Форс-мажор: бухгалтерський і податковий облік

Чим цінна ця стаття: тут ви, зокрема, знайдете інформацію про те, як правильно відобразити в обліку операції з ліквідації основних засобів і списання запасів, знищених стихійним лихом.

Від чого допоможе захиститися: від неправильного відображення наслідків форс-мажорних обставин і від помилок при списанні знищених або зруйнованих активів підприємства.

Якщо активи підприємства постраждали в результаті подій, що називаються в юридичній практиці форс-мажором, цей факт потрібно правильно відобразити в бухгалтерському і податковому обліку. Розглянемо на прикладі.

Приклад

У результаті стихійного лиха (урагану) було зруйновано будівлю складу, у зв'язку із чим частина запасів стала непридатною. Документи, що підтверджують настання обставин непереборної сили, у підприємства є.

Первісна вартість зруйнованої будівлі – 250 000 грн., накопичений знос – 200 000 грн., залишкова вартість – 50 000 грн. (у бухгалтерському та податковому обліку). Оскільки будівля ремонту не підлягає, то підприємством прийнято рішення про її ліквідацію і знос. Від розбирання будівлі підприємством отримані матеріали (цегла, брухт), оцінені за ціною можливої реалізації на суму 12 000 грн. Крім того, витрати на ліквідацію будівлі становлять 8 000 грн. (зарплата з нарахуваннями, витратні матеріали тощо). Вартість запасів, що зберігаються на складі та стали непридатними, визначено в розмірі 60 000 грн.

Бухгалтерський облік

Згідно з висновком компетентної технічної комісії підприємства зруйнована ураганом будівля ремонту не підлягає. Це означає, що будівля не відповідає критеріям визнання її активом (не очікуються вигоди від її подальшого використання), тому її необхідно списати з балансу (п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Зверніть увагу: наказом Мінфіну від 27.06.13 р. № 627 було внесено зміни до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій від 30.11.99 р. № 291; з Плану рахунків виключено рахунки 75 та 99, на яких раніше відображалися доходи і витрати від надзвичайних подій. Тому на практиці у бухгалтерів виникає запитання:

На яких рахунках бухобліку слід відображати доходи і витрати від надзвичайних подій?

На наш погляд, тепер підприємствам при відображенні наслідків дії непереборної сили (стихійного лиха, техногенних катастроф тощо) для відображення доходів слід використовувати такі субрахунки:

• 715 «Отримані штрафи, пені, неустойки» – при відшкодуванні збитків від надзвичайних подій (наприклад, страховими компаніями);
• 746 «Інші доходи» – інші доходи від надзвичайних подій.

При списанні здійснених затрат до складу витрат можна використовувати такі субрахунки:

• 947 «Недостачі і втрати від псування цінностей» – при списанні зіпсованих ТМЦ, що стали непридатними;
• 976 «Списання необоротних активів» – при ліквідації зруйнованих основних засобів (далі – ОЗ);
• 977 «Інші витрати діяльності» – за наявності інших витрат від надзвичайних подій.

До складу витрат включаються прямі втрати від надзвичайних подій і витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків таких подій (платежі стороннім організаціям і зарплата працівників, зайнятих на відновних роботах або роботах з ліквідації, вартість зіпсованих запасів тощо).

Податковий облік

Ліквідація ОЗ

Податок на прибуток. При ліквідації ОЗ унаслідок стихійного лиха застосовується норма п. 146.16 Податкового кодексу (далі – ПК). А саме: вартість ОЗ (за мінусом накопиченого зносу окремого об'єкта ОЗ), зруйнованих унаслідок причин, що не залежать від платника податків, включається до складу витрат того звітного періоду, у якому виникли ці причини (відбулися події).

Якщо ж у результаті ліквідації ОЗ підприємство отримує ТМЦ, які можна використовувати для власних потреб або реалізувати, то, на думку Міндоходів, вартість цих ТМЦ треба включити до складу доходу на підставі пп. 135.5.15 ПК (див. лист ДПС від 23.05.12 р. № 8802/6/15-1415).

При подальшій реалізації вартість таких ТМЦ включається до складу доходу на підставі пп. 135.4.1 та одночасно списується на витрати у вигляді собівартості реалізованих товарів (п. 138.8 ПК).

ПДВ. Коли ліквідація ОЗ відбувається не за бажанням платника податків, а у зв'язку з настанням якоїсь події (наприклад, у зв'язку з їх руйнуванням стихією, як у нашому випадку), податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються і податковий кредит за раніше придбаними ОЗ не коригується, оскільки такі операції не є постачанням ОЗ (пп. 14.1.191, п. 189.9 ПК). Проте це правило діє тільки за наявності у підприємства документів, що підтверджують таку подію (стихійне лихо тощо) і факт ліквідації ОЗ. Такі документи повинні бути подані контролюючому органу (разом з податковою декларацією з ПДВ за звітний період або при перевірці).

При отриманні від ліквідації ОЗ будь-яких комплектуючих, складових компонентів та інших відходів, які в бухгалтерському обліку прибуткують на матеріальні рахунки в цілях використання в госпдіяльності платника податків, податкові зобов'язання також не нараховуються (п. 189.10 ПК, лист ДПС від 07.06.12 р. № 9553/6/23-50.0114).

Списання запасів

Податок на прибуток. Вартість запасів, що знищені та стали непридатними в результаті стихії, у податковому обліку не відображається, оскільки вони не були використані в госпдіяльності.

ПДВ. Тут треба діяти згідно з пп. «г» п. 198.5 ПК. А саме: на вартість знищених та таких, що стали непридатними, товарів необхідно нарахувати податкові зобов'язання. База оподаткування визначається виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ПК). Звичайно, це потрібно зробити тільки в тому випадку, якщо при придбанні таких товарів суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту.

Бухгалтерський і податковий облік операцій, викликаних стихійним лихом

(грн.)

Важливий нюанс! Якщо в результаті дії обставин непереборної сили (форс-мажору) у вас залишилася нестягнута кредиторська заборгованість, то сума такої заборгованості вважається безнадійною і підлягає включенню до складу доходів (пп. 14.1.11, 135.5.4 ПК).

ВИСНОВКИ

Дія форс-мажорних обставин може стати причиною появи збоїв у виробничому процесі підприємства, ліквідації об'єктів основних засобів і списання ТМЦ, що стали непридатними. При відображенні в обліку наслідків форс-мажору потрібно звернути увагу на такі моменти:

• у бухгалтерському обліку слід використовувати субрахунки 715, 746 – при відображенні доходів від надзвичайних подій, субрахунки 947, 976, 977 – при списанні витрат від надзвичайних подій;
• податковий облік таких операцій практично не відрізняється від обліку подібних операцій, що виникають у процесі звичайної діяльності підприємства (наприклад, у разі ліквідації основних засобів). Проте підприємству слід поклопотатися про наявність документів, що підтверджують факт настання надзвичайних подій, щоб без проблем урахувати вартість зруйнованого майна (зокрема, основних засобів) у складі податкових витрат і не нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ.