Судова практика про перевірки і штрафи держпраці: короткий довідник

№ п/п

Суть судового рішення й обставини справи

Реквізити
судового
рішення

1

2

3

1

Якщо позапланова перевірка Держпраці проведена за підставою, не передбаченою законодавчо, то рішення про накладення штрафу підлягає скасуванню.

Позапланова перевірка суб'єкта господарювання (далі – СГ) була проведена Держпраці на підставі листа СБУ з проханням провести перевірку.

Підстави для проведення позапланових перевірок перераховані в ч. 1 ст. 6 Закону від 05.04.07 р. № 877-V (далі – Закон № 877). Даний перелік є вичерпним, і в ньому немає такої підстави, як звернення держорганів (у т. ч. і СБУ) або юросіб. Оскільки перевірка була проведена незаконно, застосований до СГ штраф був скасований

Постанова
Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.01.18 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 71629892

2

Якщо засновник оформлений на посаду директора, то йому має нараховуватися зарплата, навіть якщо діяльність на підприємстві не ведеться.

Підприємство було оштрафоване органом Держпраці за те, що директорові підприємства не нараховувалася і не виплачувалася зарплата. Підприємство оспорило цей штраф у суді, але суд відмовив у задоволенні позову.

У цьому випадку підприємством були оформлені всі необхідні документи про призначення засновника на посаду директора, тому в такій ситуації зарплата мала нараховуватися і виплачуватися.

Засновник може виконувати функції з керівництва підприємством без укладення трудового договору, але для цього слід правильно оформити документи і не призначати засновника на посаду директора

Постанова
Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.06.17 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 67345873

3

За період затримки виплати вихідної допомоги роботодавець повинен виплатити звільненому працівникові середній заробіток.

Працівникові не виплатили вихідну допомогу в день звільнення, як це передбачено трудовим законодавством. Працівник звернувся до суду за стягненням суми вихідної допомоги, а також зажадав виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги. Суд задовольнив цей позов: стягнув з підприємства суму вихідної допомоги і середній заробіток

Постанова ВСУ
від 23.01.18 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 71952639

4

Якщо підприємство допустило декілька порушень, що підпадають під категорію «інші», то застосовується один штраф за всі порушення.

Розглянуте судове рішення цікаве з погляду методології застосування штрафу на підставі абзацу восьмого ч. 2 ст. 265 КЗпП. За такі порушення належить штраф у розмірі 1 МЗП. Із судового рішення видно, що в разі коли підприємством порушено відразу декілька вимог трудового законодавства і такі порушення, згідно з критеріями ст. 265 КЗпП, потрапляють до категорії «порушення інших вимог трудового законодавства», штраф застосовується один за всі виявлені порушення – у розмірі 1 МЗП

Ухвала ВАСУ
від 31.10.17 р., ЄДРСР, реєстр. № 70060382

5

За порушення трудового законодавства, допущені до 01.01.15 р., штраф на підставі ч. 2 ст. 265 КЗпП не застосовується.

У ході перевірки Держпраці виявило у підприємства факт неукладення із працівником трудового договору за період з 01.09.14 р. до 31.12.14 р. За допущене порушення на підприємство був накладений штраф на підставі ст. 265 КЗпП. Підприємство оспорило це рішення в судовому порядку – і штраф був скасований.

Важливий момент, зазначений судом: у момент виникнення правовідносин між роботодавцем і працівником ст. 265 КЗпП не передбачала відповідальності за таке порушення (штрафи, запроваджені цією нормою, діють з 01.01.15 р.). Крім того, суд звернув увагу на те, що закон зворотної сили не має, підкріпивши це позицією Конституційного суду України, висловленою в рішенні від 09.02.99 р. № 1-рп/99. А значить, штраф був застосований органом Держпраці неправомірно

Постанова
Львівського апеляційного адміністративного суду від
08.02.18 р., ЄДРСР, реєстр.

№ 72285294

6

Законом не передбачено стажування потенційного співробітника перед прийняттям його на роботу.

Підприємець був оштрафований органом Держпраці за те, що не оформив із працівником трудові відносини належним чином. Підприємець оспорив у суді постанову про накладення штрафу, мотивуючи свою позицію тим, що працівник проходив стажування перед прийняттям на роботу.

Проте суд був на боці органу Держпраці і в задоволенні позову підприємцеві відмовив. Суд завважив, що законодавством не передбачено стажування працівника перед його працевлаштуванням

Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від
08.06.18 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 74006587

7

Цивільно-правовий договір може бути визнаний трудовим, якщо оформлений неправильно.

При перевірці підприємства декілька цивільно-правових договорів (далі – ЦПД) із фізособами інспектори Держпраці розцінили як трудові. Відповідно, за результатами перевірки до підприємства був застосований штраф на підставі ст. 265 КЗпП за фактичний допуск фізосіб до роботи без укладення трудового договору.

Підприємство оспорило цей штраф у суді, але результати цього оскарження були невтішними для роботодавця: суд відмовив у задоволенні позову. А все тому, що відносини із фізособами, які працюють за ЦПД, були оформлені неправильно.

Ось що завважив суд:

– предметом укладених договорів є процес праці, а не кінцевий результат;

– фізособи мали виконувати конкретні трудові функції систематично;

– в укладених договорах не був визначений обсяг виконуваної роботи, а зафіксований тільки обов’язок виконувати роботи (надавати послуги), а також не було зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не наведено перелік завдань тощо;

– у ході надання послуг виконавці зобов'язані були підкорятися правилам внутрішнього трудового розпорядку і наказам ТОВ;

– фізособи самостійно не організовували свою роботу, не виконували її на власний ризик і розсуд, а підкорялися посадовим особам підприємства

Постанова ВСУ
від 04.07.18 р.,
ЄДРСР, реєстр.
№ 75148848

8

Штраф за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці застосовується незалежно від виконання розпорядження.

За результатами перевірки підприємства органом Держпраці було видано розпорядження про усунення виявлених порушень, а також накладено штраф за невиконання мінімальних гарантій в оплаті праці, передбачений абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП. Підприємство подало позов до суду для оскарження цього штрафу, мотивуючи свою позицію тим, що всі порушення були усунені ним самостійно на підставі виданого розпорядження, а значить, штраф уже не мав застосовуватися.

Проте суд став на бік органу Держпраці – у задоволенні позовних вимог було відмовлено. А в рішенні суд завважив, що виконання розпорядження у встановлений строк не звільняє від відповідальності за порушення вимог ст. 265 КЗпП

Постанова ВСУ
від 25.04.18 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 73700405

9

Описка в табелі обліку робочого часу не є підставою для накладення штрафу.

На підприємство був накладений штраф за описки, допущені в табелі обліку робочого часу. Штраф становить 1 МЗП – за незабезпечення достовірного обліку роботи, що виконується працівниками. Допущену описку в табелі (підсумкова кількість відпрацьованих працівником годин) роботодавець усунув, зробивши виправлення в табелі.

Розглянувши позов підприємства, суд скасував постанову про накладення штрафу, завваживши, що описка в табелі не може свідчити про незабезпечення достовірного обліку робочого часу

Постанова ВСУ
від 11.07.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 75254055

10

Якщо для перевірки немає законних підстав, то штраф за недопуск до перевірки не застосовується.

Підприємця оштрафували за недопуск інспекторів Держпраці до проведення позапланової перевірки. Штраф становить 100 МЗП. Проте підприємець оспорив цей штраф, мотивуючи свою позицію тим, що вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок наведено у ст. 6 Закону № 877. Перевірка проводилася органом Держпраці на підставі отриманого від райдержадміністрації листа, у якому повідомлялося про допущені підприємцем порушення трудового законодавства. Проте Закон № 877 не передбачає такої підстави для проведення позапланової перевірки. Тому інспектори і не були допущені до проведення перевірки.

