Особливості заповнення ПН та РК: роз'яснення від ДФС

№
п/п

Запитання

Роз'яснення

1

2

3

Оформлення ПН та їх реєстрація в ЄРПН

1

Чи потрібно заповнювати реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» в реквізитах покупця у разі оформлення ПН із типом причини «15»?

Нагадаємо, що ПН із типом причини «15» оформляється для нарахування податкових зобов'язань на різницю між ціною договору і базою оподаткування, визначеною згідно з п. 188.1 ПК, якщо ціна договору виявиться нижчою за базу оподаткування. Така ПН може бути як зведеною, так і звичайною.

Особливість заповнення ПН із типом причини «15» (як зведеної, так і звичайної) полягає в тому, що в реквізитах покупця в заголовній частині ПН зазначаються дані підприємства, яке оформляє ПН: найменування, ІПН і податковий номер (ЗІР, категорія 101.16).

Зверніть увагу: у п. 4 Порядку № 1307 зазначено, що податковий номер покупця указується в ПН, які видаються отримувачеві – платникові ПДВ, і в окремих випадках, передбачених у п. 10 цього Порядку. Водночас п. 15 Порядку № 1307 вимагає при заповненні ПН із типом причини «15» зазначати в реквізитах покупця дані підприємства і не робити ніякого спеціального застереження для податкового номера.

Таким чином, у ПН із типом причини «15» у реквізитах покупця слід зазначити податковий номер. Нагадаємо, що ми також схилялися до такого висновку (див. «Ціна постачання нижча від бази оподаткування: оформляємо ПН»)

2

Чи можна в ПН зазначити торговельну марку іноземною мовою або зазначити найменування товару у вигляді абревіатури?

Пунктом 4 Порядку № 1307 передбачено, що ПН заповнюється державною мовою, тобто українською. Проте буває, що переклад з іноземної мови найменування торговельної марки або номенклатури товару – неможливий. У таких випадках для цілей ідентифікації такого товару у графі 2 ПН допускається зазначати торговельну марку іноземною мовою і наводити номенклатуру товару у вигляді абревіатури (ЗІР, категорія 101.16)

3

Якщо номенклатура товарів (послуг), зазначена в гр. 2 розділу Б ПН, не відповідає формулюванню в первинних документах, чи має покупець право на податковий кредит за такою ПН?

У гр. 2 розділу Б ПН слід навести опис (номенклатуру) товарів (послуг) постачальника (продавця) (пп. 1 п. 16 Порядку № 1307). Підставою для заповнення цієї графи є первинні документи, якими підтверджується факт постачання товарів (послуг) (ЗІР, категорія 101.16; ІПК від 01.02.19 р. № 357/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, далі – ІПК № 357). Також платники формують показники звітності на підставі первинних документів (п. 44.1 ПК).

Тому в гр. 2 розділу Б ПН слід зазначати номенклатуру, яка відповідає формулюванню, наведеному в первинних документах.

Згідно з роз'ясненнями ДФС показники таких реквізитів ПН, як номенклатура, одиниці вимірювання, ціна, кількість, обсяг постачання і сума ПДВ, повинні відповідати даним, зазначеним у первинному документі. А невідповідність даних ПН даним первинного документа може призвести до втрати податкового кредиту покупцем

4

Як заповнити гр. 11 ПН, якщо при розрахунку цього показника сума ПДВ не збігається із сумою, зазначеною в первинному документі, через округлення?

Згідно з п. 4, пп. 5, 9 п. 16 Порядку № 1307 усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях із копійками, але в окремих випадках допускається зазначати до шести знаків після коми в сумі ПДВ (гр. 11 ПН).

Також ДФС у своїх роз'ясненнях рекомендує для отримання правильного значення гр. 10 зазначати необхідну для цього кількість знаків після коми у гр. 6 «Кількість (об'єм, обсяг)». Проте не завжди збільшення кількості знаків після коми у графі 6 допомагає добитися у гр. 10 суми, яка відповідатиме первинному документу.

Наприклад, в ІПК від 14.09.18 р. № 4044/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розглядалося питання про незбіг сум ПДВ у ПН і в первинному документі на одну копійку. У своєму висновку ДФС завважує, що платник ПДВ має право включити до податкового кредиту суму ПДВ із ПН, зареєстрованої в ЄРПН, яка була складена на підставі первинного документа. Звичайно, у цій ситуації можна оспорювати істотність невідповідності, особливо якщо вона не заважає ідентифікувати постачання (розбіжність на 1 коп. не призвела до збільшення або зменшення суми ПДВ на 1 грн. за рахунок округлення).

