Особливості обліку товарів у роздробі

Роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності із продажу без переробки товарів, призначених переважно для споживання громадянами (приватними особами) або домашніми господарствами, у магазинах, універсальних магазинах, лавках і кіосках, посилкових торговельних фірмах, торговельними посередниками тощо (п. 2.1 Інструкції, затвердженої наказом Держкомстату від 24.10.05 р. № 327).

Роздрібні ціни на товари народного споживання – це ціни на товари невиробничого споживання, за якими їх продають незалежно від форми розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання (п. 5 п. 3 Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затвердженої наказом Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі від 04.01.97 р. № 2).

На багатьох підприємствах роздрібної торгівлі облік надходження і вибуття товарів автоматизовано. Облік придбаних товарів може вестися як за купівельними, так і за продажними цінами. Так, при обліку за купівельною вартістю в момент реалізації товарів їх первісна вартість списується з балансу (наприклад, за методом ФІФО або за методом ідентифікованої вартості), а в доходах відображається вартість продажу, закодована в РРО. Тобто облік ведеться так само, як і при оптовій торгівлі.

Якщо застосування інших методів оцінки вибуття обліку товарів не виправдане, то підприємство роздрібної торгівлі вибирає метод оцінки за цінами продажу.

Розглянемо докладніше бухоблік торговельної націнки в роздробі.