Ємність для зберігання пального: проблеми, що виникли після Постанови ВСУ, та шляхи їх розв’язання

Ця стаття буде корисною передусім для тих суб’єктів господарювання (далі – СГ), які мають АЗС з установленим автомобільним газовим заправним пунктом (далі – АГЗП). Водночас усім СГ, які зберігають пальне у будь-яких ємностях, також варто дізнатися про правові висновки, сформульовані Верховним Судом України, та як такі висновки можуть вплинути на їхню діяльність.

У листопаді 2016 року головний інспектор Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі – ДАБІ) провів позапланову перевірку СГ з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами якої склав акт. На підставі такого акта перевірки ДАБІ прийняла постанову про накладання штрафу та приписи. СГ із таким розвитком подій не погодився та оскаржив в адміністративному суді постанову та припис.

Так, СГ (позивач у справі) не погодився з тим, що ДАБІ визнав установлення АГЗП на вже введеній в експлуатацію АЗС об’єктом будівництва.

Суди першої та апеляційної інстанцій, зокрема, посилаючись на висновок судової будівельно-технічної експертизи, дійшли висновку, що штраф було застосовано до позивача неправомірно. На їхню думку, АГЗП (прилад модульного типу на металевому каркасі) є цілісним заводським виробом, його розміщення не має ознак будівництва, встановлюється без фундаменту, тому не відноситься до об`єктів будівництва, а отже, не потрібно отримувати додатковий дозвіл чи погодження від ДАБІ для проведення будівельних робіт.

Оскільки ВСУ вирішив відійти від своєї правової позиції, зазначену справу розглядала Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду (у кількості 13 суддів). І в постанові від 21.08.19 р. у справі № 823/1850/16 (адміністративне провадження № К/9901/43322/18) ВСУ зазначив таке.

«…Встановлення стаціонарного заправника газом (СЗГ), який призначений для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом, призводить до зміни функціонального призначення АЗС – перехід зі статусу умовно «спеціалізованої», яка використовується для приймання, зберігання лише рідкого моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту), до багатофункціональної (багатопаливної) автозаправної станції, технологічне обладнання якої призначене для заправлення автотранспорту моторним паливом двох видів:, рідким (бензин та/або дизельне паливо) та газоподібним (скрапленим газом).