Як оскаржити штраф за порушення митних правил: поради юриста

Суть проблеми. Нерідко підприємства – імпортери товарів порушують митні правила, через що керівників таких підприємств штрафують на підставі норм Митного кодексу (далі – МК). Проте варто знати, що не завжди цей штраф застосовується митницею правомірно.

Про що стаття? Ми розглянемо типові випадки, коли штраф від митниці можна оскаржити, і підкажемо імпортерам, як їм можна захистити себе з урахуванням існуючої судової практики.

Якщо митний орган вважає, що ви зазначили некоректний код УКТЗЕД

Ситуація

Товари ввезено в Україну, на митниці підприємство-імпортер подає вантажну митну декларацію (далі – ВМД), у який зазначено певний код товару згідно з УКТЗЕД.

Митний орган – як правило, з огляду на те що ввезена продукція може бути багатокомпонентною – самостійно визначає код УКТЗЕД (не той, що зазначений у ВМД заявником) та застосовує для розмитнення цих товарів іншу ставку мита (не ту, що визначена заявником). Після цього посадові особи митного органу складають протокол, на підставі якого приймається постанова про притягнення директора підприємства-імпортера до адміністративної відповідальності за умисні дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру (ч. 1 ст. 485 МК).

Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил (ч. 1 ст. 488 МК). Справи про порушення митних правил розглядаються митним органом або судом залежно від категорії справи (ст. 522 МК).

Яку стратегію захисту обрати?

Найчастіше імпортер у такій ситуації не має умислу і діє відкрито, тобто декларує товар, що ввозиться, під тим кодом УКТЗЕД, який вважає найбільш відповідним товару. Імпортер не повинен мати на думці, що митниця підкоригує код УКТЗЕД.

Тому радимо імпортеру захищати свої права, наполягаючи на відсутності у його діях умислу, а отже, відсутності складу адміністративного правопорушення.

Приклад 1 із судової практики

Прикладом вдалого захисту своїх прав у суді є справа № А/857/1535/22, за якою прийнято постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2022 (ЄДРСР, реєстр. № 104043672).

Для розмитнення товарів підприємством була подана ВМД та самостійно обраний код УКТЗЕД. Але митні органи дійшли висновку про невідповідність коду УКТЗЕД фактичному та здійснили його перекваліфікацію на інший. У результаті митний орган прийняв постанову про притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності на підставі ст. 485 МК.

Керівник підприємства звернувся до суду з позовом, щоб оскаржити цю постанову.

Розглядаючи цей позов, суд розділив ситуації з визначенням кодів УКТЗЕД на звичайні та складні. Суд пояснив, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають спірності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Суд зазначив, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, можуть застосовуватися митними органами виключно в тому разі, коли рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийняте Держмитслужбою на підставі:

• поданих заявником недостовірних документів (підроблених документів);
• поданої імпортером недостовірної інформації (коли у ВМД зазначено некоректну інформацію про товар, його складові компоненти);
• неповної інформації (якщо заявник не надав усю інформацію, яка є у нього, необхідну митному органу для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення).

При винесенні рішення у справі суд узяв до уваги, що коректний код УКТЗЕД товару митному органу вдалося визначити лише після проведення експертизи (тобто умисного приховування декларантом правдивої інформації не було).

Суд також підкреслив, що виходячи з норми ч. 1 ст. 485 МК порушення митних правил має місце в разі зазначення декларантом неправдивих відомостей:

• щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту);
• ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або отримувача товару;
• даних, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

А сам по собі факт зазначення неправильного коду товару згідно з УКТЗЕД не має складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК.

Аналогічну правову позицію закріплено у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 640/5320/17 (ЄДРСР, реєстр. № 103027321).

Переглядаючи рішення суду першої та апеляційної інстанції в аналогічному спорі, Верховний Суд зазначив, що зовнішній прояв протиправного діяння, передбаченого ст. 485 МК, повинен поєднуватися з умислом суб`єкта посягнути на установлений законом порядок сплати податків і зборів.

Суд зауважив, що для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК необхідно довести факт зазначення в митній декларації неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, а також наявність прямого умислу.

В аналогічному спорі Ірпінський міжрайонний суд Київської області у рішенні від 04.03.2021 у справі № 640/12803/20 (ЄДРСР, реєстр. № 101499794) зазначив, що сам по собі факт помилки при визначенні коду за УКТЗЕД товару без подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення цього коду, не може бути безумовним доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК.

Поради позивачу

У подібних ситуаціях ви маєте обґрунтовувати свою позицію, звертаючи увагу суду на такі ключові моменти (їх слід викласти у позовній заяві):

1. У ВМД позивачем достовірно і повно зазначена інформація про товар, його виробника, обсяг, кількість, упаковку.
2. Випадок із визначенням коду УКТЗЕД є складним (наприклад, поставка товару з багатокомпонентним вмістом дозволяє віднести товар до декількох кодів УКТЗЕД).
3. Для визначення коду УКТЗЕД необхідні спеціальні знання фахівців або експертів, оскільки ані позивач, ані митний орган самостійно не може визначити достовірно код УКТЗЕД цього товару.
4. Позивач коректно зазначив істотні умови поставки, викладені у ЗЕД-контракті, країну походження товару та вагу продукції з урахуванням можливих допустимих втрат за належних умов зберігання та транспортування.
5. У діях позивача відсутній умисел, мала місце помилка щодо зазначення коду УКТЗЕД товару у ВМД.

Якщо протокол складений митним органом без вашої присутності

Іноді митний орган не сповіщає платника податків про те, що має намір скласти щодо нього протокол про порушення митних правил. У такому разі зрозуміло, що платник не мав можливості довести відсутність умислу у свої діях до прийняття постанови про накладення штрафу на підставі ст. 485 МК.

Для скасування постанови, прийнятої на підставі протоколу про порушення митних правил, треба звертатися до районного суду за місцем розташування органу Держмитслужби, який прийняв таку постанову.

У позові слід звернути увагу суду на те, що митним органом не були дотримані всі необхідні формальності, зокрема визначені ч. 2 ст. 494 МК.

Приклад 2 із судової практики

Постанову Держмитслужби про притягнення директора підприємства-імпортера до відповідальності за порушення митних правил скасовано рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28.04.2021 у справі № 521/5177/21 (ЄДРСР, реєстр. № 96670175).

Директора підприємства було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 485 МК у зв’язку із некоректним зазначенням кодів УКТЗЕД. При розгляді справи судом було наголошено, що відповідно до ч. 1 ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Суд також зазначив, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, може бути присутньою під час складання протоколу, підписувати його, отримувати його примірник, а також має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу. Якщо така особа не була присутньою при складанні протоколу, до протоколу вноситься відповідний запис.

Проте суд установив, що матеріали справи не містять доказів того, що:

• з боку митного органу на адресу підприємства-імпортера надходила інформація про намір скласти щодо цього підприємства протокол про порушення митних правил, а також запрошення бути присутнім під час складання протоколу;
• підприємство-імпортер повідомило митний орган про можливість складання такого протоколу за відсутності цього підприємства.

Відсутність таких доказів призвела до задоволення позову та скасування постанови про накладення штрафу на підприємство.

Поради позивачу

В аналогічній ситуації директору підприємства-імпортера необхідно довести відсутність у його діях складу адміністративного порушення, зазначивши у позовній заяві таке:

1. У платника податків не було умислу на вчинення адміністративного правопорушення.
2. Платником податків вчинено всі дії, спрямовані на сплату всіх митних платежів у повному обсязі.
3. У матеріалах справи немає доказів того, що митним органом був запрошений директор підприємства для складання адміністративного протоколу або повідомлений директор про дату та місце розгляду питання про його притягнення до адміністративної відповідальності (наприклад, відсутня квитанція про відправлення підприємству-імпортеру рекомендованого листа з описом вкладення). Отже, директор підприємства не мав можливості дати пояснення та висловити свої зауваження щодо змісту протоколу.

Якщо вам інкримінують подвійне правопорушення

Іноді одна дія може призвести до порушення не одного, а двох митних правил. Тоді керівник платника податків притягається до адміністративної відповідальності двічі.

Прикладом може бути випадок притягнення до відповідальності на підставі ч. 1 ст. 481 МК – за перевищення встановленого МК строку тимчасового ввезення товарів, а отже, і на підставі ч. 1 ст. 485 МК – за вчинення інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.

Таке трапляється, коли товари або транспортні засоби, тимчасово ввезені в Україну, не «залишили» митну територію нашої країни у назначений строк.

У такій ситуації митний орган зазначає у протоколі: «Вчинено несплату митних платежів у строк, установлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів».

Чітке формулювання «несплата митних платежів у строк, визначений законом» означає, що в діях керівника підприємства є склад адміністративного правопорушення.

Водночас формулювання «інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів» не містить конкретики.

Яку стратегію захисту обрати?

У такій ситуації радимо будувати стратегію захисту з огляду на судову практику.

Приклад 3 із судової практики

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23.09.2023 у справі № 461/4607/21 (ЄДРСР, реєстр. № 99870740) було скасовано постанову митного органу про притягнення директора підприємства-імпортера до адміністративної відповідальності.

У постанові митниці було зазначено: вчинено несплату митних платежів у строк, установлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що є правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 485 МК.

При цьому в мотивувальній частині постанови не було окремо сказано, які саме дії директора підприємства є несплатою митних платежів у строк, установлений законом, а які дії – іншими протиправними діями, спрямованими на ухилення від сплати митних платежів. Протокол про притягнення керівника підприємства до адміністративної відповідальності також не містив такого розмежування.

Суд наголосив, що обвинувачення (тобто суть інкримінованого директору підприємства адміністративного правопорушення) має містити посилання на обставини, які входять до предмету доказування (зокрема, це правильна кваліфікація дій особи).

До спірних правовідносин судом було застосоване положення пп. «А» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Було вказано на необхідність надання суду повної та детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та його правової кваліфікації, що є важливою передумовою справедливого судового розгляду.

Також суд зазначив, що право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп. «В» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Адже некоректно зазначена суть правопорушення, у якому звинувачується особа, є некоректним обвинуваченням, що призводить до порушення права на захист і позбавляє особу можливості розуміти суть обвинувачення та залежно від цього обрати певну лінії захисту.

Суд визнав, що такі обставини є недотриманням зазначених вимог закону, порушенням принципу верховенства права та законності. Це стало підставою для скасування постанови про притягнення директора підприємства-імпортера до адміністративної відповідальності.

Поради позивачу

В аналогічній ситуації вам необхідно:

1. Довести, що обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення є незрозумілим для особи, якій воно пред’явлене, оскільки формулювання в адміністративному протоколі «вчинення інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів» не передає суті обвинувачення.
2. Зазначити, що таке формулювання в протоколі порушує пп. «В» п. 3 ст. 6 Конвенції, оскільки не дозволяє вам підготуватися до захисту.

Оскарження штрафу за порушення митних правил: процедурні нюанси

Отже, керівник підприємства має намір оскаржити застосування штрафу за порушення митних правил. Розглянемо, про які процедурні нюанси йому треба знати, щоб виграти справу в суді.

Ситуація

Підприємство займається імпортом товарів. На митниці складено протокол, на підставі якого прийнято постанову про притягнення директора підприємства до адміністративної відповідальності за порушення митних правил на підставі ч. 1 ст. 481, а також ч. 1 ст. 485 МК. Директор має намір оскаржити цю постанову в суді. У зв’язку із цим виникли запитання.

1. До якого суду слід подавати позовну заяву?

Директор має право оскаржити таку постанову, подавши позов до районного суду за місцем розташування митного органу або платника податків (ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС).

2. Куди подавати апеляційну скаргу, якщо суд першої інстанції не задовольнить позов директора?

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції необхідно подавати не до апеляційного суду загальної юрисдикції, а до апеляційного адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на адміністративну область, у якій розташований районний суд, що розглядав справу як перша інстанція на підставі ч. 1 ст. 286 та ч. 1 ст. 292 КАС.

3. Яке процесуальне законодавство слід застосовувати при оскарженні постанови про притягнення директора підприємства до адміністративної відповідальності за порушення митних правил: КАС чи Цивільний процесуальний кодекс (далі – ЦПК)?

Незважаючи на той факт, що суд першої інстанції є районним судом, позовні вимоги необхідно ґрунтувати на положеннях КАС, а не ЦПК.

Це обумовлено тим, що підрозділ Держмитслужби, який виносить зазначену постанову, є органом владних повноважень, а тому на підставі ч. 1 ст. 5 КАС на такі правовідносини поширюється юрисдикція КАС.

4. Про які нюанси варто знати позивачу в таких справах?

Розгляд такої категорії справ будується переважно на письмових доказах (наприклад, доказом є квитанція про відправлення рекомендованого або цінного листа з описом вкладення, повідомлення платника податків про розгляд адміністративного протоколу митним органом тощо). Їх наявність або відсутність визначить, яке саме рішення винесе суд.

За наявності письмової доказової бази явка сторін до суду не є обов’язковою. Тому директор має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні. Такий варіант є зручним (особливо якщо суд, де буде розглядатися справа, розташований не поруч).

5. Як сформулювати позовні вимоги?

Прохальну частину позовних вимог по таких справах радимо формулювати таким чином:

Зразок

Висновки

Для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил директору підприємства-імпортера необхідно:

• оскаржити постанову в суді на підставі норм КАС, а не ЦПК;
• довести факт помилки при зазначенні коду УКТЗЕД товару за відсутності умислу занизити суму митних платежів;
• сформулювати позовні вимоги з огляду на вищенаведені рекомендації.