди, наприклад один раз на рік (ч. 5 ст. 762 ЦК).

Законодавство не забороняє передавати майно в оренду погодинно, як у розглянутій нами ситуації. Тому в договорі оренди рекомендуємо точно вказати час, коли підприємство буде  використовувати автомобіль. Адже якщо цього не зробити, буде вважатися, що автомобіль знаходиться у володінні орендаря цілодобово, а значить, орендодавець (власник даного авто) не буде мати права користуватися ним у позаробочий час.

Крім істотних умов рекомендуємо чітко прописати в договорі, хто зі сторін зобов'язаний:

• виконувати поточний і капітальний ремонт орендованого автомобіля;
• нести витрати, пов'язані з експлуатацією автомобіля (у т. ч. на його заправлення, технічне обслуговування, страхування цивільної відповідальності і т. д.).

Фрагмент договору оренди автомобіля у фізичної особи з урахуванням вищевказаних особливостей наведемо в зразку 3.

ЗРАЗОК 3

Таким чином, щоб власник автомобіля, використовуваного на підприємстві, міг у вільний від роботи час користуватися ним для особистих цілей, необхідно правильно скласти договір оренди, чітко прописавши в ньому умови оренди транспортного засобу.

ВИСНОВКИ

Якщо на підприємстві є наймані працівники, при укладанні договору з директором слід видати довіреність на право укладання договору від імені підприємства одному з них.

Якщо на підприємстві немає найманих працівників, то для оформлення договору з директором потрібно укласти цивільно-правовий договір про надання послуги з укладання договору від імені підприємства із третьою особою.

Якщо потрібно орендувати автомобіль у директора і цей автомобіль буде використовуватися ним у вільний від роботи час в особистих цілях, укладіть договір погодинної оренди.