Увага! Хоча Порядком № 1307 і передбачено, що значення ціни товару (послуги) має бути не більше ніж із двома знаками після коми, але ДФС у своїх роз'ясненнях підходить до цього питання лояльно. Так, ДФС завважує (ЗІР, категорія 101.16), що наразі ПН, у яких кількість знаків після коми у графах 7 та 11 – більше двох, проходять реєстрацію в ЄРПН. І допускає можливість зазначати більше двох знаків після коми в ціні товару (послуги) для точного обчислення суми ПДВ відповідно до первинного документа

5

Які дії має вчинити платник ПДВ, якщо протягом операційного дня йому не прийшла квитанція про реєстрацію (відмову в реєстрації, зупинення реєстрації) ПН або РК?

Операційний день для реєстрації ПН та РК триває з 8.00 до 20.00 (п. 3 Порядку № 1246).

Після перевірки ПН/РК, передбаченої п. 12 Порядку № 1246, платникові ПДВ має бути направлена квитанція про реєстрацію, про відмову в реєстрації (наприклад, за наявності помилок у заповненні документа) або про зупинення реєстрації. Якщо протягом операційного дня платником не отримано відповідну квитанцію, то ПН/РК уважаються зареєстрованими в ЄРПН (п. 201.10 ПК).

На жаль, на практиці правило п. 201.10 ПК не завжди працює. Тобто квитанція не прийшла, але реєстрація не відбулася. Тому сподіватися на те, що за відсутності квитанції ПН/РК будуть точно зареєстровані, не доводиться. ДФС роз'яснила, що робити у випадку, якщо протягом операційного дня не отримано квитанцію про реєстрацію ПН/РК (ЗІР, категорія 101.17):

1. Перевірити наявність реєстрації ПН/РК через Електронний кабінет (далі – ЕК).

2. Звернутися до Центру обслуговування платників податків за тел. 0-800-501-007 (напрям 0) і детально викласти свою ситуацію.

3. Відправити ПН/РК повторно на реєстрацію, якщо після закінчення 2 годин після першого відправлення документа в ЄРПН не була отримана квитанція, у ЕК відсутні дані про реєстрацію (відмову в реєстрації, зупинення реєстрації) та інспектор по телефону підтвердив відсутність документа в ЄРПН

Оформлення РК

6

Як скласти і зареєструвати
в ЄРПН РК із типом причини «20» до ПН, що не видається покупцю?

Порядок заповнення РК із типом причини «20» викладено у п. 24 Порядку № 1307 і в пп. 4.6.1 Листа № 36942. Зокрема, там сказано, що в лівій верхній частині РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцеві)» зазначається тип причини «20», але при цьому позначка «Х» не проставляється.

Проте на практиці платники ПДВ зіткнулися з тим, що такий РК не проходить реєстрацію без наявності позначки «Х». Мабуть, у зв'язку із цим у ЗІР (категорія 101.15) з'явилося роз'яснення, що при заповненні РК у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» потрібно проставити позначку «Х»

7

Чи потрібно зазначати код послуг у РК, якщо він оформляється до ПН, у якій цього коду не було?

У ПН, які оформлялися до 01.01.17 р., не зазначався код послуг. Проте при оформленні РК до таких ПН потрібно зазначати код послуг, що діє на дату складання такого РК (ІПК від 12.04.18 р. № 1545/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Виправлення помилок у ПН

8

Як виправити помилку, допущену у ПН у полі «Податковий номер платника податку або серія (за наявности) та номер поспорта»?

Податковий номер постачальника і покупця є обов'язковим реквізитом ПН (п. 201.1 ПК). Помилка, допущена у цьому реквізиті, виправляється шляхом оформлення РК, у якому (ЗІР, категорія 101.15):

– у полі «Дата складання» – зазначається дата, коли була виявлена помилка;

– у гр. 2.1 розділу Б – ставиться код причини коригування «103»;

– у гр. 7 розділу Б – показники наводяться зі знаком «–».

Тобто показники ПН, у якій допущено помилку в податковому номері, обнуляють. І одночасно оформляють ПН із правильним податковим номером, але на дату виникнення податкових зобов'язань. Тобто принцип виправлення помилки в податковому номері – такий самий, як при виправленні помилки в ІПН. Це означає, виправити помилку в податковому номері шляхом оформлення РК із правильними даними в заголовній частині та незаповненим
розділом Б – не можна