Юрособа зареєстрована у квартирі засновника: чим це чревато?

У чому проблема: сільгосппідприємство зареєстроване за адресою реєстрації одного із засновників (у його квартирі). Але офіс із працівниками розташовується зовсім в іншому районі. Тобто адреса сільгосппідприємства, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР), не збігається з фактичним місцезнаходженням. Чи є якісь ризики для сільгосппідприємства у цьому випадку?

Запитання – відповіді

Що таке місцезнаходження підприємства?

Місцезнаходження підприємства – це фактичне місце провадження діяльності або розміщення офісу, з якого здійснюється щоденне управління діяльністю юрособи (як правило, там знаходиться керівництво), а також де ведеться облік (ст. 93 Цивільного кодексу).

З визначення випливає, що за місцезнаходженням юрособи мають перебувати його керівництво і бухгалтерія. При укладенні господарських договорів ця адреса зазначається в реквізиті «Місцезнаходження сторін».

Інформація про місцезнаходження (так звану юридичну адресу) підприємства міститься в ЄДР (п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону від 15.05.2003 № 755-IV, далі – Закон № 755).

Звичайно ж, підприємство може вести діяльність не тільки за своїм місцезнаходженням, але й за іншими адресами, наприклад, за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів (філій, торговельних точок тощо). Проте головна адреса у нього може бути лише одна.

Ситуація, коли юрособа реєструється за місцем домашньої адреси засновника, – не рідкість, оскільки в Законі № 755 не встановлений обов’язок подавати держреєстратору документ, який підтверджує право власності або користування приміщенням. Тобто держреєстратор не перевірятиме, що за приміщення (офіс, квартира тощо) зазначене як офіційна адреса юрособи.

Розглянемо, які проблеми можуть виникнути в юрособи в разі незбігання офіційної та фактичної адреси.

З якими ризиками може зіткнутися сільгосппідприємство, якщо його адреса не збігається з адресою, зазначеною в ЄДР?

Згідно з п. 42.2 Податкового кодексу (далі – ПК) податкова кореспонденція (податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги тощо) надсилається платникові за його місцезнаходженням, тобто на податкову адресу.

Якщо підприємство фактично розташоване в іншому місці, воно не зможе своєчасно отримати кореспонденцію від податкової. А значить, не зможе в установлені строки сплатити податки і збори, оскаржити рішення податкової тощо.

Наприклад, при несплаті грошових зобов’язань у строки, визначені чинним законодавством, у платника виникає податковий борг. І тоді посадові особи ДПС вживуть заходи з примусового стягнення боргу. Серед таких заходів:

• опис майна в податкову заставу;
• стягнення коштів з банківських рахунків боржника;
• направлення звернень про заборону виїзду за кордон тощо.

Наприклад, якщо органи Держпраці не знайшли підприємство за офіційним місцезнаходженням та із цієї причини перевірка не відбулася, на підприємство можуть накласти штраф (абзаци сьомий, восьмий ст. 265 КЗпП):

• за недопуск до перевірки, створення перешкод при її проведенні – у розмірі 3 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП). На сьогодні це 19 500 грн;
• за вищезгадані дії при перевірці на предмет виявлення порушень, що стосуються фактичного допуску фізособи до роботи без оформлення з нею трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним роботи протягом повного робочого часу, установленого на підприємстві, і виплати зарплати без нарахування та сплати ЄСВ – у розмірі 16 МЗП. На сьогодні це 104 000 грн.

Як підприємству перереєструватися за фактичною адресою?

Для цього треба звернутися до держреєстратора і внести відповідні зміни до ЄДР. Якщо адреса підприємства не зазначена у статуті, то держреєстратору треба подати (ч. 4 ст. 17 Закону № 755):

• заяву за формою 2, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5;
• документ про сплату адмінзбору. Згідно зі ст. 36 Закону № 755 розмір збору становить 0,3 прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня поточного року (далі – ПМ), з округленням до найближчих 10 грн. Станом на 01.01.2022 ПМ дорівнює 2 481 грн. Отже, розмір адмінзбору в 2022 році – 740 грн. А якщо документи подаються в електронному вигляді, тоді сплачується 75 % адмінзбору за держреєстрацію.

Документи, подані для держреєстрації, будуть розглянуті протягом 24 годин після їх надходження держреєстратору (крім вихідних і святкових днів) (ч. 1 ст. 26 Закону № 755).

Якщо ж адреса підприємства зазначена у статуті, то додатково подаються:

• оригінал (нотаріально посвідчена копія) рішення про зміну місцезнаходження юрособи і внесення змін до статуту (прийняття його нової редакції);
• нова редакція статуту.

Наприклад, згідно зі ст. 11 Закону від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» статут ТОВ повинен містити таку інформацію:

• повне і скорочене (за наявності) найменування ТОВ;
• органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень;
• порядок вступу до товариства і виходу з нього.

А якщо йдеться про фермерське господарство (далі – ФГ), то згідно з ч. 4 ст. 1 Закону від 19.06.2003 № 973-IV «Про фермерські господарства» в установчому документі ФГ наводять найменування господарства, його місцезнаходження, адресу, предмет і мету діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства і виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України. Тобто у статуті ФГ потрібно обов’язково зазначати його місцезнаходження.

Кого слід повідомити про зміну адреси?

За загальним правилом окремо інформувати податкову про зміну адреси не потрібно, адже зміни були внесені до ЄДР, доступ до якого є в органів ДПС. Окремо інформують податкову про зміну адреси тільки юрособи – платники єдиного податку.

Обов’язок подати до податкового органу заяву про зміну податкової адреси або місця ведення діяльності передбачений пп. 298.3.1 ПК. У цьому випадку заяву за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 16.07.2019 № 308, з позначкою у графі «Унесення змін» подають:

• єдинники першої та другої груп – не пізніше 20-го числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни (п. 298.5 ПК);
• єдинники третьої групи – не пізніше останнього дня кварталу, у якому відбулися зміни (п. 298.6 ПК).

Якщо у підприємства є ліцензії, воно зобов’язане повідомити орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у разі отримання ліцензії, у тому числі і про зміну місцезнаходження (ч. 2 ст. 15 Закону від 02.03.2015 № 222-VIII). Зробити це треба протягом місяця після виникнення таких змін.

Якщо ліцензіат не повідомить орган ліцензування про зміни в установлений строк, його можуть притягти до адміністративної відповідальності згідно з ч. 6 ст. 164 КУпАП. Штраф за таке порушення становить від 250 до 500 НМДГ (від 4 250 до 8 500 грн).

Також слід повідомити контрагентів та обслуговуючі банки. Переукладати раніше укладені договори не потрібно, а ось письмово проінформувати контрагентів доведеться, щоб уникнути спірних питань і непорозумінь.