Консервація основних засобів

Основні засоби: облік від визнання до списання

У деяких випадках підприємство може визнати використання основних засобів (далі – ОЗ) у виробництві тимчасово недоцільним і до моменту, коли вони знову стануть затребуваними, провести їх консервацію. У консультації розповімо, як документально оформити та відобразити в обліку цю операцію.

Єдиного нормативного документа про порядок проведення консервації, обов’язкового для застосування всіма підприємствами, у законодавстві немає. Однак для окремих юросіб такі порядки розроблено. Це Положення, затверджене наказом Мінбуду від 21.10.05 р. № 2, і Положення, затверджене постановою КМУ від 28.10.97 р. № 1183, Методрекомендації, затверджені наказом Мінпромполітики від 09.06.04 р. № 274 (далі - Положення № 2 та № 1183, Методрекомендації № 274).

Найбільш загальним можна вважати Положення № 1183. Згідно з п. 2 цього документа консервація ОЗ – це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більше 3 років) зберігання таких активів у випадку припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Положення № 1183 визначає єдині організаційні основи та порядок підготовки до консервації, її проведення та розконсервації ОЗ. Його вимоги обов’язкові для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також засновані на державній власності, крім підприємств та установ Державної кримінально-виконавчої служби. Для всіх інших підприємств документ носить рекомендаційний характер (п. 1 Положення № 1183). При цьому в листі Мінрегіонбуду від 14.11.12 р. № 7/15-18364 зазначається, що підприємства, для яких вимоги Положення № 1183 необов’язкові, можуть вибирати інші строки консервації ОЗ, тобто понад 3 роки.

Дія Методрекомендацій № 274 поширюється: