Контроль за оборотом пального за допомогою лічильників: як це повинно працювати?

Обіг пального у відповідях на запитання

У чому суть змін: з 1 липня 2019 року поетапно запускається нова система контролю за фактичним оборотом і залишками пального на акцизних складах з використанням рівнемірів і витратомірів.

Відповіді на запитання

Для чого потрібний кількісний контроль?

У новій СЕАРП та СЕ тепер ураховується пальне не тільки на етапах його відвантаження з переходом права власності або розпорядження, але й на інших етапах його фактичного руху. Тому новими учасниками системи стали, зокрема, великі промислові споживачі, які зберігають пальне для власних потреб у значних об'ємах.

Крім того, запроваджується кількісний контроль цих операцій за допомогою засобів вимірювання, дані з яких повинні передаватися в систему. Тоді система звірятиме відпускання і залишки та виявлятиме невраховані об'єми. Для цього в резервуарах установлюються рівнеміри і витратоміри-лічильники в місцях відпускання пального наливом. А ДФС створює і веде відповідний реєстр.

Яка інформація міститься в реєстрі, хто та в якому порядку його наповнює?

Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня палива в резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючого органу затверджений постановою КМУ від 22.11.17 р. № 891, зі змінами, унесеними постановою КМУ від 19.06.19 р. № 545, діє з 01.07.19 р. (далі – Реєстр, Порядок № 891).

Реєстр – це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про розпорядників акцизних складів, про акцизні склади, що є у них, про встановлені на акцизних складах резервуари, витратоміри і рівнеміри, про їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також інформацію про фактичні залишки пального на початок і кінець звітної доби і про фактичний об'єм обігу пального в розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД, акцизних складів і розпорядників акцизних складів.

Наповнюють Реєстр інформацією розпорядники акцизних складів. Вони подають засобами елект­ронного зв'язку дві форми:

• довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри і рівнеміри (далі – Довідка 1);
• довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані за об'ємами обігу (отримання/відпускання) і про залишки пального на акцизному складі (далі – Довідка 2).

Форми довідок затверджені наказом Мінфіну від 27.11.18 р. № 944, із змінами, унесеними постановою КМУ від 18.06.19 р. № 248, діє з 02.07.19 р.

Довідка 1 направляється окремо за кожним акцизним складом пального разово – до початку введення в дію Реєстру і потім у разі зміни зазначеної у ньому інформації. При цьому інформація про рівнеміри і витратоміри вноситься до Реєстру після настання строків їх установлення (п. 6 Порядку № 891).

Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обороту пального у звітну добу, але не пізніше 23.59 цієї доби і до початку здійснення операцій у наступну добу, і направляється до контролюючого органу не пізніше 23.59 дня, що настає за звітною добою. Вона формується і направляється до контролюючого органу щодня, крім днів, в які акцизний склад не працює.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД формуються такі показники (п. 6 Порядку № 891):

• залишки пального на початок і кінець звітної доби – на підставі даних рівнемірів, установлених на резервуарах;
• добовий об'єм реалізованого пального – на підставі даних витратомірів, установлених у кожному місці відпускання пального шляхом наливу;
• добовий об'єм отриманого пального (визначається таким чином: об'єм залишків пального на кінець звітної доби мінус об'єм залишків пального на початок звітної доби плюс добовий об'єм реалізованого пального з додаванням об'єму втрат пального, зазначеного в зареєстрованих акцизних накладних, і за відніманням додаткового об'єму пального, зазначеного в заявках на поповнення об'єму залишку пального, зареєстрованих у СЕАРП та СЕ).

При цьому фактичні дані витратомірів і рівнемірів за об'ємами залишків пального і добовим об'ємом реалізованого палива перераховуються в літри, приведені до температури 15 °C (крім даних паливороздавальних та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів).

Припустимо, пальне реалізується кінцевому споживачеві за готівку і розрахунки проводяться через РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (гроші надходять безпосередньо на поточний рахунок розпорядника акцизного складу), за талонами або відомостями. Тоді зведені облікові дані для формування Довідки 2 у частині об'єму відпускання (відвантаження) пального за добу можуть складатися на підставі показників фіскальних звітів, що формуються РРО і передаються до контролюючого органу дротовими або бездротовими каналами зв'язку (у разі, коли в таких фіскальних звітах міститься інформація про відпускання палива за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД).

Чи всі дані довідок заповнюються вручну?

Ні, не всі. Шляхом ручного введення заповнюються всі дані, крім даних про залишки пального та об'єми його реалізації, які вносяться до електронних документів автоматично – шляхом передачі даних витратомірів і рівнемірів, зазначених у п. 12, 27 підрозд. 5 розд. ХХ Податкового кодексу (далі – ПК) для обов'язкового обладнання ними акцизних складів (п. 7 Порядку № 891). Дані про залишки та об'єми реалізації вносяться відповідальною особою розпорядника акцизного складу тільки під час виходу лічильників з ладу, проведення їх перевірки або калібрування, а також з 1 червня 2019 року – до граничних строків, передбачених ПК для обладнання акцизних складів витратомірами і рівнемірами.

Із ситуацією, коли лічильники тимчасово відсутні, усе зрозуміло. Адже під час виходу лічильників з ладу, їх перевірки або калібрування визначення залишків пального та об'ємів обігу пального здійснюється в мірах повної місткості, що мають позитивний результат перевірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки і метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат перевірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосовувати такий спосіб вимірювання можна не більше 20 календарних днів поспіль (а для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримані ліцензії, – не більше 15 календарних днів поспіль) і не більше чотирьох разів протягом календарного року (абзац дев'ятий п. 6 Порядку № 891).

А ось з приводу періоду з 1 червня і до граничних строків установки лічильників – виникає запитання, невже дані потрібно заповнювати і до того, як виникне обов'язок з установки лічильників?

Виходить, що так. Про це говорить п. 21 підрозд. 5 розд. ХХ ПК, для якого нормою розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 23.11.18 р. № 2628-VIII передбачена особлива дата набуття чинності – 1 червня 2019 року.

Коли потрібно обладнати лічильниками акцизні склади?

Обов'язок із встановлення лічильників та їх реєстрації в Реєстрі виникає (п. 12, 27 підрозд. 5 розд. ХХ ПК):

• для акцизного складу, де розташовані резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 м³ – з 1 липня 2019 року;
• для акцизного складу, де розташовані резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 м³, але не перевищує 20 000 м³ – з 1 жовтня 2019 року;
• для акцизного складу, де знаходяться резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 м³ – з 1 січня 2020 року;
• для підприємств, на яких здійснюється переробка нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою витягу цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки на готову підакцизну продукцію (пальне) – з 1 січня 2020 року.

Чим ризикують платники, які не зможуть виконати всі вищезгадані вимоги?

За необладнання витратомірами і рівнемірами акцизних складів та відсутність реєстрації в Реєстрі встановлено штрафи в розмірі:

• 20 тис. грн – за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір, а також за кожне необладнане місце відпускання пального наливом з акцизного складу;
• 50 тис. грн – за кожне повторне порушення протягом року (п. 128¹.1 ПК).

А за порушення вимог про відправку електронних документів до ДФС установлено штраф у розмірі 1 тис. грн за кожний непереданий електронний документ (п. 128¹.3, п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ ПК). Цей штраф застосовується з 1 січня 2020 року.