Товар – один, а найменування – різні: чи можлива уніфікована назва в податкових накладних

У суб’єкта господарювання багато постачальників, і всі по-різному називають один і той самий товар. Чи може назва товару на «вході» не відповідати його назві на «виході»? Що стосовно цього думають податківці? Чи не буде в них претензій до заповнення податкових накладних, в яких фігурує товар з уніфікованою назвою?

Найменування товару, крім назви предмета, може містити його якісні та/або кількісні характеристики та інші дані, які допомагають ідентифікувати товар. Уніфікованих найменувань товарів, якими б користувалися всі суб’єкти господарювання, не існує. Тому цілком природно, що різні постачальники один і той самий товар називають по-різному. Наприклад: «Конструктор LEGO City 60139», «Ігровий набір LEGO City «Мобільний командний центр», «Набір LEGO City 374 деталей (60139)» тощо.

Чи може підприємство, купуючи ідентичні (подібні) товари з різними назвами, обліковувати їх як одну номенклатурну позицію під одним уніфікованим найменуванням або об’єднувати їх в однорідну групу? Це питання з бухоблікової площини. Та, як відомо, дані податкового обліку формуються на підставі бухгалтерських первинних документів. Тож розглянемо це питання із двох ракурсів: облікового та податкового.

Найменування товарів в бухобліку

Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», далі – Закон № 996). У ньому має бути, зокрема, такий обов'язковий реквізит, як зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції (ст. 9 Закону № 996). Для таких господарських операцій, як придбання та продаж товарів, зміст включає їх найменування, кількість та одиницю вимірювання.

Закон № 996 надає підприємствам значну свободу в питаннях організації їхнього бухгалтерського обліку. Зокрема, в абзаці третьому ч. 5 ст. 8 цього Закону зазначено, що підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад, установлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних.

Про те, що підприємство має широкі повноваження та можливості в налаштуванні власного обліку запасів, свідчить і п. 1.4 Методичних рекомендацій з обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.07 р. № 2. В ньому сказано, що з метою організації бухгалтерського обліку запасів розпорядчим документом, затвердженим (схваленим) власником (уповноваженим органом), додатково можуть бути визначені:

• правила документообороту та технологія обробки облікової інформації, порядок контролю за рухом запасів та відповідальність посадових осіб;
• порядок аналітичного обліку запасів;
• одиниця натурального виміру запасів для кожної одиниці бухгалтерського обліку.

У свою чергу, п. 7 П(С)БО 9 «Запаси» визначено, що одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Включення ТМЦ в однорідну групу

Порядок визначення одиниці аналітичного обліку запасів прописують у розпорядчому документі про облікову політику підприємства (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 635).

Якщо за одиницю обліку запасів обрано однорідну групу (вид), то в цьому документі варто чітко прописати, які запаси і за якими критеріями об’єднуватимуть у групи. Причому ключовим критерієм для групування запасів є їх однорідність.

Важливо! Об’єднувати в одну групу можна запаси лише в межах одного коду УКТ ЗЕД.

Тож у розпорядчому документі щодо обліку запасів можна зафіксувати групи ТМЦ, за кожною з яких зазначають код УКТ ЗЕД, назву (уніфіковане найменування запасів у групі) та одиниці вимірювання (які на «вході» та «виході» теж можуть не співпадати).

Не проти групування ТМЦ і податківці. Утім, вони наполягають, щоб така можливість була прописана в обліковій політиці підприємства. Наприклад, у ІПК ДПС від 02.12.20 р. № 4954/ІПК/99-00-05-06-02-06 зазначено: «…можливість об'єднання в однорідні групи товарів з різними найменуваннями, які підпадають під визначення ідентичних або однорідних, знаходиться в компетенції підприємства та повинно бути визначено відповідним наказом про його облікову політику».

Отже, ведення обліку запасів за однорідними групами (видами) не є порушенням. Головне – щоб такий облік запасів на підприємстві був регламентований.

Перейменування ТМЦ

У нормативних документах немає заборони присвоювати запасам свої найменування. Водночас перейменування не повинне заважати достатній ідентифікації товарів в обліку підприємства. Власне, деталізація найменування ТМЦ диктується обліковими потребами конкретного підприємства.

Наприклад, підприємство купує пшеничне борошно вищого ґатунку різних торгових марок (виробників) та використовує його у власному виробництві. Для ідентифікації сировини йому достатньо назви «борошно пшеничне» та якісної характеристики «вищого ґатунку». Тоді як для торговельного підприємства, яке купує борошно в різних виробників і продає його кінцевим споживачам, торгова марка (виробник) товару є важливою інформацією для обліку в розрізі виробників та аналізу споживчого попиту.

Щоб уніфікувати назви ТМЦ, які надходять на підприємство, можна затвердити внутрішній довідник номенклатури. Тоді під час оприбуткування товари отримуватимуть відповідну назву з такого довідника.

Якщо вхідне найменування товару суттєво відрізняється від того, що фігурує в довіднику номенклатури, то не зайвим буде скласти акт приймання. У ньому слід прописати, що отримані ТМЦ оприбутковуються під іншим найменуванням, ніж те, що фігурує в документах, складених постачальником. Аналогічно вчиняють, якщо в товаросупровідних документах постачальник у найменуванні товару допустив неточність (помилку) та відмовляється виправити її.

На практиці часто вже оприбутковані з різними назвами товари перейменовують на підставі бухгалтерської довідки. Тобто таке перейменування ТМЦ в обліку проводять шляхом виправлення помилки з перекиданням цих ТМЦ з одного на інший аналітичний рахунок. У довідці слід прописати причини зміни найменування та вказати на ідентичність товарів, які зводяться в одну номенклатурну позицію.