Суд погодився з такою позицією позивача і скасував штраф, накладений органом Держпраці

Постанова
Одеського апеляційного адміністративного суду від
12.07.18 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 75368105

11

Суму збитку, завданого працівником підприємству, не можна утримувати із суми компенсації за невикористану відпустку, яка виплачується при звільненні.

Орган Держпраці оштрафував підприємство на підставі ст. 265 КЗпП за порушення трудового законодавства. А саме за те, що при звільненні працівника суму завданого підприємству збитку утримали із суми компенсації за невикористану відпустку. Підприємство оспорило цей штраф у судовому порядку, але суди були на боці органу Держпраці, завваживши, що підприємством порушено порядок утримань із виплат, що належать працівникові при звільненні.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 127 КЗпП відрахування із зарплати для погашення заборгованості працівників перед підприємством можуть проводитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Стягнути суму збитку в межах середньомісячного заробітку можна на підставі наказу про відшкодування матеріального збитку. Такий наказ має бути виданий у строк не пізніше 2 тижнів із дня виявлення збитку. А утримання можна проводити після закінчення 7 днів з моменту ознайомлення працівника із цим наказом (ст. 136 КЗпП). Проте ст. 129 КЗпП не допускає утримань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно із законодавством не звертається стягнення

Постанова ВСУ
від 25.07.18 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 75510956

12

Якщо гарантії в оплаті праці передбачені галузевою угодою, а не законом, то штраф за порушення цих гарантій не застосовується.

Орган Держпраці наклав на підприємство штраф у розмірі 10 МЗП на підставі ст. 265 КЗпП – за невиконання підприємством мінімальних державних гарантій в оплаті праці. А саме за невиплату доплати за роботу у вечірній час і виплату доплати за роботу в нічний час у розмірі меншому, ніж це передбачено Територіальною галузевою угодою. Підприємство оскаржило винесене рішення в суді.

Постанова про застосування цього штрафу була скасована судом. Позиція суду базується на таких аргументах:

– згідно з ч. 2 ст. 12 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР норми і гарантії в оплаті праці, передбачені ч. 1 цієї статті, є мінімальними держгарантіями. Згідно зі ст. 17 Закону від 05.10.2000 р. № 2017-III основні соцгарантії встановлюються законами;

– Територіальною галузевою угодою встановлено доплату за роботу у вечірній час (з 18.00 до 22.00) у розмірі 20 % годинної тарифної ставки за кожну годину роботи. Проте колективним договором підприємства зазначена гарантія не передбачена і зазначені виплати не проводяться;

– штраф на підставі ст. 265 КЗпП застосовується за порушення мінімальних державних гарантій, а їх не можна ототожнювати з гарантіями, установленими галузевою угодою

Постанова ВСУ
від 19.09.18 р., ЄДРСР, реєстр.

№ 76580089

13

Якщо цивільно-правовий договір із фізособою оформлений правильно, він не може бути визнаний трудовим договором.

У ході інспекційних відвідин підприємства декілька укладених із фізособами ЦПД були розцінені як трудові договори. На підприємство був накладений штраф на підставі ст. 265 КЗпП за фактичний допуск фізосіб до роботи без укладення з ними трудового договору. Підприємство оскаржило це рішення в судовому порядку. Суд став на бік підприємства і скасував штраф.

У судовому рішенні було зазначено таке:

– укладені ЦПД містять умови щодо оплати виконаних робіт залежно від даних акта виконаних робіт, який, у свою чергу, складається на підставі наряду із зазначенням обсягу виконаних робіт, строків їх виконання і вартості кожної одиниці виготовлених деталей;

– умови ЦПД, що передбачають обов'язок ТОВ забезпечити виконавця всім необхідним для виконання роботи, не можуть свідчити про трудовий характер таких договорів;

– укладені ТОВ договори містять умови щодо результату робіт, а не процесу їх виконання

Постанова
Шостого
апеляційного адміністративного суду
від 16.01.19 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 79230439

14

Оформити на стажування можна тільки студентів вишів та учнів ПТНЗ.

Під час інспекційних відвідин органом Держпраці були виявлені неоформлені співробітники, які працюють у підприємця. Підприємець пояснив, що укладати трудові договори з ними поки що не має наміру, оскільки вони не пройшли стажування. Застосований органом Держпраці штраф підприємець оскаржив у суді. Але суд у задоволенні позовних вимог відмовив, завваживши, що в цьому випадку мали місце трудові відносини, не оформлені належним чином.

Що стосується стажування, то в рішенні суду зазначено, що:

– підприємець не пред'явив договір про проходження стажування;

– відсутні докази того, що фізособи, про яких ідеться, є студентами вишу чи учнями професійно-технічного навчального закладу або зареєстровані як безробітні;

– відсутня індивідуальна програма стажування, робочі навчальні плани і програми;

– не поданий наказ про стажування із зазначенням місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста, режиму стажування, а також керівника стажування

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.18 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 78761053

15

Під час позапланової перевірки органи Держпраці не можуть розглядати питання, що не є підставою для її призначення.

Орган Держпраці провів на підприємстві позапланову перевірку на підставі звернення органу ДФС – для виявлення неоформлених працівників. У ході перевірки такі працівники виявлені не були, проте були знайдені інші порушення трудового законодавства. За ці порушення на підприємство наклали штраф.

Підприємство оспорило цей штраф у суді, і суд виніс рішення на користь підприємства. У судовому рішенні було зазначено, що як підставу для призначення позапланової перевірки позивача відповідач використав листи органу ДФС і згоду центрального органу Держпраці, які за своїм змістом, цілями і завданнями не відповідали предмету проведеної відповідачем позапланової перевірки позивача. Фактично перевірка законодавства про працю проводилася суцільним порядком, тобто перевірялися всі питання, які зазвичай є предметом планової перевірки

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.18 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 78229267

16

Виплата винагороди за договором підряду в один день із виплатою зарплати не є доказом наявності трудових відносин із підрядником.

У ході інспекційних відвідувань підприємця органом Держпраці було встановлено, що між підприємцем і фізособою були укладені ЦПД. Ці договори, на думку Держпраці, мають ознаки трудових, оскільки, зокрема, виплати за ЦПД здійснювалися разом із виплатою зарплати штатним працівникам.

Застосований органом Держпраці штраф підприємець оскаржив у судовому порядку. Судом було скасовано постанову про накладення штрафу. А в рішенні суд зазначив, що:

– виконавець за ЦПД не підкорявся правилам внутрішнього трудового розпорядку, організовував свою роботу самостійно і виконував її на власний ризик у слушний для нього час, оскільки саме результат виконаних робіт, їх повнота і якість були предметом зазначених цивільно-правових правочинів;

– оплата за договором підряду здійснювалася на підставі актів виконаних робіт;

– той факт, що виплати за договором підряду проводилися разом із виплатою зарплати штатним працівникам, не може свідчити про наявність трудових відносин із фізособою, оскільки договори підряду укладалися строком на один місяць, а винагорода за виконані роботи виплачувалася після закінчення строку договору

Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.19 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 79640725

17

Власник може керувати підприємством без укладення трудового договору.

Орган Держпраці провів планову документальну перевірку ТОВ. За її результатами був складений акт, у якому відображено, що засновник (власник) підприємства поклав на себе виконання функцій директора без укладення трудового договору. При цьому зарплата йому не нараховувалася і не виплачувалася. На підставі акта було винесено постанову про накладення на ТОВ штрафу згідно з абзацом четвертим ч. 2 ст. 265 КЗпП – за невиконання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Підприємство оскаржило постанову органу Держпраці в суді. Суд скасував постанову про накладення штрафу. У судовому рішенні було зазначено, що коли власник управляє підприємством без укладення трудового договору, такі відносини слід розцінювати не як трудові, а як корпоративні. Відповідно, нараховувати зарплату власникові у цьому випадку немає підстав

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.18 р., ЄДРСР, реєстр.
№ 74638759