Крадіжка майна на підприємстві: облік

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як правильно визначити розмір збитків від крадіжки і відобразити їх в обліку.

Що можна зробити на практиці: у разі виявлення крадіжки дотримуватися алгоритму дій, наведеного в нашій статті.

Крок 1. Викликайте міліцію

Якщо на підприємстві виявлено крадіжку, важливо зафіксувати цей факт. Тобто треба негайно викликати міліцію. Представники правоохоронних органів оглянуть місце злочину.

Крок 2. Проводьте інвентаризацію

Того дня, коли виявите пропажу, потрібно провести інвентаризацію (згідно з пп. «г» п. 3 Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69). За результатами інвентаризації оформляється інвентаризаційний опис і складається звіряльна відомість, а також затверджується протокол засідання інвентаризаційної комісії. На підставі цих документів підприємство визначатиме розмір збитків від крадіжки і потім списуватиме викрадені активи.

Крок 3. Визначайте розмір збитків

Розмір збитків обчислюється згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116 (далі – Порядок № 116). Тобто шляхом проведення незалежної оцінки згідно з національними стандартами оцінки (п. 2 Порядку № 116).

Проте при крадіжці застосувати вимоги Порядку № 116 досить важко (адже оцінюваний об'єкт відсутній). Тому розмір завданого підприємству збитку можна визначити за фактичними збитками на підставі даних бухгалтерського обліку, тобто виходячи з балансової вартості (собівартості) викрадених матеріальних цінностей. Крім того, розмір збитку можна визначити за цінами, що діють у цьому регіоні на день відшкодування винною особою (з огляду на зношеність викраденого майна).

Витрати на відшкодування збитку списуються на винну особу. А якщо винуватця крадіжки не встановлено або у відшкодуванні збитку підприємству відмовлено судом, тоді ці витрати відносяться на збитки підприємства.

Якщо винним у крадіжці визнали працівника підприємства, він має право добровільно погасити завданий підприємству збиток (ст. 130 КЗпП). Якщо працівник не має можливості погасити всю суму відразу, її можна розбити на частини й утримувати з його зарплати. Розмір усіх утримань із зарплати не може перевищувати 20 % зарплати, що належить до виплати цьому працівникові (ст. 128 КЗпП). Загальний порядок визначення розміру відшкодування збитку встановлено ст. 135 КЗпП.

Якщо винуватець крадіжки – стороння особа (не працівник підприємства), тоді згідно з п. 2, 3 ст. 22 Цивільного кодексу злодій зобов'язаний відшкодувати в повному обсязі реальні збитки, завдані підприємству.

Крок 4. Відображайте крадіжку в обліку

Бухгалтерський облік

Крадіжка основних засобів (далі – ОЗ). Підприємство приймає рішення про списання викрадених ОЗ. Списання оформляється актом списання основних засобів (типова форма № ОЗ-3) або актом списання автотранспортних засобів (типова форма № ОЗ-4), затвердженими наказом Мінстату від 29.12.95 р. № 352 (далі – Наказ № 352).

За кредитом рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» списуються суми балансової (залишкової) вартості викрадених ОЗ. При цьому за дебетом субрахунків 131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» відображається сума зносу, а за дебетом субрахунка 976 «Списання необоротних активів» – залишкова вартість списаних необоротних активів.

Крадіжка запасів. Якщо були викрадені запаси (товари, готова продукція, матеріали), їх вартість також списується з балансу (п. 16 П(С)БО 9 «Запаси»). Списані запаси оцінюються за допомогою методу, визначеного в наказі про облікову політику. Списання запасів відображається за дебетом субрахунка 947 «Недостачі та втрати від псування цінностей».

Відображення недостачі. Якщо винні особи не встановлені, то сума недостачі відображається на забалансовому рахунку за дебетом субрахунка 072 «Невідшкодовані недостачі та втрати від псування цінностей». Якщо після закінчення строку позовної давності (3 роки) винну особу не буде знайдено, сума недостачі із забалансового рахунка списується.

Відображення відшкодованих збитків. У разі встановлення конкретних винуватців треба відобразити зменшення суми невідшкодованих недостач (збитків) – за кредитом субрахунка 072 з одночасними записами за дебетом субрахунка 375 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків» і кредитом субрахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» у сумі, визначеній до відшкодування. При перерахуванні суми недостачі на розрахунковий рахунок підприємства робиться проведення: Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» – Кт 375.

Якщо викрадений необоротний актив повертається підприємству, то вартість активу включається до доходу, а сума нарахованої амортизації відновлюється. Відображається це такими проведеннями:

· Дт 10, 11 – Кт 746 «Інші доходи» – на суму залишкової вартості на дату здійснення крадіжки;

· Дт 10, 11 – Кт 131, 132 – на суму накопиченого зносу на ту саму дату.

Надалі об'єкт ОЗ продовжує амортизуватися, виходячи зі строку експлуатації, що залишився. Зараховується на баланс повернений об'єкт ОЗ згідно з актом приймання-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1, затверджена Наказом № 352).

Повернення викрадених запасів відображається за кредитом субрахунка 746 у кореспонденції з рахунками обліку запасів (за вартістю на дату крадіжки).

Податок на прибуток

Крадіжка ОЗ. Згідно з п. 146.16 Податкового кодексу (далі – ПК) у разі викрадання ОЗ платник податків збільшує витрати на суму амортизовуваної вартості викраденого об'єкта за вирахуванням сум накопиченої амортизації. Починаючи з наступного місяця амортизація за цим об'єктом не нараховується (п. 146.15, 146.18 ПК).

