Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Договір позики: правові аспекти

14.08.2017 17609 0 2


Що робити, якщо підприємству треба терміново придбати товар (сировину, обладнання і т. д.) або замовити послуги (реклама, ремонт і т. д.), а вільних коштів немає? Вирішити проблему допоможе договір позики. Як правильно скласти такий договір, які основні умови в нього включити, а також на що звернути увагу, розповімо в цій консультації.

Загальні положення

Порядок укладання договору позики регулюється нормами § 1 гл. 71 Цивільного кодексу України від 16.01.03 р. № 435-IV (далі – ЦК). Так, згідно зі ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець, кредитор) передає у власність другій стороні (позичальник, боржник) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та тієї самої якості. Наприклад, позичальник брав за договором позики 100 кг пшениці, таку саму кількість пшениці того самого сорту та якості він зобов'язаний повернути позикодавцю.

Наведемо приклад складання договору позики (див. зразок 1).

Зразок 1

Договір позики № 345-76/В

м. Київ                                                                                                                19.06.17 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дощ» в особі генерального директора Петрова Ігоря Миколайовича, який діє на підставі статуту (далі йменується Позикодавець), з однієї сторони, і фізична особа – підприємець Солнишкін Василь Вікторович, який діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань від 27.11.12 р. № 123456, ІПН 1234567891 (далі йменується Позичальник), з другої сторони (разом по тексту Сторони), уклали цей договір позики (далі – Договір) про нижченаведене:

1. Предмет Договору

1.1. У порядку та на умовах, установлених Договором, Позикодавець передає у власність Позичальнику кошти в розмірі згідно з п. 1.2 Договору, а Позичальник зобов'язується повернути зазначену суму у встановлений п. 1.3 Договору строк.

1.2. Розмір позики – 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.).

1.3. Строк позики становить 12 календарних місяців із моменту отримання Позичальником суми, зазначеної в п. 1.2 Договору, і може бути продовжений за угодою Сторін, оформленою відповідним додатком (додатковою угодою до Договору).

1.4. Сторони дійшли згоди про відсутність процентів та/або інших платежів за користування позикою.

2. Порядок надання позики

2.1. У момент передачі Позикодавцем позики Позичальнику в розмірі, установленому в п. 1.2 Договору, Позичальник складає розписку в отриманні коштів.

2.2. Позика передається в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної суми на банківський рахунок Позичальника.

3. Порядок повернення позики

3.1. Позичальник зобов'язується протягом 5 (п'яти) робочих днів після закінчення строку, зазначеного в п. 1.3 Договору, повернути Позикодавцю позику.

3.2. Позика повертається в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідної суми на банківський рахунок Позикодавця, при цьому останній складає розписку в отриманні позики.

4. Відповідальність Сторін

4.1. При порушенні строку повернення позики, зазначеного в п. 1.3 Договору, Позичальник сплачує штраф Позикодавцю в розмірі 100,00 грн. (сто гривень 00 коп.), а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми позики за кожний день прострочення.

4.2. У випадку невиконання/неналежного виконання однією зі Сторін зобов'язань за договором така сторона зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки, заподіяні таким невиконанням/неналежним виконанням.

4.3. Відшкодування збитків, заподіяних невиконанням/неналежним виконанням зобов'язань, не звільняє від виконання зобов'язань за договором у натурі.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов'язань за договором у випадку виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору і виникли не з волі Сторін (пожежі, стихійне лихо, повені і т. д.).

5.2. Сторона, яка не має можливості виконати свої зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, зобов'язана не пізніше 3 (трьох) днів із моменту виникнення таких обставин повідомити другу сторону. При цьому доказом дії зазначених обставин буде відповідна довідка Торгово-промислової палати України.

5.3. У випадку настання обставин, зазначених у п. 5.1 Договору, строк виконання стороною зобов'язання за договором відкладається на строк дії таких обставин.

