Форма господарського договору

Господарські договори: практичні поради та зразки документів

Форма госпдоговору – один із важливих факторів, що впливають на його дійсність. Так, серед інших вимог законодавства, дотримання яких необхідно для дійсності правочину, названо таку: угода повинна вчинятися у формі, установленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК). У консультації ми докладно розглянемо, у якій формі повинен укладатися госпдоговір, які нюанси при цьому слід урахувати та які наслідки недотримання передбаченої законодавством форми.

Які бувають форми договору

Діюче законодавство передбачає дві форми договору: усну та письмову (ст. 205 ЦК). У деяких випадках, визначених законодавством, письмові договори підлягають нотаріальному посвідченню. Крім того, різновидом письмової форми договору є електронна форма.

В окремих випадках при укладанні договорів застосовуються затверджені типові або примірні форми, наприклад:

• Типовий договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджений Постановою № 712;
• Типові договори, що стосуються оренди державного майна, затверджені Наказом № 1774;
• Типовий договір оренди землі, затверджений Постановою № 220.

Також зазначимо, що в ряді випадків для досягнення необхідного результату, очікуваного від правочину, крім укладання договору потрібне виконання додаткових юридичних дій, наприклад реєстрація (перереєстрація) майна (або прав на нього), яке виступало предметом договору (див. в окремому розділі консультації).

Розглянемо докладніше форми договору.

Усна форма договору

Усна форма договору застосовується, коли укладається договір, який повністю виконується в момент його укладення (наприклад, при роздрібній торгівлі товарами). При цьому слід пам'ятати, що коли покупцем (отримувачем послуги) за усним договором виступає юридична особа, то продавець (виконавець) зобов'язаний видати йому документ, що підтверджує підставу для придбання та суму отриманих грошей, наприклад, рахунок-фактуру, накладну на товар і т. д. (ст. 206 ЦК).

Письмова форма договору

Письмова форма є обов'язковою для договорів, які укладаються (ст. 208 ЦК):

• між юридичними особами;
• фізичною та юридичною особою (крім договорів, які повністю виконуються в момент їх вчинення);
• фізособами на суму понад 20 НМДГ (340 грн.).

Крім того, письмова форма обов'язкова в тих випадках, коли це прямо передбачено законодавством (наприклад, договір перевезення вантажів, ст. 909 ЦК).

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо:

• сторонами підписано єдиний документ із назвою «Договір», у якому зафіксовано всі істотні умови та на якому є підписи обох сторін;
• сторони обмінялися письмовими документами (наприклад, листами, телеграмами, рахунками, нарядами). Також договір уважається укладеним у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст. 207 ЦК).

Чи можна вважати договір укладеним у письмовій формі, якщо продавець виписав рахунок, а покупець оплатив його?

Так, такий договір буде вважатися укладеним у письмовій формі, якщо письмові документи, якими сторони обмінялися, будуть містити всі істотні умови, необхідні для даного виду договору (ч. 1 ст. 207 ЦК).

Чи повинен бути на договорі власноручний підпис чи під час підписання договору можна скористатися факсимільним підписом?

Як передбачено ч. 3 ст. 207 ЦК, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається за письмовою згодою сторін, у якому є зразки аналогів їх власноручних підписів.

Тобто, щоб засвідчити договірні документи за допомогою факсимільного підпису, сторони повинні укласти про це відповідний договір, підписавши його власноручно.

Чим загрожує недотримання письмової форми договору?

За загальним правилом недотримання сторонами письмової форми договору не спричиняє недійсність договору, крім випадків, коли такий наслідок прямо передбачений законом (ст. 218 ЦК). Наприклад, ч. 3 ст. 719 ЦК визначено, що договір дарування майнового права укладається в письмовій формі. І тут же зазначено, що недотримання письмової форми спричиняє нікчемність договору. Тобто такий договір буде вважатися недійсним.

У тих же випадках, коли в законі немає застереження щодо наслідку у вигляді недійсності договору, договір є дійсним. Однак при виникненні спору за таким договором суд не має права опиратися на показання свідків. Свою правоту доведеться підтверджувати письмовими доказами.

Нотаріальне посвідчення договору

Нотаріальне посвідчення договору здійснюється, якщо:

• вимога про цей прямо передбачена законом (перелік таких випадків для найпоширеніших видів договорів наведено нижче в таблиці);
• на цьому наполягає хоча б одна зі сторін договору. Зауважимо, що за бажанням сторін будь-який договір може бути засвідчений нотаріусом.

Недотримання нотаріальної форми договору спричиняє його нікчемність (ст. 220 ЦК). Тобто в разі невиконання законодавчої вимоги про нотаріальне посвідчення договору такий договір буде недійсним.

Процедуру посвідчення договорів нотаріусами визначено Законом № 3425 і Порядком № 296.

Договори, що підлягають нотаріальному посвідченню

Чи потрібно засвідчувати нотаріально договір оренди ТЗ, якщо однією зі сторін договору виступає фізособа-підприємець?

За загальним правилом, установленим ч. 2 ст. 799 ЦК, якщо однією зі сторін договору оренди ТЗ виступає фізична особа, такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Ніяких винятків для фізосіб-підприємців ця норма не робить. Водночас судова практика в цьому питанні пішла шляхом звільнення сторін договору від необхідності нотаріального посвідчення таких договорів.

Це підтверджується позицією ВГСУ, відображеною в п. 2.11 Постанови № 12. Обґрунтування таке: правове регулювання підприємницької діяльності юросіб і фізосіб-підприємців у даному випадку тотожне, а для договорів оренди ТЗ, укладених юрособами, ЦК і ГК не вимагають нотаріального посвідчення. Тому й для підприємців діє те саме правило. Таким чином, виходячи із судової практики, даний договір оренди засвідчувати в нотаріуса не потрібно.

Договір оренди нерухомості укладено на строк менше трьох років. У подальшому сторони уклали до нього додаткову угоду, якою строк дії договори був продовжений і в результаті загальний строк його дії становив більше трьох років. Чи потрібне засвідчувати договір нотаріально?

У даному випадку нотаріальному посвідченню підлягає додаткова угода до договору оренди. Так роз'ясняє ВГСУ в п. 2.9 Постанови № 12.

Якщо ж при оренді нерухомого майна ви хочете уникнути нотаріального посвідчення, то не слід продовжувати договір на строк понад 3 роки.

Чи потрібно засвідчувати в нотаріуса договір позички автомобіля, якщо однією зі сторін договору виступає фізична особа?

На жаль, дане питання недостатньо врегульоване законодавством. Так, згідно зі ст. 828 ЦК договір позички ТЗ підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, якщо хоча б однією зі сторін є фізособа, за винятком позички наземних самохідних ТЗ.

Однак у діючому законодавстві немає визначення наземного самохідного ТЗ. Тому в такій спірній ситуації свою позицію суб'єктам господарювання доводиться відстоювати в суді. Зазначимо, що суди в подібних випадках дотримуються думки, що нотаріально засвідчувати договори позички автомобілів за участю фізосіб немає необхідності (див., наприклад, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.09.16 р., ЄДРСР, реєстр. № 61111388).

Обґрунтування такої позиції такі: відповідно до ст. 1 Закону № 1961 наземні ТЗ – це пристосування, призначені для перевезення людей та/або вантажів, а також установленого на такому пристосуванні спеціального обладнання або механізмів, які підлягають держреєстрації та обліку в територіальних органах МВС. А згідно з п. «b» ст. 1 Європейської угоди про роботу екіпажів ТЗ автомобілем є будь-який самохідний автотранспортний засіб, який зазвичай використовується для автоперевезень людей або вантажів або для буксирування по дорогах ТЗ, використовуваних для перевезення людей або вантажів (дане визначення не відноситься до сільськогосподарських тракторів). Виходячи із цих визначень суд дійшов висновку, що автомобілі відносяться до наземних самохідних ТЗ.

Звідси випливає, що договір позички автомобіля не вимагає нотаріального посвідчення, достатньо простої письмової форми. Однак при цьому є ризик визнання такого договору недійсним і виникнення необхідності звертатися до суду за захистом своїх прав.

Реєстрація прав на майно, що є предметом договору

Для того щоб повною мірою користуватися придбаним за договором майном, у деяких випадках це майно потрібно зареєструвати (перереєструвати) на нового власника. Так, реєстрації підлягають:

• права на нерухомість;
• ТЗ.

Реєстрація прав на нерухомість

Необхідність реєстрації прав на нерухоме майно передбачена ст. 182 ЦК. Порядок реєстрації таких прав визначено Законом № 1952 і Порядком № 1127.

Перелік прав на нерухоме майно, що підлягають обов'язковій держреєстрації, наведено в ст. 4 Закону № 1952. До нього, зокрема, увійшли:

• право власності на нерухоме майно;
• право користування (наймання, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, надане на строк не менше трьох років;
• право користування (сервітут);
• право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Слід пам'ятати, що за договором права на нерухоме майно, які підлягають держреєстрації, виникають із моменту їх реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Держреєстр речових прав) (ст. 334 ЦК).

Для реєстрації прав на нерухоме майно слід звертатися до суб'єктів держреєстрації (зокрема, до територіальних органів Мін’юсту) або до нотаріусів.

Держреєстрація здійснюється на підставі відповідної заяви (п. 6, 7 Порядку № 1127). Крім заяви знадобляться оригінали документів, що підтверджують придбані права (у т. ч. оригінал відповідного договору), а також документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та внесення плати за надання інформації з Держреєстру речових прав.

Реєстрація автотранспорту

Реєстрація автотранспортних засобів здійснюється відповідно до Порядку № 1388. Експлуатація ТЗ, не зареєстрованих в уповноважених органах МВС, забороняється (п. 7 Порядку № 1388).

Строк реєстрації автомобіля в разі його купівлі – 10 днів із моменту придбання (п. 7 Порядку № 1388).

Щоб зареєструвати автомобіль, можна звернутися на вибір:

• до сервісного центру МВС;
• центру надання адміністративних послуг (відповідно до Закону № 5203).

Для реєстрації необхідно подати відповідну заяву, а також документи, що підтверджують правомірність придбання автомобіля, зокрема договір купівлі-продажу (п. 8 Порядку № 1388).

Електронний договір

Питання укладання договору в електронній формі регулюються Законом № 675.

Особливістю електронного договору є те, що, крім визначених цивільним законодавством істотних умов для відповідного виду договору, він може містити інформацію (ст. 11 Закону № 675):

• про технологію (порядок) укладання договору;
• порядок створення та накладення електронних підписів сторонами договору;
• можливість та порядок унесення змін до умов договору;
• спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
• порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань за договором;
• технічні засоби ідентифікації сторони;
• спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умову доступу до них;
• умови виготовлення й отримання паперових копій електронних документів та інші відомості, що враховують специфіку форми договору.

Висновки

При укладанні будь-якого господарського договору слід пам'ятати про необхідність виконання вимог законодавства до форми цього договору.

Невиконання вимог законодавства щодо нотаріального посвідчення договору спричиняє його недійсність.

Письмовий договір може бути укладений не тільки шляхом підписання двостороннього документа, але й шляхом обміну сторонами документами, які містять усі істотні для даного виду договору умови.