Крадіжка малоцінних необоротних матеріальних активів (далі – МНМА). Завважимо, що МНМА є необоротним активом, проте в розумінні ПК його не можна вважати основним засобом (нагадаємо, що об'єктом ОЗ може бути визнано актив вартістю не менше 2 500 грн. – пп. 14.1.138 ПК). Тому для відображення в обліку крадіжки МНМА рекомендуємо вважати їх запасами. У цьому випадку в періоді виявлення факту крадіжки підприємство відсторнує витрати, включені раніше у вигляді амортизації (50 % або 100 %). Адже вкрадений об'єкт надалі не використовуватиметься в госпдіяльності підприємства (пп. 14.1.36 ПК). Це найбільш безпечний варіант.

Водночас, якщо об'єкт МНМА на момент крадіжки був уже повністю замортизований, це означає, що на цю дату він уже був використаний у госпдіяльності. Його залишкова вартість у балансі дорівнює нулю, відповідно коригувати нічого. Це варіант для упевнених у собі платників податків.

Оскільки ПК не містить ніяких спеціальних вимог із цього питання, ми вважаємо, що підприємство може самостійно вирішити, який із цих варіантів обліку для нього прийнятніший.

Крадіжка запасів. Вартість викрадених запасів у витратах не відображається (п. 140.3 ПК).

Відображення відшкодованих збитків. Сума отриманого відшкодування збитків до доходів не включається, якщо раніше збитки від крадіжки не відображалися у витратах (пп. 136.1.5 ПК). Якщо сума відшкодування перевищує суму збитків, то різниця включається до доходу підприємства як безповоротна фінансова допомога (пп. 14.1.257 ПК).

При поверненні викраденого об'єкта ОЗ залишкова вартість, зафіксована на момент крадіжки, включається до складу інших доходів на підставі пп. 135.5.15 ПК, а об'єкт уводиться в експлуатацію (згідно з п. 146.15 ПК). А з наступного місяця ОЗ продовжує амортизуватися виходячи з його залишкової вартості.

Якщо повернено запаси, то в податковому обліку ніяких наслідків не буде, оскільки витрат при списанні запасів не виникло. Надалі при їх реалізації (або використанні у виробництві) вартість цих запасів включається до витрат на загальних підставах (за вартістю їх придбання).

ПДВ

Крадіжка ОЗ. Не вважаються постачанням товарів випадки, коли викрадені основні виробничі засоби списуються або коли платник податків подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення необоротних активів іншим способом, унаслідок чого такий актив не може використовуватися за первісним призначенням (пп. 14.1.191 ПК). А раз немає постачання, то на суму відшкодування збитків ПДВ не нараховують.

Про те, що платник податків не зобов'язаний нараховувати зобов'язання при ліквідації ОЗ у зв'язку із крадіжкою, говорить і абзац другий п. 189.9 ПК. Однак у підприємства повинні бути документи, що підтверджують факт роз­крадання.

Крадіжка запасів. Згідно з пп. «г» п. 198.5 ПК у разі крадіжки запасів необхідно нарахувати податкові зобов'язання виходячи з вартості їх придбання. Податковий кредит не коригується.

При крадіжці МНМА податкові зобов'язання розраховуються виходячи з балансової вартості об'єкта (оскільки це необоротний актив) – згідно з п. 189.1 ПК. Проте якщо такий об'єкт повністю замортизований, то його балансова вартість дорівнює нулю. Тому не виключено, що податкові органи в цьому випадку сприйматимуть об'єкт МНМА як запаси і вимагатимуть нарахування податкових зобов'язань виходячи з вартості його придбання. Але ми вважаємо, що це неправомірно. Адже в п. 189.1 ПК як базу оподаткування зазначено балансову вартість не тільки для ОЗ, а для всіх необоротних активів.

При поверненні викрадених запасів підприємство, на наш погляд, має право включити до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі нарахованих раніше податкових зобов'язань за цими запасами – на підставі бухгалтерської довідки (абзац шостий п. 198.5 ПК).

Приклад

У квітні 2014 року на підприємстві сталася крадіжка принтера та інструментів. Принтер числиться на субрахунку 104 «Машини та обладнання», його первісна вартість – 5 000 грн., залишкова – 2 420 грн. Інструменти числяться на складі на рахунку 22 «МШП». Винуватця крадіжки надалі встановлено, ним відшкодовано вартість викраденого майна.

Бухгалтерський і податковий облік при розкраданні майна

(грн.)

Висновки

1. При крадіжці основних засобів їх залишкова вартість включається до складу витрат у бухгалтерському та податковому обліку. Якщо факт крадіжки документально підтверджено, то податковий кредит з ПДВ не коригується, а податкові зобов'язання не нараховуються.

2. У випадку із крадіжкою запасів ситуація трохи інша: витрат при розрахунку податку на прибуток у підприємства не буде, оскільки запаси не використані в госпдіяльності. Податковий кредит також не коригується, проте нараховуються податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з вартості придбання викрадених запасів.

3. Порядок оподаткування в разі крадіжки МНМА не врегульовано ПК. Проте для цілей обкладення податком на прибуток їх можна вважати запасами. Для цілей обкладення ПДВ вони є необоротними активами, тому податкові зобов'язання нараховуються виходячи з їх балансової вартості.

4. Якщо винуватець крадіжки відшкодовує підприємству вартість викраденого майна, то в бухгалтерському обліку такі суми визнаються доходом, а в податковому обліку дохід нараховується, тільки якщо суми збитків були включені раніше до витрат.

5. Якщо викрадений об'єкт ОЗ повернено підприємству, то його вартість включається до доходу. Об'єкт уводиться в експлуатацію за його балансовою вартістю на момент крадіжки і надалі амортизується.

6. Повернення запасів при розрахунку податку на прибуток ніяк не відображається в обліку. Податковий кредит із ПДВ за такими запасами відновлюється на підставі бухгалтерської довідки.