Утім, за перейменуванням уже оприбуткованих товарів податківці можуть вгледіти нестачу одного товару (використання його в негосподарській діяльності) і надлишок (безоплатне отримання) іншого (див. наприклад, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.10.20 р. у справі № 520/14075/19).

Податковий аспект

Як відомо, опис (номенклатура) товарів/послуг – обов’язковий реквізит податкових накладних (пп. «е» п. 201.1 ПК). Тож податківці під час перевірок доволі прискіпливо вивчають правильність його заповнення. Різні найменування товару на «вході» та «виході» у платника ПДВ, який не займається виробництвом (переробкою), податківці можуть розцінювати як продаж товару, якого підприємство не купувало, і закидати платнику проведення фіктивних операцій постачання (див. наприклад, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.07.19 р. у справі № 0240/3748/18-а, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 03.12.19 р. у справі № 640/19660/18).

Контролери неодноразово наголошували, що найменування товарів/послуг у податкових накладних має співпадати з даними первинних документів. Так, у роз’ясненні з категорії 101.16 «ЗІР» читаємо: «На всіх етапах постачання товарів/послуг до кінцевого споживача, у тому числі імпортованих чи підакцизних товарів, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» податкової накладної продавець повинен зазначати дані, які відповідають документам, що підтверджують їх придбання таким продавцем».

На думку автора, не слід читати буквально фразу «відповідають документам» і вважати, що назва товару в документах на їх придбання має літера в літеру збігатися з номенклатурою в податковій накладній на постачання такого товару. Важливо, щоб за даними обліку можна було відстежити, що відбулося постачання товарів, придбаних раніше у постачальників з іншими найменуваннями. Саме тут знадобляться затверджені на підприємстві:

• наказ про облікову політику, яким передбачено можливість об'єднання в однорідні групи товарів з різними найменуваннями;
• розпорядчий документ, в якому зафіксовано перейменування (об’єднання в одну облікову одиницю) окремих запасів;
• затверджений на підприємстві довідник номенклатури;
• акт приймання запасів із невідповідними найменуваннями у товаросупровідних документах тощо.

Наприклад, контролери у зв’язку з «нестандартною» назвою товару ідентифікували операцію як безповоротну фіндопомогу, а не купівлю та продаж товару. Але підприємству в судовому порядку вдалося відстояти свою правду, і в цьому йому допоміг наказ про облікову політику (див. ухвалу ВАСУ від 15.02.17 р. у справі № 804/18017/14 (К/800/17191/15):

«Дані пояснення підтверджені наказом № 1/12-ПО від 30.12.2011, яким затверджено облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ПП «<…>», та яким, зокрема, визначено, що при здійсненні підприємством господарських операцій, пов'язаних з купівлею та реалізацією металобрухту, за необхідності може здійснюватись застосування умовних буквених ідентифікаторів при оформленні первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій з металобрухтом, з метою оптимізації та планування закупівельно-збутової логістики підприємства або у відповідності до погоджених з контрагентом підприємства критеріїв; зазначення буквених ідентифікаторів є умовним та не змінює змісту та сутності господарських операцій із заготівлі та подальшого постачання товару, назва якого визначається та класифікується відповідно до числового позначення виду металобрухту, а також листом ПАТ «<…>» від 03.01.2013 за № 08/06/1, який є невід'ємною частиною договору поставки № 987 від 26.12.2012. <…>»

Усе частіше в індивідуальних податкових консультаціях контролери уточнюють, що номенклатура в податкових накладних має відповідати формулюванню в первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів (зокрема, у видаткових накладних), та не повинна містити інших даних (див., наприклад, ІПК ДПС від 16.03.20 р. № 1092/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, ІПК ДПС від 26.11.20 р. № 4854/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 02.12.20 р. № 4954/ІПК/99-00-05-06-02-06).

Отже, щоб уникнути зайвих питань контролерів, назви товарів у податкових накладних на постачання мають бути ідентичними їх назвам у первинних документах на їх відвантаження покупцям. Тобто найменування товарів мають збігатися в документах, якими оформлено конкретну операцію постачання.

Потреба зміни найменування виникає й у разі, якщо іноземний постачальник в інвойсі вказує назви товарів іноземною мовою. Тож вітчизняному покупцю для свого обліку доводиться перекладати найменування українською мовою.

З цього приводу податківці зазначають: у разі неможливості перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару українською мовою та з метою збереження ідентифікації такого товару в податковій накладній у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)» допускається зазначати назву торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатуру товару без перекладу його державною мовою (див. відповідь 8 Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом Мінфіну від 16.02.12 р. № 127, та роз’яснення з категорії 101.16 ЗІР).

Отже, якщо товар, потрапивши на підприємство, отримав нову назву, то з нею він має «прожити» все облікове життя на цьому підприємстві – аж до моменту списання (використання) чи вибуття. Іншими словами, назви товарів в обліку підприємства та у «вихідній» документації (податкових накладних, видаткових накладних, ТТН тощо) мають збігатися. Утім, бувають і винятки з цього правила.

Наприклад, податківці дозволяють групувати номенклатуру в розрізі кодів УКТ ЗЕД у податкових накладних, складених за щоденним підсумком операцій. Ще один виняток – продаж товарів у наборі. Так, у консультації в підкатегорії 101.16 «ЗІР» податківці роз’яснюють: «Операція з постачання набору товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції, та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком».

І останнє. Якщо податкові накладні потрапляють під моніторинг відповідності критеріям ризиковості, то до їх блокування можуть призвести лише різні коди УКТ ЗЕД товарів на «вході» та «виході». Адже система проводить ідентифікацію товарів не за найменуваннями, а за кодами.