6. Вирішення спорів

6.1. Усі спори, що виникають між Сторонами за договором, вирішуються шляхом переговорів. У випадку недосягнення Сторонами згоди спори вирішуються відповідно до діючого законодавства України в судовому порядку.

7. Дія Договору

7.1. Договір набуває законної сили з моменту передачі коштів Позикодавцем Позичальнику (дата складання розписки). Строк дії Договору зазначено в п. 1.3 Договору.

7.2. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, вчинене під час його дії.

7.3. Строк дії Договору може бути продовжений за угодою Сторін, оформленою в додатку до Договору.

7.4. Якщо інше не передбачене діючим законодавством, Договір може бути достроково розірваний тільки за угодою Сторін (у письмовій формі).

8. Заключні положення

8.1. Усі зміни та доповнення до Договору вносяться тільки за угодою Сторін, оформленою окремим документом (додаток або додаткова угода).

8.2. Після підписання Договору всі попередні переговори, переписки, а також попередні договори та інші письмові/усні домовленості з питань, що стосуються Договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги під час тлумачення умов Договору.

8.3. Договір складено у двох примірниках, які мають рівну юридичну силу, по одному для кожної Сторони.

8.4. Сторони відповідають за правильність зазначених у розд. 10 Договору реквізитів і зобов'язуються повідомляти другу сторону про зміну таких реквізитів протягом 10 робочих днів із моменту такої зміни.

9. Реквізити та підписи Сторін

<...>
 

Форма і сторони договору позики

Договір позики обов'язково укладається в письмовій формі, якщо (ст. 1047 ЦК):

  • сума договору в 10 і більше разів перевищує розмір НМДГ (більше 170 грн.);
  • позикодавцем виступає юрособа (незалежно від суми договору).

Наприклад, якщо позикодавцем є фізособа, а позичальником – юрособа і при цьому сума позики менше 170 грн., то такий договір можна укласти в усній формі. Однак ми рекомендуємо всі договори укладати в письмовій формі, щоб правильно відобразити його в бухгалтерському обліку та уникнути питань із боку контролюючих органів при перевірках. За бажанням сторін договір завжди можна укласти в письмовій формі, незалежно від розміру позики та того, хто виступає позикодавцем, а хто позичальником.

Що стосується нотаріального посвідчення договору позики, то в законодавстві немає вказівки на це, але за бажанням сторін договір може бути завірений нотаріусом.

Найчастіше сторони крім самого договору передбачають складання розписки позичальника в отриманні від позикодавця позики (указується сума коштів або найменування та кількість речей, переданих у позику) або акта приймання-передачі (коли предмет договору позики – річ) (див. зразок 2 нижче). Подібна розписка (акт приймання-передачі) може складатися й позикодавцем при поверненні позики.

Як позикодавцем, так і позичальником може виступати як юридична, так і фізична особа, обмежень щодо цього в законодавстві немає.

Зразок 2

Розписка

Я, фізична особа – підприємець Солнишкін Василь Вікторович, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань від 27.11.12 р. № 123456, ІПН 1234567891, відповідно до Договору позики від 19.06.17 р. № 345-76/В отримав від ТОВ «Дощ» позику в розмірі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.) і зобов’язуюся повернути її 19.06.18 р.

19.06.17 р.    (підпис)    В. В. Солнишкін

Істотні умови

Договір позики повинен містити такі умови (ст. 180 ГК):

  • предмет договору;
  • ціну договору (у т. ч. і проценти за договором);
  • строк дії договору (строк повернення позики).

Предмет договору

Предметом договору позики можуть виступати як кошти, так і предмети, визначені родовими ознаками.

Кошти. Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК грошове зобов'язання повинне бути виконане в гривнях. Однак сторони мають право визначити в договорі грошовий еквівалент в іноземній валюті. При цьому сума, що підлягає сплаті, визначається за офіційним курсом НБУ відповідної валюти до гривні.

Речі з родовими ознаками. Згідно з ч. 2 ст. 184 ЦК до визначених родовими ознаками речей відносяться речі, у яких є ознаки, властиві всім речам того самого роду, і які виміряються кількістю, вагою та мірою, наприклад продукти харчування (яблука, цукор і т. д.). При цьому річ, визначена родовими ознаками, є замінною. Тому не може бути предметом договору позики, наприклад, колекція картин або нерухоме майно.

Проценти за договором позики

Якщо інше не встановлено в договорі позики або в законі, то позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики (ст. 1048 ЦК). Розмір таких процентів найчастіше вказується в договорі, а при відсутності відповідної умови в договорі розмір процентів визначається згідно зі ст. 1048 ЦК – виходячи з облікової ставки НБУ (інформацію про її розмір можна знайти на сайті Нацбанку, станом на 07.07.17 р. вона становить 12,5 % річних).

У деяких випадках договір позики вважається безпроцентним, а саме (ч. 2 ст. 1048 ЦК):

  • договір укладений між фізособами на суму менше 50 НМДГ (менше 850 грн.) і не пов'язаний із підприємницькою діяльністю ні однієї зі сторін;
  • позичальнику передано речі/предмети, визначені родовими ознаками (наприклад, картопля);
  • сторони прямо вказали в договорі, що він є безпроцентним.

Рекомендуємо не укладати між звичайними суб'єктами господарювання, які не мають статусу фінустанови, процентні позики, щоб уникнути визнання такої операції фінансовою послугою. Пояснимо чому. На сьогодні і законодавство в даній сфері, і думки різних держорганів із цього питання неоднозначні.

Як уже було зазначено, ст. 1048 ЦК передбачено право позикодавця на отримання процентів за договором. Однак відповідно до ст. 1, 4 Закону № 2664 договір позики, що встановлює процентну ставку, буде вважатися фінансовою послугою, а згідно зі ст. 5 цього Закону надавати такі послуги мають право тільки фінустанови.

При цьому Розпорядження № 5555 надає можливість нефінансовим установам надавати деякі види фінпослуг. Зокрема, юрособи – суб'єкти господарювання, які не є фінустановами, можуть надавати фінансову послугу з надання коштів у позику (за винятком позики на умовах фінансового кредиту) відповідно до норм цивільного законодавства та з урахуванням вимог українського законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом. Згідно із Законом № 2664 фінансовий кредит – це кошти, які надаються в борг юридичній або фізичній особі на визначений строк і під процент.

Як бачимо, норми Розпорядження № 5555 не дозволяють нефінансовим установам видавати процентні позики.

Думка держорганів:

  • Держкомісія з регулювання ринків фінансових послуг у листі Державної комісії України з регулювання ринків фінансових послуг від 26.07.06 р. № 644/11-3 указує, що процентні позики можуть надаватися тільки фінансовими установами;
  • Держкомпідприємництва в листі Деркомпідприємництва України від 17.11.06 р. № 8287 підкреслює, що процентні позики за рахунок власних коштів можуть надаватися різними суб'єктами господарювання без обмеження кола осіб (тобто і нефінансовими установами);
  • Верховний Суд у постанові від 18.07.12 р. у справі № 6-79 (ЄДРСР, реєстр. № 25390630) висловлює думку, що на договір позики не поширюються норми Закону № 2664, оскільки це спеціальний закон, який регулює виключно правовідносини спеціальних суб'єктів – фінустанов, ЦК не містить обмежень щодо суб'єктного складу договірних відносин, а також права позикодавця на отримання процентів.

Таким чином, у держорганів немає єдиної думки із приводу того, може нефінансова установа надавати процентну позику чи ні. Судова практика із цього питання теж різна. Щоб уникнути тривалих судових спорів і розглядів, не рекомендуємо укладати процентні договори позики, якщо позикодавець не має статусу фінустанови.

Повернення позики

Строки та порядок повернення позики застерігаються безпосередньо в договорі. При цьому, якщо предметом позики були кошти, вони повертаються в тій самій сумі, а якщо предмети, визначені родом та ознаками, – у тій самій кількості, того самого роду та якості, що передавалися позичальнику за договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування на банківський рахунок позикодавця суми позики або передачі речей (рекомендуємо позикодавцю скласти розписку про повернення позики в грошовій формі, а при поверненні речі – акт приймання-передачі).

Якщо в договорі не встановлено строк повернення позики або такий строк визначено моментом пред'явлення позикодавцем відповідної вимоги, то позика повинна бути повернута протягом 30 днів із дня пред'явлення вимоги, якщо інше правило не встановлене в договорі.

Важливо! Незважаючи на те що ст. 1049 ЦК передбачена можливість укладати договір позики без зазначення в ньому строку повернення, рекомендуємо все-таки фіксувати його в договорі, у противному разі органи ДФС можуть розцінити суму позики безповоротною фінансовою допомогою з усіма податковими наслідками, що звідси випливають.

Зверніть увагу: безпроцентна позика може бути достроково повернутою позикодавцю без будь-яких обмежень, якщо інше не встановлено договором (ст. 1049 ЦК).

Відповідальність

У договорі позики варто передбачити умову про сплату неустойки (штрафу, пені) за несвоєчасне повернення позики. Можливе й залучення поручителя, який у випадку відсутності в позичальника можливості виконати зобов'язання зробить це за нього.

Інформацію про відповідальність позичальника за порушення умов договору позики подамо в таблиці.

Відповідальність позичальника згідно із ЦК

Порушення умов договору

Захід відповідальності

Норма ЦК

1

2

3

Несвоєчасне повернення позики(у грошовій формі)

Сплата позики з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від суми позики (якщо інші санкції не встановлені в договорі)

Ст. 625, ч. 1 ст. 1050

Несвоєчасне повернення взятих у борг речей, визначених родовими ознаками

Сплата неустойки, яка нараховується із дня, коли речі слід повернути позикодавцю, до дня їх фактичного повернення (незалежно від сплати процентів згідно зі ст. 1048 ЦК)

Ст. 549–552, ч. 1 ст. 1050

Прострочення повернення чергової частини (коли за умовами договору позика повертається частинами – із розстроченням)

Позикодавець має право вимагати дострокового повернення всієї частини позики, що залишилася, а також сплати належних процентів відповідно до ст. 1048 ЦК

Ч. 2 ст. 1050

Невиконання зобов'язань щодо забезпечення повернення позики або втрата забезпечення виконання зобов'язання/погіршення його умов зважаючи на обставини, що не залежать від позикодавця

Позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики і сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК

Ст. 1052

Новація боргу в позикове зобов'язання

Статтею 1053 ЦК надана можливість сторонам правовідносин, між якими виник борг, наприклад, за договором оренди, купівлі-продажу і т. д., за домовленістю перевести такий борг у позикове зобов'язання з дотриманням вимог щодо укладання договору позики. Як це правильно оформити?

Для цього сторони укладають угоду про новацію (заміна первісного зобов'язання на нове). Наприклад, у покупця за договором постачання виник борг перед постачальником у сумі 2 000 грн., покупець і постачальник укладають угоду про новацію, при цьому сума боргу за договором постачання стає боргом за договором позики, постачальник – позикодавцем, а покупець – позичальником.

За аналогічною схемою можна вчинити і в тому випадку, коли, навпаки, треба договір позики перетворити в інший договір (наприклад, у договір купівлі-продажу, коли позичальник бажає розплатитися товаром за позику, отриману в грошовій формі, а позикодавець не заперечує).

Висновки

За договором позики можуть бути передані як кошти, так і речі з родовими ознаками. На підтвердження передачі позики сторони такого договору найчастіше складають розписку в отриманні коштів або акт приймання-передачі предметів.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали