Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Заарештовано банківський рахунок підприємства: що робити?

20.01.2023 150 0 2

Ми дізналися, що банківські рахунки нашого підприємства заарештовані обслуговуючим банком. Виникла низка запитань.


Запитання – відповіді

1. Як з’ясувати причину арешту рахунків підприємства?

Банк здійснює арешт банківських рахунків за правилами, установленими розд. V Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 (далі – Інструкція № 163).

Так, згідно з п. 73 Інструкції № 163, надавач платіжних послуг (тобто банк) виконує арешт коштів, що знаходяться на рахунку платника, на підставі відповідного документа, а саме:

  • постанови про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі – виконавці);
  • судового рішення (це може бути рішення, ухвала, постанова суду);
  • ухвали слідчого судді, суду, винесеної під час кримінального провадження.

Як бачите, банк не самостійно приймає рішення про арешт рахунка, а на підставі документа, що надійшов від виконавців або суду. Який саме документ надійшов у вашому випадку, ви можете дізнатися в обслуговуючому банку.

2. Чи можна з’ясувати причину арешту рахунка самостійно, не звертаючись до обслуговуючого банку?

Так, ви можете це зробити за допомогою Єдиного реєстру боржників на сайті Мін’юсту. Для цього треба ввести в пошукові вікна найменування вашого підприємства та його ідентифікаційний код. У результаті пошуку ви отримаєте інформацію про документ, на підставі якого були заарештовані кошти на рахунку підприємства, контактні дані виконавця, номер виконавчого провадження і категорію стягнення.

Крім того, інформацію про відкриті стосовно вашого підприємства виконавчі провадження ви можете знайти, використовуючи автоматизовану систему виконавчого провадження. Тут теж для здійснення пошуку треба ввести дані вашого підприємства (найменування та ідентифікаційний код).

Якщо рахунок заарештовано на підставі судового рішення, то, знаючи реквізити цього рішення, ви зможете ознайомитися з його текстом на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.

3. Чи може підприємство виплатити зарплату і сплатити податки з рахунків, на яких заарештовано кошти?

Так, може.

Під час воєнного стану діють особливі правила розпорядження коштами на рахунках, на які накладений арешт органами державної виконавчої служби і приватними нотаріусами.

Ці правила встановлені п. 102 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404). Відповідні зміни було внесено до Закону № 1404 Законами від 15.03.2022 № 2129-IX, від 27.07.2022 № 2455-IX і від 27.07.2022 № 2456-X.

Так, згідно з вищезгаданою нормою Закону № 1404, юрособи-боржники мають право використати гроші з рахунків, заарештованих органами ДВС або приватними виконавцями, виключно:

  • для виплати зарплати в розмірі не більше 5 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП) на місяць на одного працівника такої юрособи. Зараз це 33 500 грн (6 700 грн х 5);
  • сплати податків, зборів та ЄСВ.

Зверніть увагу! Із заарештованого рахунка підприємство має право виплатити своїм працівником зарплату (не більше 5 МЗП на місяць кожному працівникові), а також сплатити податки, збори та ЄСВ.

4. А банк погодиться на такі виплати?

На практиці банки знають про вищезгадану норму Закону № 1404, тому такі платежі, як правило, проходять безперешкодно.

Але якщо у вас виникнуть проблеми, рекомендуємо звернутися до банку з листом у довільній формі. У листі зазначте, що вашому підприємству необхідно здійснити видаткові операції із заарештованого рахунка, дозволені законодавчо (дайте посилання на п. 102 розд. XIII Закону № 1404).

А якщо банк вам відмовить, можете звернутися з письмовим запитом до виконавця, який наклав арешт на банківський рахунок. У запиті попросіть його розблоковувати рахунок для здійснення цих операцій (з посиланням на вищезгадану норму Закону № 1404).

Якщо ж виконавець відмовить вам, тоді ви маєте право письмово звернутися за захистом своїх інтересів до керівника відповідного підрозділу Мін’юсту. Така можливість передбачена тим самим п. 102 розд. XIII Закону № 1404.

На замітку! Згідно з п. 102 розд. XIII Закону № 1404, у період воєнного стану постанова або інший процесуальний документ (чи їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, чиї права порушено, постановою керівника структурного підрозділу Мін’юсту, що забезпечує реалізацію держполітики у сфері примусового виконання рішень (чи особи, яка виконує його обов’язки).

5. Чи всі банківські рахунки підприємства можуть бути заарештовані виконавцем?

Ні, не всі. Правила арешту рахунків, якими керуються виконавці, визначено ст. 48 Закону № 1404. Згідно із цією нормою, стягнення за виконавчими документами обертається в першу чергу на кошти боржника, у тому числі на його рахунках у банках та інших фінансових установах. Проте заборонено обертати стягнення і накладати арешт на кошти, що знаходяться:

  • на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному ст. 351 Податкового кодексу;
  • на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування ПДВ;
  • на електронних рахунках платників акцизного податку;
  • на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до Закону від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії»;
  • на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 191 Закону від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі – Закон № 2633);
  • на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами;
  • на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 261 Закону № 2633, ст. 181 Закону від 10.01.2002 № 2918-III «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»;
  • на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону від 24.06.2004 № 1868-IV «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки»;
  • на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або обернення стягнення на які заборонено законом.

6. А як бути з необхідністю погашення поточних договірних зобов’язань, якщо рахунки підприємства заарештовано? Чи зможемо ми оплатити вже отримані від контрагентів товари, роботи, послуги?

На жаль, ні. Адже таких операцій немає серед платежів, дозволених при арешті рахунка (див. вище відповідь на запитання 3). Тому вам треба активно діяти, щоб скоріше отримати доступ до своїх грошей.

7. Що можна зробити в ситуації, що склалася?

Фактично у вас є тільки два варіанти:

Варіант 1. Вжити заходи для зняття арешту з рахунків підприємства.

Тут усе залежатиме від конкретних обставин:

  • якщо арешт накладено правомірно (у підприємства борги і відкрито відповідне виконавче провадження), то найвірніший шлях – погасити борги. І тоді арешт буде знятий виконавцем;
  • якщо арешт накладено неправомірно – тоді вам слід оскаржити винесене виконавцем рішення про накладення арешту (у т. ч. це можна зробити в судовому порядку).

Варіант 2. Знайти альтернативні шляхи для розрахунків з контрагентами.

Наприклад, можна оформити переведення боргу на третю особу. Або ж розрахуватися з контрагентом готівковими коштами (якщо, звичайно, у підприємства є готівкова виручка).

Зробіть усе правильно! Якщо вам підходить другий варіант, то пам’ятайте, що у будь-якому випадку треба буде вести переговори з контрагентом-кредитором і вносити зміни до умов договору шляхом підписання додаткової угоди.

8. Чи не можна вважати арешт рахунка форс-мажорною обставиною, що звільняє підприємство від відповідальності за несвоєчасну оплату за договором?

Уважаємо, що ні. Адже форс-мажором (тобто обставинами непереборної сили) уважаються надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (див. визначення, наведене у ст. 141 Закону від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», далі – Закон № 671).

Іншими словами, форс-мажор – це обставини, на які ви не можете вплинути.

Погодьтеся, арешт рахунка боржника навряд чи можна віднести до таких обставин. Адже наявність боргу – це результат діяльності підприємства, а не дії обставин непереборної сили.

Утім, ситуації бувають різні: наприклад, не виключено, що борг виник через війну, яка зараз триває на території України, а військові дії – це форс-мажор.

Майте на увазі! У будь-якому випадку щоб підтвердити наявність форс-мажору До відома! У питанні звільнення від відповідальності перед контрагентом принципове значення має вид договору.для звільнення від відповідальності перед контрагентами, боржникові необхідно отримати сертифікат Торгово-промислової палати (далі – ТПП) (ст. 141 Закону № 671).

9. Як краще діяти підприємству, щоб уникнути додаткових збитків у вигляді штрафних санкцій за несвоєчасно виконані договірні зобов’язання?

Варто обговорити питання звільнення від відповідальності зі своїм кредитором: можливо, він надасть вам відстрочення в оплаті боргу (не забудьте зафіксувати цю домовленість письмово!).

Крім того, ви можете скористатися законодавчою пільгою, якщо ваш договір підпадає під її дію.

До відома! У питанні звільнення від відповідальності перед контрагентом принципове значення має вид договору.

Так, для договорів позики і кредитних договорів у Цивільному кодексі (далі – ЦК) є спеціальна норма, що звільняє позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов’язань на період воєнного стану, а також протягом 30 днів після його припинення або скасування (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК). Згідно із цією нормою, до боржників протягом зазначеного періоду не застосовуються:

  • штраф, пеня та інші платежі, передбачені умовами договорів;
  • вимога, установлена ст. 625 ЦК, про сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Але для інших видів договорів звільнення від відповідальності на період воєнного стану нормами ЦК не передбачено. Тут вам допоможе або домовленість з контрагентом (відстрочення у сплаті або навіть прощення боргу), або звільнення від відповідальності на підставі сертифіката ТПП про форс-мажорні обставини.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Надійні рішення з бухобліку, податках і праву

2936 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали